Звернення до лідерів громадських організацій, державних та громадських діячів, політичних партій

Нинішня політична система — це негласний договір олігархічних кланів задля хижацького визискування України та її народу. У них спільні життєві цінності, що виражаються трьома словами: безвідповідальність, безконтрольність, безкарність.

«Олігархічний договір» тримається на трьох постулатах:

1. Відсутність сформульованої державної мети. Оскільки не визначено мети, то немає й відповідальності за її досягнення. Тому владна верхівка не працює на загальнонародну мету, а задовольняє власні амбіції.

2. Незалежність збагачення владної верхівки від збагачення народу. Вона живе в закритих «елітних поселеннях» і розвиває лише «елітну інфраструктуру». Водночас інфраструктура загального призначення руйнується, земля виснажується та отруюється.

3. Відсутність контролюючих органів. Усі нинішні контролюючі органи — Конституційний і Верховний суди, Генпрокуратура, Рахункова палата, Уповноважений з прав людини — призначаються Президентом і Верховною Радою, тобто тими, кого вони повинні контролювати.

Основні інститути держави — Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд, Генпрокуратура — дискредитовані в очах української громадськості та світової спільноти безвідповідальними діями владної верхівки. Конституція України стала розмінною монетою в політичних торгах і постійно порушується вищими посадовими особами держави. Політична реформа та позачергові вибори до Верховної Ради України здійснені за межами конституційного поля, тож є нелегітимними й антинародними по суті й по формі. Політичні партії поставлені в безвихідне становище і змушені брати участь у виборчій кампанії, розуміючи, що її результати не вирішать кризових явищ в суспільстві.

«Олігархічний договір» нехтує інтереси суспільства. За 16 років його чинності вимерли 6 мільйонів українців, ще стільки ж втекли за кордон. На звільнену від корінного населення територію в’їхали 5 мільйонів іноземних мігрантів. В Україні нестримно збільшується кількість техногенних аварій, поширюються епідемії туберкульозу та СНІДу, знижується рівень суспільної моралі, зростає смертність серед молодих людей. Натомість невпинно зростає кількість мільйонерів та мільярдерів.

«Олігархічний договір» передбачає суспільство лише в ролі біомаси, дешевої робочої сили і органів для трансплантації. Цей договір буде дійсний доти, доки суспільство не укладе новий. Він має бути повним запереченням наведених вище «трьох олігархічних постулатів».

Тому ми — громадські діячі, лідери політичних партій та громадських об’єднань — стверджуємо, що в Україні відсутня законодавча влада, а діяльність судової та виконавчої гілок влади дестабілізована й дискредитована. На підставі статей 5 і 69 Конституції України ми ініціюємо проведення загальнонародних Конституційних зборів, які приймуть нову Конституцію України згідно з Новим Суспільним Договором, що базується на трьох принципах реформації держави:

1. Конституційна мета держави: зростання кількості корінного населення та якості його життя. Критерій наближення до мети — Національний індекс людського розвитку, який містить у собі Індекс людського розвитку ООН (тривалість життя, рівень освіти, реальні доходи на душу населення) та індекс народжуваності. Він розраховується і оприлюднюється щоквартально разом з іншими стратегічно важливими показниками.

2. Персональна відповідальність всього вищого керівництва за результати своєї діяльності — власними майном, свободою і життям. Президент обирається всенародно, має найбільші повноваження і несе персональну відповідальність власними майном і свободою за виконання державою конституційної мети. Відновлюється смертна кара за економічні злочини в особливо великих розмірах. Президент і вся владна верхівка збагачуються лише разом з українським народом. Власність, отримана на прямому чи посередньому зубожінні суспільства, визнається ганебною і злочинною. Недоторканною є тільки суспільно визнана правильна (чесна) власність. Вона створюється лише внаслідок збагачення суспільства або ж законно успадковується, якщо раніше була чесною. Ганебна власність підлягає легалізації шляхом компенсації суспільству заподіяних збитків у визначений законом термін.

3. Народний контроль за діяльністю держави. Головний її контролюючий орган — Конституційно-ревізійна палата, що поєднує функції Конституційного Суду, Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Голова КРП обирається всенародно і несе персональну відповідальність за виконання своєї функції. Кожний громадянин України знає Конституцію і зобов’язаний її захищати в законному порядку. З цією метою постійно здійснюється широка юридично-просвітницька робота.

Ми звертаємось до лідерів громадських організацій і політичних партій, державних і громадських діячів з пропозицією підписати цей НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР, що визначить якісно новий рівень відносин між владою і суспільством, забезпечить ефективну розробку і прийняття Конституційними зборами нової Конституції України. Суб’єкти політичної діяльності, що не підтримають Новий Суспільний Договір, автоматично вважаються прихильниками старого «Олігархічного договору».

Ми пропонуємо прихильникам НОВОГО СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ у вересні — жовтні 2007 року провести установчу конференцію і визначити механізм обрання делегатів суверенних Конституційних зборів України, регламент підготовки та прийняття нової Конституції й таких конституційних законів:

Національна доктрина;

Стратегія національних інтересів;

Про всеукраїнський референдум;

Про персональну відповідальність вищих посадових осіб;

Про реституцію церковного майна і власності;

Про націоналізацію та реприватизацію стратегічних підприємств;

Про легалізацію ганебної власності;

Про фінансово-кредитну систему;

Про землю.

Прийнята Конституційними зборами нова Конституція України виноситься для вияву народної волі на всеукраїнський референдум згідно з новим законом про всеукраїнський референдум.

Наша доля — в наших руках.

Серед нас немає перших чи останніх — ми рівноправні в прийнятті рішень.

Голова оргкомітету Ю. І. Збітнєв.

Секретар оргкомітету М. І Сенченко.

Оргкомітет суверенних Конституційних зборів України.

Київ, 30 вересня 2007 року.

Звернення до Другого Всесвітнього Старообрядницького Собору

Оргкомітет суверенних Конституційних зборів звертається до старообрядницької церкви (Білокриницького погодження) з пропозицією виступити ініціатором переговорного процесу з керівниками помісних християнських церков скликання Помісного (Вселенського) Собору християнських церков у місті Києві (Україна) у 2008 — 2009 роках.

На Помісному (Вселенському) Соборі можуть бути розглянуті такі питання:

1. Подання на Соборі християнських церков, що є прямими носіями й хоронителями апостольських традицій (у першу чергу Єрусалимська Православна Церква, Антіохійська Православна Церква, Олександрійська Православна Церква).

2. Взаємовідносини християнських церков із традиційними мусульманськими й іудейськими церквами (відтинаються екстремістські секти й рухи, що закликають до ворожнечі й тероризму).

3. Реституція (повернення) церковної власності й майна в Україні традиційним конфесіям.

4. Обрання Патріарха Української помісної православної церкви.

В разі Вашої згоди, пропозиція може бути оформлена у вигляді послання християнським помісним церквам світу від Другого Всесвітнього Старообрядницького Собору, який проходитиме в історичному й духовному центрі старообрядництва — Білій Криниці Чернівецької області 2008 року.

Голова оргкомітету Ю. І. Збітнєв.

Секретар оргкомітету М. І. Сенченко.

Президент благодійного фонду Біла Криниця С. Є. Деєв.

Київ, 30 вересня 2007 року.