На запитання «Голосу України» відповідає архітектор, член Товариства охорони пам’ятників і Клубу естетичної непокори, народний депутат першого скликання Лариса Скорик.

1. Як ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію?

2. Хто, на вашу думку, переможе на дочасних парламентських виборах?

3. Чи буде сформовано коаліцію в парламенті шостого скликання?

4. Що очікує Україну, якщо парламент шостого скликання так і не запрацює?

1. Нині в українській політиці склалася глибинно непристойна ситуація — неконституційна, недемократична, нецивілізована. Ці вибори вимушені. У такий спосіб Президент звітує за те, що не вдалося виконати після Майдану. Звітує не перед народом, а перед замовниками. Як бачимо, Україна ще не в НАТО, вона претендує на власну зовнішню політику. Нікого це не задовольняє, бо ми мали повторити історію Грузії. Але помаранчеві побратими між собою пересварилися (це було проявом найгіршого моветону). А нині в них усе «зростається»: вони знову цілуються, обіймаються... Ясно, все це залежить тільки від того, що замовлення має бути виконане будь-якою ціною.

2. Краще запитайте мене, хто програє в цих виборах. Я вам одразу скажу — Україна. Перемога буде піррова, хоч би хто які голоси набрав. Я бачу три варіанти розвитку подій на цих виборах. Перший — коли вибори нібито пройдуть, але не відбудуться. І це найлегше зробити, якщо перспективи тих чи інших сил будуть не такими, на які вони розраховують. Хто зможе перевірити, скільки людей справді прийшло на виборчі дільниці і чи їх було 51 відсоток?

У другому варіанті — почнеться величезна бійка у Верховній Раді. Даруйте, але це вже таємниця полішинеля, що Віктор Ющенко більше воліє єднатися з Партією регіонів (з частиною Ріната Ахметова). Бо від Юлії Тимошенко можна чекати всього. Тож Президенту цікавіше мати справу з представниками Партії регіонів, які нині працюють з Америкою. Факт є фактом: не таємниця, що Америка пообіцяла виставити акції Ріната Ахметова на Лондонській біржі, де він зможе з двох мільярдів наростити капітал до 38. Але нині всі тримаються за бренд Януковича, бо без нього Партія регіонів практично не має шансу.

Що стосується третього варіанта, то, мені здається, він пов’язаний і з першим, і з другим. Якщо за будь-яких умов народне волевиявлення не відбудеться, то буде запроваджене пряме президентське правління. Саме тому ці вибори не повинні відбутися. Інакше, коли в парламенті почнуть чубитися, створюючи коаліцію, буде зроблено все, щоб домовленостей не досягнули протягом тих двох місяців, які відведено конституційно. Тоді Верховну Раду знову можна буде розігнати. А вже потім знову-таки запровадити президентське правління. Як бачимо: хоч круть, хоч верть. Єдиний шанс — зберегти коаліцію, яка нині представлена у Верховній Раді. Якби так сталося, то слава Богу! Якщо хочуть, нехай туди приєднуються з «Нашої України». Я найбільше боюся, коли втрачають здоровий глузд, це просто катастрофа.

3. Коаліція — це питання питань. Якщо це буде така коаліція, про яку нині домовляються там, за океаном, то, як на мене, нехай би краще її не було. Я не маю жодних упереджень до жодного народу, але є упередження до режимів, які патологічно хочуть бути світовими господарями. Чи то вони під комуністичними гаслами, чи під гаслами славнозвісної американської демократії, яка свого часу винищила весь континент і населення, яке на ньому жило, а нині забула про це намертво. Але й теперішня американська політика у світі не надто приваблива. Я боюся, що в нас можуть сформувати «проамериканську коаліцію». А до цього йде. Промовисте свідчення — те, що Віктору Януковичу поміняли французьких політтехнологів на американських, і практично на тих самих, які працюють на Віктора Ющенка.

У цій ситуації мені дуже імпонує поведінка Олександра Мороза. В той час, коли він виходив на Майдан, я розуміла, що в нього з Кучмою справді не склалося. Але те, що він зробив потім... знаючи прекрасно, який буде «гвалт на галявині», як пані Тимошенко буде тупати ніжками і тріпати ручками. Та він ішов на це, бо, мушу сказати, в Олександра Мороза просто є українська генетика, він любить цю землю. І я знаю, що йому вона дорога. Треба сказати, що і Віктору Януковичу вона теж стала дорога, і він її теж любить, бо йому треба щось любити в цьому житті. Це така людина.

4. Навіть говорити й думати не хочу про те, що парламент шостого скликання не запрацює. У такому випадку ми станемо членами США. Не хочу жодного васальства, і воно ніколи мені не було цікаве. Саме тому боролася за незалежну Україну. А нас заганяють в абсолютно васальську ситуацію. Ми, як завжди, між молотом і ковадлом. А найстрашніше те, що є люди, готові нашу країну поділити.