Плідне співробітництво між Інститутом електродинаміки НАН України і ЗАТ «Завод «Південкабель» почалося ще в 1991 році з розробки кабелів з так званою зшитою поліетиленовою ізоляцією. Дослідження з цієї теми були перспективні й актуальні. До цього часу в США, Японії і країнах Європи було зроблено величезний крок у забезпеченні надійності своїх національних енергосистем за рахунок організації промислового виробництва і впровадження високовольтних кабелів зі зшитою поліетиленовою ізоляцією. В Україні тоді використовували екологічно небезпечні паперово-масляні і маслонаповнені кабелі. Ми ще тільки мали впровадити у виробництво нові кабелі.

Перший результат це співробітництво принесло в 1995 році, коли спільно була розроблена технологія виготовлення кабелів на напругу до 1 кВ із силанольно зшитою поліетиленовою ізоляцією. Експериментальна партія кабелів завдовжки шість кілометрів класу нагрівостійкості 90 градусів С (проти 70 градусів С раніше) була виготовлена і впроваджена в електромережу міста Харкова, де успішно експлуатується і нині.

Використання в електричних мережах таких кабелів — це величезний крок вперед у забезпеченні надійності і безпеки передавання електроенергії від виробників до споживачів. Сьогодні це проблема не окремо взятих енергогенеруючих компаній, а питання національної безпеки, бо насамперед йдеться про стабільну роботу всіх енергетичних систем. В Україні експлуатується близько 25 тис. км ЛЕП напругою 35—800 кВ, з них ЛЕП 220—750 кВ — більше 23 тис. км, ЛЕП 800 кВ — десь 100 км і міждержавних ЛЕП 35—110 кВ — 680 км.

Значна частина цих ліній електропередачі побудована ще в 50—60 роках минулого сторіччя на металевих і частково на залізобетонних опорах і за 40—50 років експлуатації практично цілком вичерпала свій експлуатаційний ресурс. Виходять з ладу металеві опори, проводи, грозозахисний трос, з’єднувальна арматура, на залізобетонних опорах, фундаментах руйнується бетон, а на ізоляторах — скло і фарфор.

Причиною тому — час і різке погіршення стану нашого довкілля, особливо в районах розміщення хімічних і металургійних підприємств. Тому необхідно терміново реконструювати 72 відсотки ЛЕП 220 кВ і 23 відсотки ЛЕП 330 кВ, поміняти грозозахисний трос на більш як 1300 км ЛЕП (а це 1100 тонн) і 400 тис. штук фарфорових ізоляторів.

Лісами проходить 2340 км ЛЕП. Загальна площа просік, що вимагають постійного розчищення, становить 9282 га. Для цього потрібні відповідна техніка і фахівці. І що найголовніше, просіки слід чистити щороку. Ніхто не підраховував, яка саме сума необхідна для очищення всіх просік і ремонту всіх ЛЕП. У тому, що вона досить значна, сумнівів немає. Робота, яку багато років спільно проводили Інститут електродинаміки НАНУ і завод «Південкабель» — «Розробка і впровадження в серійне виробництво вітчизняної високовольтної кабельно-провідникової продукції на напругу до 110 кВ, що забезпечує підвищення надійності і безпеки систем електропостачання», саме і спрямована на те, щоб на деяких критичних ділянках замість ЛЕП прокладати під землею високовольтний кабель зі зшитого поліетилену і тим самим укникнути постійних витрат під час експлуатації ЛЕП. Автори цієї роботи — В. Золотарьов, А. Жаркін, О. Подольцев, І. Кучерява, Г. Гримуд, В. Карпушенко, Ю. Антонець, Л. Василець, О. Кривенко показали, що таким шляхом уже давно йдуть у розвинених країнах. Прокладені кабелі мають низку переваг над наземними лініями електропередач. По-перше, втрати електроенергії під час передавання по ізольованому кабелю значно менші, ніж по неізольованих — повітрям. Адже в такому разі втрати зростають зі збільшенням відстані і вологості повітря. По-друге, у повітряному середовищі проводи окисляються, що також призводить до збільшення втрат.

Підземний кабель не пошкодять обледеніння і сильний вітер. Він зручний в експлуатації і надійний. Навіть пробій ізольованого кабелю, прокладеного в землі, легше усунути, ніж обрив проводу в ЛЕП. До того ж вивільняються величезні площі відчуженої землі з обох боків ЛЕП від крайніх проводів на відстані 25 метрів, що зазвичай заростають бур’яном і незаконно забудовуються в містах непривабливими гаражами і сараями. Енергогенеруючі компанії платять у місцеві бюджети щорічно величезні податки на землю. Крім того необхідно враховувати, що витрати на заміну чи нове прокладення такого кабелю окупаються протягом 5—6 років. І в основному за рахунок того, що надалі доводиться щорічно платити значно менший податок на землю, відпаде потреба в обслуговуванні і ремонті повітряних ліній, у чищенні просік і тощо. Одне слово, виконувати все, про що йшлося вище.

Спільну роботу інституту і заводу з розробки силових кабелів зі зшитого полиетилену чотири роки тому впроваджено у виробництво. На заводі «Південкабель» було здано в експлуатацію новий цех за останнім словом техніки. Тож вперше в СНД було освоєно виробництво силових кабелів з ізоляцією зі зшитого поліетилену на напругу до 110 кВ. Це дало можливість тут створити науково-технічну і виробничу базу для освоєння випуску в Україні кабелів на напругу 330 кВ і вище з експлуатаційними показниками на рівні світових стандартів.

— Конструкції наших кабелів зі зшитого поліетилену на 110 кВ розроблені з урахуванням особливостей режимів роботи енергосистеми України і температурно-кліматичних умов країн СНД, — розповідає технічний директор заводу «Південкабель» В. Карпушенко. — Вони цілком відповідають вимогам міжнародних стандартів, виконані на основі новітніх досягнень вітчизняної науки з урахуванням світового досвіду в цій галузі.

На продукцію підприємства є великий попит. У Києві активно прокладають високовольтні кабелі з ізоляцією зі зшитого поліетилену. Приміром, у столиці вже прокладено більше трьох кілометрів кабелю на 110 кВ між електропідстанціями «Центр» і «Бастіонна», близько семи кілометрів — між підстанціями «Жовтнева» і «Політехнічна», 2,5 кілометра — між підстанціями «Центр» і «Вокзальна».

Також буде замінено ЛЕП на прокладений під землею кабель над зоною будівництва станції метро «Сирецька» і вздовж вулиці Котовського. На землі, що вивільнилася, загальною площею 25 гектарів зведуть житлові будинки й офіси. Тож досягається ще одна перевага підземного кабелю над ЛЕП — для будівництва житла відводяться додаткові площі, поліпшується зовнішній вигляд наших міст.

Інститут електродинаміки НАНУ, завод «Південкабель» і Національна енергетична компанія «Укренерго» мають великий досвід співробітництва в цьому. Важливість отриманих результатів для електроенергетичних систем України очевидна. Тому спільно виконану роботу з розробки, промислового освоєння виробництва високовольтної кабельно-провідникової продукції з ізоляцією з нагрівостійкого зшитого поліетилену і її впровадження в найважливіші галузі господарського комплексу країни висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки у 2007 році.