Центральна геофізична обсерваторія України оприлюднила інформацію про те, що найзабрудненіше повітря в Україні — в Одесі. А індекс забруднення в Південній Пальмирі становить 19,4 умовні одиниці. Найчистішими містами названо Полтаву і Луцьк. Середній бал забруднення повітря в Україні — вісім умовних одиниць. Це, за міжнародними екологічними вимогами, непоганий показник.

Природно, що міські екологічні чиновники, скажімо так, образилися на оприлюднені дані про забруднення повітря в Одесі й одразу почали стверджувати зворотне: мовляв, є міста і з бруднішим повітрям, і виміри атмосферного повітря в Одесі роблять не в тих районах, не там, де потрібно, і таке інше.

Начальник управління екологічної безпеки Одеської міської ради Ігор Альбінович Дербоглав виступив у ролі екологічного адвоката. На прес-конференції він намагався переконати одеситів, що, мовляв, нічого страшного з забрудненням повітря в Одесі не відбувається. А вчені-екологи стверджують, що сьогодні треба бити на сполох, скликаючи народ на екологічне віче.

Цифри про стан екологічної ситуації з забрудненням повітря в місті свідчать про зворотне — атмосферне повітря в місті просто жахливе. І це м’яко сказано.

Щорічно в Одесі викидається 60 тисяч тонн шкідливих речовин. Цифра ця постійно зростає — за сім років приріст шкідливих речовин становить 16 тисяч тонн. Отрута, що потрапляє в повітря, провокує зростання онкологічних захворювань, легеневих хвороб. Щороку збільшуються викиди в повітря оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду сірки, вуглеводнів.

Одесити здогадуються, що в повітрі пахне не озоном, що дихають вони коктейлем з токсичних речовин і, природно, хотіли б почути від екологічних чиновників не солодку брехню, а гірку правду.

До речі, знайти її неважко. Досить відкрити затверджену сесією міського ради нинішнього скликання 29 вересня 2006 року «Концепцію охорони атмосферного повітря в місті Одесі на період до 2010 року» і просто прочитати інформацію, що там міститься. А вона геть-чисто спростовує ті слова, які «впарював» одеситам Ігор Дербоглав.

Ось кілька цифр, що характеризують стан забруднення повітря в Одесі. Цитую за прийнятим депутатами міської ради документом: «Нині спостерігається збільшення викидів від стаціонарних джерел забруднення — 2003 року в повітря потрапило 7,7 тисячі тонн забруднюючих речовин, 2004-го — 9,9 тисячі тонн, 2005-го — 21 тисяча тонн». Тобто за два роки стан повітря погіршився втричі. Далі не цитуватиму — бо кожна фраза, кожна цифра свідчитимуть про те, що екологічні чиновники чи то незнайомі з ними, чи то чують уперше, чи елементарно брешуть населенню міста.

Повітря в Одесі справді найбрудніше в Україні. Це пов’язано багато в чому з кліматичними і метеорологічними особливостями нашого міста. У Південній Пальмирі переважають антициклони, що приносять улітку суху і спекотну погоду. Вітер зазвичай слабкий, тому шкідливі речовини в повітрі погано розсіюються. Одеське повітря лідирує за кількістю формальдегіду. Пояснюється це тим, що в місті відзначається висока сонячна радіація, за якої ці формальдегіди й утворюються. Це — хімічна аксіома, відома старшокласникам.

196 промислових підприємств міста сьогодні надають звітність про викиди в атмосферу. Найбільші екологічні порушники, як ідеться в концепції, яку цитую, — це Одеська ТЕЦ, залізнична станція «Одеса-Головна» і Одеський морський торговий порт.

Ну і, природно, не в переносному, а в буквальному значенні слова повітря нам отруює автомобільний транспорт.

Усе, що я зараз розповідаю, в Одеській міській раді чудово знають, бо нинішні депутати і приймали рік тому Концепцію з охорони атмосферного повітря в Одесі. Цей документ розробляли серйозні наукові установи, і відмітна риса його полягає в тому, що він містить рекомендації, як зробити повітря в місті чистіше.

Чому депутати не виконують своїх рішень?

Розпорядженням одеського міського голови Едуарда Гурвіца була створена робоча група з контролю за виконанням Концепції охорони атмосферного повітря в Одесі. Очолив робочу групу депутат В’ячеслав Крук, а серед членів цієї робочої групи — депутати Костянтин Шпилевий, Павло Унгурян, Леонід Шимон, Микола Рубля, начальники управлінь міської ради Андрій Шмідт, Ігор Дербоглав і ще багато відомих в Одесі людей.

А тепер поставимо запитання: що знають городяни про роботу цієї робочої групи; чи працює вона взагалі; скільки раз збиралася на засідання; які рекомендації розробила; чому не інформує городян про результати своєї роботи; як координує роботу цієї робочої групи заступник Гурвіца Вахтанг Убірія, якому доручено контролювати виконання розпорядження Гурвіца; коли заслуховувався на пленарному засіданні сесії міської ради звіт про діяльність цієї робочої групи?

До речі, якщо додержуватися духу і букви прийнятого депутатами рішення, то у спальних районах міста — селищах Таїрова і Котовського — вже давно мали бути встановлені пости спостереження за станом атмосферного повітря. Виходить, що якби не було оприлюднено шокуючі і, завважте, абсолютно реальні цифри про те, що повітря в Одесі найбрудніше, то і концепція, прийнята депутатами, була б просто забута.

У плані заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря — 28 пунктів. Побіжний аналіз показує, що 75 відсотків цього плану залишилося на папері. Так що важливіше — план чи здоров’я одеситів?

У книжці «Стара Одеса» Олександр де Рібас навів такі слова: «Справжній старий одесит не може не тужити за колишнім одеським пилом. Одеський пил оспівав навіть Пушкін... Колишній одеський пил був запашним — як пил квітів. Море, степи, акації віддавали йому свої опади і були причиною його своєрідного приємного аромату». Чесне слово, хочеться нюхнути того пилу, а не слухати екологічне белькотіння чиновників.