Картопля: не встигли зібрати, а вже подорожчала

Півночі країни дещо більше поталанило з дощами, аніж півдню. Тому й урожай чернігівської картоплі очікують пристойний. З 87 тисяч гектарів селяни планують взяти 1530 тисяч тонн бульб. Це виходить десь у середньому по 170 центнерів з гектара. А у фермерському господарстві «Лавр» прогнозують викопати по 350 центнерів «другого хліба», у приватному підприємстві «ДП «Левона-Агро» — до 300 центнерів.

Уже третій рік картопляна галузь Придесення на піднесенні. Пристойна ціна крохмалистої в 1,5—2 гривні за кілограм стимулює сільгоспвиробників займатися цією культурою. Вирощені бульби можна продати і за 3 гривні. Так, цього року фермер Олексій Бутенко зменшив посіви картоплі удвічі.

— Навесні був такий ажіотаж з насіннєвою картоплею, — хвалиться він. — Тому я її продав по 3 гривні. Адже це набагато виграшніше, ощадливіше, ніж посадити картоплю, понести затрати на її догляд і продати восени по 1,5 гривні.

Одне слово, зовсім інша ситуація порівняно з недавнім минулим, коли вирощений урожай скуповували по 30—50 копійок за кілограм. На жаль, у 90-х роках минулого століття картопляна галузь Придесення через цінові перекоси, завезення бульб із Польщі, міське городництво зазнала непоправних втрат. Досить сказати, що до 1990 року картоплі висаджували удвічі більше, ніж зараз. У колгоспах було 1000 картоплесаджалок, 1700 картоплезбиральних комплексів, 1200 сортувальних пунктів. На сьогодні практично все це перетворилося на руїну.

У 2005 році сільгосппідприємства вирощували картоплю ледь на 2,8 тисячі гектарів . Нині — на 3,4 тисячі. Різкого зростання не відбувається, адже бракує потужної техніки. Вона є лише у кількох господарствах. Так, ТОВ «Інтерагросистема» посіяло цього року бульби на 567 гектарах. Але це завдяки тому, що має увесь набір техніки як для садіння, так і для збирання культури. Таких господарств на область до 10. У решті сільгосппідприємств — стара техніка, котра може забезпечити роботу лише на 30—50 гектарах. А більшість взагалі не може зайнятися вигідною справою, оскільки не має оборотних коштів для закупівлі картоплесаджалок, картоплезбиральних комбайнів.

Сьогодні головний вирощувач картоплі на Чернігівщині — селянин. Власні руки, іноді конячина — основні його знаряддя. Цього року приватні городи, зайняті під картоплю, сягають 83,6 тисяч гектарів (у 2005 р. було 92,7 тис.). Зменшення посівів на 9000 га за два роки свідчить не про зміну пріоритетів селян, а про ще одну негативну тенденцію — демографічну. Щороку в області помирає 20—25 тисяч людей похилого віку (а жили вони в основному на селі). Зрозуміло, згадані 9000 гектарів — їхні городи, які нема кому обробляти.

Є й інша проблема.

— Якщо у великих господарствах займаються сортооновленням, насінництвом, — каже директор науково-виробничої асоціації «Чернігів-картопля», кандидат сільськогосподарських наук Володимир Купріянов, — то в індивідуальному секторі справа пущена на самоплив, що збіднює врожай. А в багатьох населених пунктах через це з’явилися вогнища картопляної нематоди і раку. Ми проводимо виставки, виїзди на села, але цього, хоч як це прикро, замало. До речі, нинішнього року держава виділила 3 мільйони гривень на програми селекції для 15 господарств, які займаються сортами. Це істотна допомога у вирощуванні 4000 тонн елітної картоплі для насіннєвого оновлення у сільгосппідприємствах.

...Мізерний урожай картоплі на півдні та у центральних областях, схоже, підвищить шанси чернігівців вигідно продати вирощені бульби. Не сьогодні-завтра розпочнуться «другі» придеснянські жнива. Водночас села заповнять хури обмінювальників бульб на кавуни, дині, цибулю, олію, цукор. Вигідно чернігівці спродадуться — тоді будуть думати, як наступного року посадити крохмалистої більше.

Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігівська область.

На город хоч не виходь, нема чого копати

На Вінниччині майже весь урожай бульби — 98 відсотків — вирощують на присадибних ділянках.

У Любові Іванівни, так назвала себе жінка, із села Новоживотів Оратівського району під картоплею 60 соток землі. Господиня вже збирає врожай. «Гріх нарікати, гарні бульби». Так збіглося, що висаджувала їх у вологий грунт, та й пізніше дощик не обминув село. Вродило не гірше, ніж торік. А в сусідів — Новоживотів межує з Тетіївським районом Київщини — дощик пройшов стороною. То там нема що копати. Жінка чула від людей, що вже зараз у Тетієві на ринку кілограм картоплі коштує п’ять гривень.

— На город хоч не виходь, — каже спересердя ветеран війни, колишній фронтовик Василь Дерманський із села Краснопілка Гайсинського району. — Нема чого копати. Спека була така, що тріщини розміром у долоню пошматували город.

У Калинівському районі можна знайти села, де врожаєм замилуєшся, а є й такі, де порожньо під картопляними корчами, пояснив ситуацію начальник районного управління агропромислового розвитку Олександр Поліщук. Це один з небагатьох районів Вінниччини, де картопляні ділянки збереглися в переважній частині господарств. Найбільше їх у СТОВ «Радівське» — 35 гектарів. Тут традиційно вирощують не менш як 8—9 сортів бульб. Частину продають на насіння, а товарні сорти використовують на харчування в їдальнях підприємства, пропонують населенню. Минулої неділі під час обласного сільськогосподарського ярмарку господарства Калинівського району реалізували жителям обласного центру картоплю по 2—2,2 гривні за кілограм. На ринку «Урожай» у Вінниці кілограм середніх і великих бульб коштує від трьох і більше гривень за кілограм. Це вдвічі дорожче, ніж торік.

Без сумніву, взимку бульби стануть ще дорожчі, прогнозують фахівці обласного управління агропромислового розвитку. Площі картоплі зменшилися, до того ж у частині населених пунктів неврожай. Заготовляти бараболю радять восени. У час масового збирання продавці трохи зменшать ціну.