Напередодні Дня української незалежності, 22 серпня 2007 року, в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся «круглий стіл», підготовлений спільно з Національною академією наук України та Академією правових наук України на тему: «Соціально-економічні та політико-правові проблеми подальшої розбудови української незалежної держави». До участі у масштабному заході запрошувались політичні і громадські діячі, наукові фахівці з правознавства, економіки та політології.

Обговорення відкрив вступним словом директор інституту, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко.

Організатори зібрання не пов’язували проведення заходу з достроковими виборами до Верховної Ради України, однак сам по собі факт проведення передвиборної кампанії в країні об’єктивно спрямовував доповідачів на формулювання наукових рекомендацій для нового складу вищого органу представницької влади в державі.

Учасники форуму обговорили найбільш важливий спектр гострих проблем розбудови української державності: соціально-економічних та законотворчих.

Зокрема, досягнення нашої економіки за шістнадцять років незалежності отримали об’єктивне висвітлення в доповіді заступника міністра економіки України, члена-кореспондента НАН України В. Мунтіяна «Соціально-економічний стан України за роки незалежності: проблеми та перспективи». Доповідач навів і зіставив велику кількість статистичних даних, інколи досить невтішних, однак загальний висновок зробив оптимістичний: на цьому етапі економіка України перебуває у стані стабільного зростання, і політичні збурення поки що не змінили цю позитивну спрямованість.

Доктор економічних наук, професор В. Шевчук у своїй доповіді «Актуальні проблеми формування стратегії сталого розвитку України» зосередився на екологічних аспектах функціонування національної економіки. Зіставлення української дійсності зі світовими тенденціями у цьому напрямі несприятливе для нашої держави. У подальшому уряд і законодавча влада мають здійснити рішучі кроки у спрямуванні економічного зростання на міцний фундамент збалансованості з охороною довкілля, не допустити виснаження природно-ресурсного потенціалу країни та забезпечити нарощування макроекономічних показників винятково за рахунок застосування прогресивних наукоємних технологій.

Важливий аспект соціальної політики отримав висвітлення в доповіді голови правління АКБ «Аркада» К. Паливоди «Фінансово-кредитні механізми та перспективи вирішення житлової проблеми в Україні». На його переконання, розгортання державної програми широкомасштабного житлового будівництва має не лише сприяти розв’язанню однієї з найгостріших соціальних проблем в Україні, а й послужити локомотивом стрімкого нарощування внутрішнього попиту і тим самим створити власне джерело економічного зростання, яке поки що спирається переважно на сприятливу зовнішньоекономічну кон’юнктуру і не є гарантованим.

Не менш цікавим і змістовним було обговорення політико-правових проблем розвитку українського суспільства.

Заступник директора Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук І. Нагребельний у доповіді «Вдосконалення економіко-правових засад розбудови української держави» показав, що нормативно-правове забезпечення функціонування економіки і громадського життя потребує посиленої уваги законодавчої влади. Творення законодавчого поля для економіки — процес безперервний і, відверто кажучи, нескінченний — ніколи не можна буде зупинитися і вважати, що вже немає потреби ні творити нові закони, ні вносити зміни в чинні. На сьогодні вже створено «критичну масу» нормативно-правових засад для переростання України у справді правову державу, тому на перший план має виступити не нарощування кількісних показників у законотворчості, а поліпшення системності українського законодавства, його наближення до європейських правових стандартів.

Надзвичайно актуальна для молодої незалежної держави проблема була порушена в доповіді доктора юридичних наук, професора Н. Оніщенко «Інститут юридичної відповідальності держави перед особою». Для менталітету громадян пострадянського суспільства саме це формулювання в юридичному розумінні видається нонсенсом, адже вони протягом кількох поколінь виховувалися винятково в дусі відповідальності громадянина перед державою, на чому і були зосереджені всі правові важелі та інструменти. У національному законодавстві ці питання існують у зародковому стані, а в юридичній і судовій практиці важко знайти хоча б поодинокі приклади задоволення інтересів громадянина в позові проти державних органів.

У виступах учасників «круглого столу» висвітлювались і глобальні питання вдосконалення конституційного ладу (проф. Г. Мурашин), і конкретні аспекти впровадження Податкового кодексу (проф. В. Черняк), і необхідність вдосконалення Бюджетного кодексу та фінансового законодавства загалом (д. ю. н. О. Орлюк, к. ю. н., доц. А. Ковальчук) тощо.

За результатами обговорення і підсумками «круглого столу» буде підготовлено аналітичні записки на адресу вищого державного керівництва, основні висновки використають у законопроектній роботі наукових консультантів Верховної Ради України.