У Млинівському районі започатковано новітній інвестиційний проект україно-німецького партнерства, який обіцяє стати прикладом ефективного використання земель, у тому числі й тих, які років п’ять чи навіть десять мали статус «занедбаних».

Принаймні за декілька сільськогосподарських сезонів навіть на таких ґрунтах, як заявляють спеціалісти-аграрії, врожайність пшениці 50—60 центнерів на круг, або ж ріпаку 8 тонн з гектара буде звичним явищем. Більше того, в Україні з’явиться біопаливо за німецьким рецептом, тобто виготовлене із ріпаку за сучасними німецькими технологіям.

А старт цьому проекту дало об’єднання зусиль Федеральної спілки альтернативних джерел палива Німеччини, української асоціації «Укрбіоенерго», ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» та ВАТ «Млинівський агросервіс».

У цьому проекті використано німецький варіант, тому що ця країна має величезний досвід у біоенергетичній галузі. Тут виробляється більш як п’ять мільйонів тонн біодизелю, якого вистачає для половини німецького вантажного транспорту, та мільйон тонн біоетанолу.

— Я глибоко переконаний, що майбутнє світової економіки саме за такими видами палива. Бо вони за своїми перевагами стоять на порядок вище від видобутих із нафти, — каже один із учасників проекту Пітер Шрум. — Біодизель, наприклад, практично не забруднює природу, завдяки відсутності сірчаних сполук краще «змазує» двигун, тим самим продовжує його довговічність, у чому переконалися у багатьох країнах світу. Вірю, що така само думка сформується і в Україні, для якої я від імені своїх партнерів-підприємців виступаю генеральним уповноваженим інвестором. Причому зацікавленість нашими передовими технологіями проявило Міністерство аграрної політики, і тепер ми маємо здійснити інвестиції в Україну за двома важливими напрямами: створення сільськогосподарських підприємств та імпорт обладнання для ліцензійного виробництва рослинної олії, біодизелю.

Як зазначає ініціатор проекту Ніколаус Чорний, громадянин королівства Нідерланди, на Рівненщині є реальна можливість використати для цього проекту 10 тисяч гектарів, четверта частина яких відводитиметься під ріпак, а решта — під пшеницю. Зрозуміло, що для освоєння сільгоспвиробництва на такій площі, а також для створення інфраструктури та переробки сировини необхідні великі кошти. Тому інвестиційна пропозиція здійснюється двома етапами. Перший — це оренда у власників земельних ділянок. Нині вже у Млинівському районі орендовано 3 тисячі гектарів. Таку само кількість паїв плановано взяти в оренду до початку наступного року. А завдяки активному залученню інвестицій партнерські підприємства ВАТ «Млинівський агросервіс» і ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» вже переорали понад тисячу, засіяли ріпаком 800, обробили проти бур’янів гербіцидами 300 гектарів. Для таких робіт мають потужну техніку. Отож для другого етапу проекту, який полягає у налагодженні виробництва продукції з ріпаку, створено хороше підгрунтя.

— Завдяки реалізації цього проекту ми хочемо відродити родючість української землі, — приєднується до розмови активний учасник проекту, директор ВАТ «Млинівський агросервіс» Олександр Губін. — Для цього мої земляки переймають зарубіжний агрономічний досвід. А вісім німецьких фахівців навчають українських трактористів не лише працювати на зарубіжній сільськогосподарській техніці, а й передають їм агрономічні, підприємницькі навички. Стимулом до сумлінного навчання є гідна заробітна плата по його закінченні, яка на порядок вища від тієї, яку одержують в інших сільгосппідприємствах Рівненщини.

— А як ставляться до проекту селяни — власники паїв? — цікавимося в Олександра Губіна.

— З розумінням. Адже вони мають від цього зиск у вигляді орендної плати. Вона стала реальною для власників паїв із сіл Малодорогостаївської і Добрятинської сільських рад. Нині ж назустріч нашим пропозиціям, гарантіям ідуть власники паїв із Владиславівки, Аршичина, — каже пан Олександр.

— Чи не ризикують селяни, здаючи під проект у довгострокову оренду (на 10—15 років) свої паї?

— Не ризикують, оскільки їх права у договорах юридично захищені. Та й власники паїв, як люди з багатим селянським досвідом, розуміють, що підняти землі, які роками облогували, нереально, — відповів Олександр Губін.

Звичайно, лише час покаже, наскільки плідними будуть результати інноваційного проекту, але вже нині можна стверджувати про серйозність спільних намірів німецьких та українських сільгоспвиробників.

Рівненська область.

На знімку: один із учасників проекту, керівник Федеральної спілки альтернативних джерел палива Німеччини, президент фірми «Аленсис» Пітер Шрум (у центрі) радиться з головою спостережної ради ВАТ «Млинівський агросервіс» Ніколаусом Чорним, провідним німецьким агрономом Готфрідом Доннером, директорами Млинівського технікуму ветеринарної медицини В’ячеславом Яцкевичем і ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» Ганною Гусєвою.

Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.