На запитання “Голосу України” відповідає колишній Прем’єр-міністр і народний депутат України першого та четвертого скликань Валерій Пустовойтенко.
1. Як ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію?
2. Хто переможе на дочасних парламентських виборах?
3. Чи буде сформована коаліція в парламенті шостого скликання?
4. Що очікує Україну, якщо парламент шостого скликання так і не запрацює?
1. Політична ситуація дуже нестабільна. А політична боротьба — відкрита і прихована, — яка й досі триває, тільки призводить до подальшої конфронтації. Таких загострень не повинно бути. Пригадую, як у Кабінеті Міністрів ще за президентства Кучми ми сперечалися із стратегічних питань. Але до агресивності не доходило. Ми спокійно і дружно працювали разом: і Кінах, і Костенко, і Тарасюк, і я. При владі були професіонали, які чудово знали свою справу. Бо проходили всі щаблі влади. А нині у високих кабінетах з’являються випадкові люди. Треба негайно змінити саму систему влади. У нас двовладдя: центральні органи виконавчої влади, міністерства і відомства підпорядковуються Кабінету Міністрів, а обласні та районні держадміністрації — Президенту. Так не має бути.
Не має бути й такого, щоб політики й керівники держави жили своїм життям, а український народ — своїм. Невеличкий приклад. Влада мобілізує на вибори, але в Івано-Франківській області не залишилося, кому голосувати. Жінки — на заробітках в Італії, чоловіки теж шукають роботу на чужині. Їм немає діла до виборів, їх не цікавлять політики. Бо влада не дійшла до простих людей, які вимушені дбати про себе самі. Держава не створює умов задля поліпшення їхнього життя.
Я живу в Кончі-Заспі, де мешкають і колишні можновладці Віталій Масол, Анатолій Зленко, Марія Орлик та інші. Вони інколи жартують, що становлять “тіньовий Кабінет Міністрів”. Питаю: “Що означає “тіньовий уряд”? А Масол: “Сидимо в тіні, і нічого не робимо”. На жаль, такою ж “тіньовою” часто видається й чинна влада.
Я вже не кажу про демографічну політику і відсутність стратегічних програм. Ось і деякі передвиборні програми, скажімо, бютівський “Український прорив”, готуються не економістами, а психологами. А як же після виборів за нею розбудовувати країну?!
Загалом, Партія регіонів і коаліція припустилися стратегічної помилки. Вони не скористалися можливостями більшості у Верховній Раді. Нові парламентські перегони — це не перемога Президента, хоча він переміг коаліцію. Це поразка коаліції та їхніх ідеологів, які вважали, що вони видатні і все буде по-їхньому. А вийшло навпаки. Не думаю, що укази глави держави про дочасні перегони — найкращий вихід із ситуації, проблеми і протистояння у владі можна було б вирішити абсолютно мирним шляхом. Побутує думка, до того ж доволі обґрунтована, що нова Верховна Рада працюватиме півтора-два роки, а після нових президентських виборів будуть перевибори парламенту, і ймовірно, що двопалатного.
Слухаючи на річницю незалежності виступ Віктора Ющенка, в якому він ініціював скликання національної конституційної ради (до речі, НДП пропонувала це п’ять років тому), я справді переконався: шостий парламент обиратиметься ненадовго. Це дуже погано. Команда Президента намагається йти на вибори з іміджем глави держави, що видно з їхніх біг-бордів. Хоча, за Конституцією, Президент України не має права брати участі в політичній боротьбі, а зобов’язаний створити рівні умови для всіх партій.
2. Найбільшу підтримку отримає Партія регіонів. Друге місце посяде БЮТ, третє — “Наша Україна—Народна самооборона”. Є шанс у комуністів, соціалістів, блоку Литвина. І мені дуже хотілося б, щоб пройшла Народно-демократична партія, яка має досвід роботи у виконавчих органах влади та у Верховній Раді.
3. Має бути більшість. Звісно, буде краще, якщо це буде конституційна більшість. Події останніх років свідчать, що навіть політичні опоненти за певних умов починають об’єднуватися. Шанси набрати осібно 226 голосів має тільки Партія регіонів. Якщо до парламенту пройдуть лише три потужні політичні сили, коаліцію можуть скласти “НУ—НС” та БЮТ. Партія регіонів у цьому не зацікавлена. Якщо мандати отримає більше політичних сил, коаліція буде створена на основі регіоналів. Але широкої коаліції БЮТ — Партія регіонів — “НУ—НС” не буде.
4. Розпуск парламенту. Але я вірю, що Верховна Рада працюватиме. Політики просто не мають іншого права. Головне, щоб люди обрали правильних політиків. Має бути третя сила (я хотів її створити, але мені не вдалося). Вона має посунути і Партію регіонів, і “Нашу Україну”.
