Бюджетний кодекс дозволяє залишати на потреби територіальних громад додаткові доходи, котрі не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Це — так званий “другий кошик”, що за сприятливих обставин міг би стати основою для фінансування капітального будівництва та інших невідкладних потреб у селах і невеликих містах.
Насправді ж він використовується як страховий фонд для латання бюджетних дір. Це добре видно на прикладі Пологівського району, відомого у Запорізькій області своєю самодостатністю. Навіть “заможні” пологівці для виконання власних та делегованих державою повноважень змушені були торік доповнити бюджетні видатки на утримання органів управління на 55,5 відсотка, культури на 45,3, охорони здоров’я та освіти відповідно на 7,8 та 7,2 відсотка. Нинішнього року через підвищення зарплати службовцям місцевого самоврядування ситуація ускладнилася ще більше.
Але навіть попри це в Пологи вже п’ятий рік поспіль приїжджають вивчати досвід реалізації цільових програм, які, доповнюючи державну функцію, теж фінансуються з додаткових доходів міської та сільських рад. Загалом протягом роботи районної ради п’ятого скликання їх було прийнято 15 та до десяти внесено зміни і доповнення. Усього ж за рахунок консолідованого бюджету в районі реалізуються 44 соціальні програми. Якщо в 2006 році на їх виконання було спрямовано 895,4 тисячі гривень, то цьогоріч заплановано вже близько 1,15 мільйона.
Найзатратнішими є програми “Шкільний автобус” (398 тисяч гривень), “Цукровий діабет” (281,8 тисячі гривень), боротьби з бідністю (170 тисяч гривень), підтримки засобів масової інформації (90,8 тисячі гривень), розвитку матеріально-технічної бази райвідділу міліції (53,5 тисячі гривень), “Діти Пологівщини”, з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та здійснення медико-протитуберкульозних заходів (по 25 тисяч гривень). Але й інші, незалежно від розмірів фінансування, виконують важливу соціальну роль.
Завдяки успішній реалізації програми “Шкільний автобус” минулого навчального року щоденно безплатно підвозили до школи і додому після уроків 1013 учнів та 52 педагоги. Не менше схвалення громади дістала й програма забезпечення автотранспортом лікувально-профілактичних закладів. Завдяки консолідації коштів територіальних громад торік було придбано шість автомобілів “Таврія” для Вербівської, Семенівської, Тарасівської, Чубарівської, Чапаєвської сільських лікарських амбулаторій та Кінсько-Роздорівської дільничної лікарні, а нинішнього року — 12 сухожарових шаф та 14 скутерів для фельдшерсько-акушерських пунктів. Крім того, нещодавно центральній районній лікарні було надано допомогу на ремонт приміщень і благоустрій території у зв’язку з відзначенням 50-річчя з дня її заснування та 100-річчя з дня народження першого головного лікаря Петра Кравченка.
Таких прикладів можна навести чимало, адже економіка території працює стабільно і нинішній рік район розпочав, маючи 530 тисяч гривень вільних залишків бюджетних коштів. Проблеми їх розподілу теж не існує — при голові районної ради працює координаційна рада, яка визначає пріоритети соціального розвитку. Потім за спільним рішенням органів місцевого самоврядування укладаються угоди про передачу видатків у консолідований бюджет і починається робота над програмами у депутатських комісіях та виконавчих органах влади. Тобто пологівці змогли реалізувати те, про що в сусідніх районах і не мріють.
Тоді чому ж такий невдоволений голова районної ради Павло Журавльов і чому так гостро лунає його слово на всіх зібраннях керівників органів місцевого самоврядування?
— В умовах, коли держава не забезпечує в повному обсязі фінансування власних та делегованих повноважень, — каже Павло Іванович, — на це відволікається близько 90 відсотків коштів “другого кошика”. Відтак, територіальні громади залишаються без фінансування на комунальні та побутові потреби. Для пом’якшення ситуації ми пропонуємо перейти від формульної системи обрахунку трансфертів між районним та сільськими бюджетами до програмно-цільових методів бюджетного планування. Саме за такою схемою торік у нас відпрацювала галузь культури, а нинішнього —галузь освіти. Кардинальною зміною у формуванні видаткової частини місцевих бюджетів за теперішньої демографічної ситуації може стати і перехід від забезпечення утримання закладу до забезпечення бюджетної послуги. Її можуть надавати бюджетний заклад, що знаходиться на іншій території, небюджетний заклад, а також приватні особи на ліцензійній основі (домашній дитсадок, медсестра, яка проживає вдома, тощо). Тоді відпаде потреба утримувати об’єкти соціальної інфраструктури будь-якою ціною, хоча вони й не відповідають нинішнім стандартам.
Тобто під кошти, що формуються на виконання делегованих державою повноважень, має бути визначено чіткий перелік та обсяги бюджетних послуг і соціальних стандартів, що гарантуються державою на кожній території та відповідають нормативу, а територіальні громади доповнюватимуть їх за рахунок нарощування власних резервів. Оце й буде оптимальна модель бюджетних процесів у місцевому самоврядуванні. А поки що наші зусилля ідуть, як вода в пісок.
Запорізька область.