Незважаючи на сильну посуху, хліборобам Запорізької області вдалося зібрати пристойний, за мірками нинішнього року, врожай — близько 1,3 мільйона тонн зерна. Цього збіжжя з лишком вистачить, щоб заповнити державні та регіональні засіки. Тим паче що завдання, визначене для області постановою Кабміну № 794, аж ніяк не обтяжує — до Аграрного фонду та Держкомрезерву треба продати відповідно 35,1 та 60 тисяч тонн продовольчого зерна.

Але селяни не поспішають відвозити його на елеватори. Повністю впоралися з рекомендованими обсягами закупівель до Держкомрезерву і на 33 відсотки — до Аграрного фонду лише господарства Мелітопольського району, понад тисячу тонн продовольчого зерна продали Аграрному фонду хлібороби Бердянського району. Саме ці території найбільше потерпають від посухи, тож дорогу до елеваторів аграріям показує не так громадянський обов’язок, як нужда. Інші відбуваються дещицею, а господарства Великобілозерського, Гуляйпільського, Кам’янсько-Дніпровського, Куйбишевського та Пологівського районів не продали державі жодної тонни хліба. Тому й загальна картина на кінець серпня невтішна: обсяги закупівель продовольчого зерна до Аграрного фонду виконано лише на 7,2, а до Держкомрезерву — на 14,4 відсотка. За цими показниками область посідає 18 місце в рейтингу регіонів.

Першою і найголовнішою причиною такої необов’язковості є простий господарський розрахунок. Але на даний момент ціни на біржових торгах перевищують ті, що пропонують зернотрейдери. Зокрема, за тонну пшениці другого класу Аграрний фонд платить 1149 гривень, третього — від 1088 до 1150 гривень, четвертого — від 1023 до 1100 гривень і п’ятого класу — 985 гривень. Стосовно Держкомрезерву, то він «накидає» на тонну закупленого збіжжя ще 50 гривень як компенсацію транспортних витрат за доставку на хлібну базу

№ 74 у Молочанську Токмацького району. На жаль, це єдине державне підприємство, яке здійснює хлібозаготівлі. Всі інші елеватори — приватні, й їхні власники неохоче відгукуються на державні потреби. Лише із шістьма такими підприємствами регіональне відділення Аграрного фонду цьогоріч уклало договори, але далека дорога до елеваторів селян не влаштовує, бо це позначається на собівартості їхньої продукції.

На нараді, яку провів зі своїми районними колегами начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Журавльов, спливли й інші недоліки в організації хлібозаготівель. Керівників господарств не влаштовують і тяганина з оформленням документів, і свавілля на елеваторах, де за відсутності спеціалістів інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції можуть занизити клас прийнятої пшениці чи жита або ж висунути неприйнятні умови. Скажімо, в Куйбишевському районі досі не змогли продати в державні засіки жодної тонни збіжжя лише тому, що керівництво ВАТ «Комиш-Зорянський елеватор» зажадало, щоб його привозили у визначені дні автоколонами з усіх господарств.