Рятівна
«підробка»Ось уже багато століть туристи і цінителі прекрасного милуються Ерехтейоном в Афінах — храмом Афіни і Посейдона-Ерехтея на Акрополі. Сучасні туристи, люди підковані, знають, що два портики храму називаються іонічними, а жіночі фігури, які є опорами, іменуються каріатидами. Але от не знають вони, принаймні, більшість із приїжджих, того, що каріатиди Ерехтейона... не справжні. Це майстерні копії, створені з цементу, піску і мармурової крихти, а справжні зберігаються в музеях. Можливо, довідавшись про це, багато гостей древнього міста почнуть обурюватися. Але турбота влади абсолютно справедлива і своєчасна.
Занадто вже небезпечне для древніх скульптур повітря сучасної грецької столиці, насичене сірчистим ангідридом. Річ у тім, що за певних умов звичайний туман перетворюється на мряку сірчаної кислоти (хоча і дуже розведеної), а для мармуру це загибель. Доки не знайдено ефективних засобів боротьби з промисловим забрудненням повітря, туристам залишається милуватися
«підробками» каріатид. Адже копії можна замінити і раз, і два, а оригінал — один.Лучники-рибалки
Коли індіанці і буш-негри, що населяють джунглі по берегах незліченних рік Суринаму, виходять на риболовлю, вони не користуються ні неводами, ні вудками. Тут б’ють рибу з лука. Природно, цей вид промислу, відомий з давніх часів, вимагає неабиякої майстерності.
Довгі години проводить лучник у нерухомості, застигши над водою ріки. Лише тільки майне в потоці срібляста рибина — бринить тятива, і стріла з твердого дерева каріпауажу без промаху поражає рибу. Справжній рибалка має робити це з першої спроби, інакше ніякий він не рибалка і нема чого йому робити на березі ріки. Малі діти будуть голосно сміятися, а старійшини подумають-подумають, скинуться по гульдену і скажуть:
«Збігай, хлопче, у крамницю та купи собі вудку, як у білих. Рибу ловити ти не вмієш!».
