Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк взяв участь у відкритті нового приміщення середньої школи у своєму рідному селі Ветли Любешівського району Волинської області. Школа розрахована на 380 учнівських місць, її будівництво обійшлося в 12 мільйонів гривень. Основні кошти залучено за рахунок спонсорів і сприяння Адама Івановича.

Перед учнями і їхніми батьками виступили сільський голова Любов Павлін, голова районної державної адміністрації Василь Корець, заступник голови Волинської облдержадміністрації Василь Дмитрук, ректор Луцького державного технічного університету Віктор Божедарник, інші гості.

У своєму схвильованому виступі Адам Мартинюк із вдячністю згадав ті далекі часи, коли він тут навчався. Вийшло так, що саме минуло 40 років, коли для нього пролунав останній шкільний дзвоник. Але і сьогодні є що згадати.

Із щирим почуттям вдячності й поваги Адам Іванович згадав вчителів, які його навчали, згадав своїх однокласників, з якими оволодівав основами наук. Саме тут у школі в нього виникло нестримне бажання стати вчителем — і диплом викладача історії отримав рівно 35 років тому, став кандидатом історичних наук. А згодом зрозумів, що історію можна не тільки вивчати і викладати, а й творити. Так він став політиком і бажає своїм юним односельчанам нових успіхів у навчанні на благо рідного села і рідної Вітчизни, а вчителям і батькам — успіхів у навчанні та вихованні гідної зміни старшому поколінню.

На пам’ять про незабутні шкільні роки і хорошу путівку у життя Адам Мартинюк подарував школі лінгафонний клас, придбаний за власні кошти.

Сільський голова Любов Павлік оголосила про те, що Адам Мартинюк є «Почесним громадянином села Ветли» і вручила йому відповідні відзнаки.

Керівник будівельної організації Василь Матейчик вручив директорові школи Ларисі Юхимук ключі від школи. Поважні гості перерізали стрічку, пролунав перший дзвоник і за доброю народною традицією отець Станіслав освятив нове приміщення.

На закінчення святкового дня відбувся концерт шкільної самодіяльності. Вчителі та учні виконали пісні про Україну, рідний край, про шкільних друзів. Були виконані пісні, присвячені присутнім тут батькам Адама Мартинюка — Івану Йосиповичу і Євдокії Андріївні.

А хіба можна забути прості, але зворушливі слова місцевого поета-початківця:

Я вперше сьогодні до школи іду

І хочу, щоб усі добре знали:

Я буду тут вчитись і буду рости,

Щоб гідною зміною стати

Адаму Івановичу Мартинюку.