Рятуємо життя, та не можемо дати здоров’я

Тренувальних центрів для майбутніх підкорювачів космосу на Херсонщині немає, а от «космічні костюми» є. Так в обласній дитячій лікарні називають сегментні збірні конструкції вітчизняного виробництва «Гравістат», які справді трохи нагадують протиперевантажувальні костюми для космонавтів. І використовуються для полегшення та коригування рухів малюків, котрі потерпають від хвороб опорно-рухового апарату, неврологічних недуг чи ДЦП. Придбали їх для лікарні в кількості 56 штук коштом державного бюджету і використовують не тільки для пацієнтів у стаціонарі, а й безплатно дають «напрокат» додому.

Віце-президент Асоціації дитячих неврологів Херсона, головний дитячий невролог Херсонської області Анатолій Горб (на знімку) каже, що легкі «космічні костюми» для хворих малюків — як знахідка. За кілька місячних курсів із використанням таких тренажерів хлопчики та дівчатка, котрим часом і на ноги зіп’ястися було важко, починають вставати й робити перші кроки, вчаться самообслуговуванню, щоб краще адаптуватися до життя в родині та спілкування з ровесниками у школі. Хоча «космічний костюм» — далеко не панацея, наголошує Анатолій Леонідович.

— Радянська медицина в реабілітації малюків робила головну ставку на медикаментозне лікування, а нині ми доповнюємо його методами мануальної терапії в поєднанні із впливом на органи відчуттів. Для цього нещодавно за допомогою спонсорів відкрили в дитячій лікарні ще й сенсорну кімнату, де до послуг юних пацієнтів є «сухий душ» і басейн із м’якою підсвіткою, бульбашкові колони та музичний центр із спеціально підібраними мелодіями, що підсилюють увагу, стимулюють центральну нервову систему. Тут хлопчики та дівчатка починають пізнавати фор-му речей та розрізняти кольори, відкриваючи для себе світ. Обладнання наче нескладне, а ефект — разючий! — розповідає про медичні новації лікар Анатолій Горб. Та ще більше, ніж лікарі, задоволені батьки хворих дітей.

— Моя Катруся народилася цілком здоровою дівчинкою, та в десять місяців захворіла на лейкоенцефаліт. Зміни, що почали з нею відбуватися, просто лякали нас: через ураження мозку донечка втрачала навички до пізнання, наче позбулася всіх емоцій. У неї кров з вени беруть, а вона ніби нічого не помічає. Та ось пройшли курс лікування, і Катя наче вдруге на світ народилася: після сенсорної кімнати вже й плаче, й сміється, а разом із нею і я радію, — каже мати однорічної пацієнтки дитячої обласної лікарні Наталя Кліщова.

Херсонські чудесники в білих халатах творять справжні дива, витягаючи буквально з того світу дітлахів, які народилися із серйозними патологіями чи недоношеними, часом вагою у кілька сотень грамів. А надалі працювати їм буде легше, оскільки вже з нинішнього року в регіоні почнуть будувати новий перинатальний центр вартістю 79,3 мільйона гривень із стерильно чистими приміщеннями для вагітних жінок, в яких очікуються складні пологи, надсучасними «інкубаторами». За підрахунками медиків, введення перинатального центру в експлуатацію (його проект вже затвердили) дасть змогу зменшити смертність новонароджених на Херсонщині щонайменше на десять відсотків. Хоча фахівці застерігають: якщо ми не хочемо мати хворе наступне покоління, піклуватися про здоров’я дітей потрібно ще ДО їхнього народження! Порада проста, але до неї ніяк не дослухаються.

Звісно, через погану екологію, генетичні «збої» тощо повністю уникнути народження хворих дітей нині неможливо. За статистикою ВООЗ, навіть у цілком благополучних державах західної демократії з кожної тисячі малюків у середньому двоє приходять у світ із тим-таки ДЦП, один — з аутизмом.

Відтак потреба в «космічних костюмах» та перинатальних центрах і в Україні ще довго не зникне. Проте влада й громада спільними зусиллями могли б створити передумови хоча б для істотного зменшення кількості дітей, котрі народжуються хворими та недоношеними. І почати потрібно з найпростішого.

Свого часу на Херсонщині впровадили практику роздачі калорійних продуктових пайків для поліпшення імунітету хворих на туберкульоз, в обмін на зобов’язання не уникати тривалого лікування. Схема виявилася досить ефективною, то чому б так само не забезпечувати харчами, багатими на необхідні вітаміни й мінерали, вагітних жінок із бідних родин? Не такі вже це надмірні витрати навіть для місцевих бюджетів: на «пайок» треба витрачати кілька сотень гривень щомісяця, а от такий самий місяць перебування недоношеної дитини у спеціалізованому відділенні лікарні коштуватиме вже кілька десятків тисяч гривень! От і виходить, що дешевше «інвестувати» гроші у пропаганду здорового способу життя, ніж ціле покоління лікувати.

Херсонська область.