Неправомірне зміщення пріоритетів

Колегія Рахункової палати розглянула «Звіт про результати аудита використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству освіти і науки України на виконання зобов’язань України у сфері міжнародного співробітництва». Діюча в МОНУ система, з’ясувалося, неефективна.

У 2005—2006 роках міністерство здійснювало координацію співпраці в галузі науки і технологій України з вісьмома міжнародними організаціями, у рамках двосторонніх угод — з 24 країнами, а також виконувало зобов’язання щодо діяльності Українського науково-технологічного центру (УНТЦ).

Проте МОН, яке, відповідно до законодавства, має забезпечувати інтереси держави, не володіє повною та достовірною інформацією щодо реалізації цих зобов’язань, обсягів підтримки та переліку проектів, у яких беруть участь українські виконавці.

Наприклад, за даними річних звітів УНТЦ, ним для виконання науково-дослідних робіт (НДР) в Україні залучається щорічно 4—5 тисяч українських науковців. На це країнами-донорами у 2004—2006 роках спрямовано близько 35 мільйонів доларів США. Проте УНТЦ не надавав МОН роз’яснень щодо критеріїв відбору проектів, міністерство не брало участі в моніторингу їх виконання та впровадження.

Кабінет Міністрів України протягом дев’яти років не вжив заходів для виконання вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у частині розробки і затвердження порядку державної реєстрації міжнародних науково-технічних програм і проектів, а також грантів, що надаються в рамках такого співробітництва.

Усупереч законодавству, МОН не розробило Концепцію наукового забезпечення розвитку цієї сфери, а також порядок організації і проведення науково-дослідних робіт.

Незацікавленість міністерства у результативності міжнародної співпраці підтверджується наданням переваги проведенню експертизи проектів НДР, а не закінчених наукових робіт, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Аудитом засвідчено, що кошти державного бюджету в сумі майже 13 мільйонів гривень, призначені на міжнародне науково-технічне співробітництво, витрачено з порушеннями та неефективно.

Хабарі лежали в банку

Яскравим прикладом хабарництва посадовими особами навчальних закладів може слугувати випадок, що мав місце на Волині.

Працівникам Державної служби боротьби з економічною злочинністю стало відомо, що Ігор Володимирович А-к «бере на лапу». Завідувач кафедри, як з’ясувалось, отримував хабарі від студентів навчального закладу за успішне складання ними заліків та іспитів, захист дипломних робіт тощо. Використовуючи службове становище, злочинець щонайменше 43 рази вимагав хабарі від 100 до 700 гривень.

Під час чергового отримання грошей від студентів Ігоря Володимировича затримали. Оперативники виявили 2500 гривень та 110 євро. Згодом до цього долучили 21 депозитний договір, укладений хабарником з шістьма банківськими відділеннями, згідно з якими на депозитних вкладах розміщено 110 тисяч гривень.

Кримінальну справу передали до суду. А-к отримав п’ять років позбавлення волі (з відстрочкою виконання на три роки). Його також позбавили права займатися викладацькою діяльністю і обіймати адміністративно-господарські і організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах терміном на три роки.