«Зарізана» дисертація

Богдан Баран, професор кафедри хімії Хмельницького національного університету (ХНУ), кандидат хімічних наук, не захистив докторської дисертації. Багато його колег та учнів щиро здивовані й обурені тим, як була «зарізана» багаторічна праця.

Коли пошукачу не вдається захистити роботу, не прийнято говорити про причини. Офіційно вони такі: неактуальна тема, відсутність необхідного теоретичного обґрунтування, хибність розрахунків... А в кулуарах вченого світу думка одна: не заплатив. І скажуть, скільки. Богдан Андрійович зізнається: «Не платив». І саме в цьому бачить причину своїх невдач.

Визначити точно, хто і скільки знає про проблеми обґрунтування дії магнітного поля на водні розчини — навряд чи вдасться. Але дослідити саме цю тему взявся у своїй дисертації Богдан Баран.

Початково робота мала чітко визначений напрям — фізична хімія. Однак, що ближче до завершення, то гостріше поставало запитання: де її захищати. Жодна вчена рада, куди звертався дисертант, не взяла її до захисту, посилаючись на відсутність фахівців відповідного рівня. Тоді досвідчені у цих справах люди порадили: не потрібно пробивати стіну, краще її обійти, дещо змінивши тему. Так і в назві, і в розділах з’явилося доповнення про розробку систем техногенно-екологічної безпеки. Це модно, актуально і до того ж одразу змінюється спеціальність з «фізичної хімії» на «екологічну безпеку».

Після усіх перипетій дисертація нарешті була допущена до захисту. Здавалось, до докторського ступеню рукою подати. Після захисту десятеро проголосували «за» і двоє — «проти». До того ж рекомендували надіслати роботу на додаткову експертизу (колективне рецензування).

Додаткова експертиза — поганий знак, колективне рецензування — це майже провал. Для Барана ці прикмети збулись. Висновок комісії спеціалізованої вченої ради Інституту колоїдної хімії та хімії води імені А. Думанського НАН України був жорстким: «дисертаційна робота не відповідає вимогам «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» ВАК щодо докторських дисертацій, а її автор не заслуговує присудження наукового ступеня доктора хімічних наук за спеціальністю екологічна безпека».

Скажімо, у висновку комісії спеціалізованої вченої ради Львівського національного університета імені І. Франка на роботу «Вплив магнітного поля на фізико-хімічні властивості водних систем», подану на здобуття докторського ступеню ще за спеціальністю «фізична хімія», зазначалось: «Робота актуальна, в ній є елементи наукової новизни, результати можуть мати практичне значення». Але були і недоліки, які не дозволили комісії допустити роботу до захисту.

Прислухавшись до порад відомих фахівців, Баран зняв докторську з розгляду на вченій раді. Доопрацював її та написав кілька статей. Майже через рік знову звернувся із заявою і вже виправленою роботою.

— Висловлені цього разу зауваження не мали нічого спільного із попередніми, — каже Богдан Андрійович. —- Йшлося, приміром, що в моїй заяві не зазначений шифр вченої ради, що один із підписів не є «мокрим», що відсутні ксерокопії деяких публікацій, а печатка Технологічного університету Поділля не відповідала новій назві вузу...

Інакше як формальними навряд чи можна назвати ці претензії. Крім того, різниця в характері зауважень в першому і другому поданні така істотна, що стає незрозумілою справжня причина відмови рекомендувати дисертацію до захисту. Оскільки інші вчені ради відмовлялись розглядати її, мотивуючи відсутністю фахівців, довелося просити ВАК призначити відповідну вчену раду.

Богдан Андрійович стверджує: до цього він звертався в Інститут колоїдної хімії та хімії води з проханням розглянути дисертацію, але там відмовили через ту саму відсутність фахівців. Однак після захисту в Національному авіаційному університеті експертна комісія ВАК надсилає роботу на колективну рецензію саме у згаданий інститут. Цілком логічно постає запитання: якщо оцінювати роботу не було кому, то звідки взялися рецензенти?

Їхня думка відома. Професор Баран був готовий погодитись із слушними думками, прислухатись до порад колег. Але низка висловлених рецензентами зауважень викликала здивування. На кафедрі хімії ХНУ, приміром, демонструють підручник з фізики для 6—7 класів, який спростовує одне із зауважень рецензентів. Є пояснення і стосовно інших претензій, та хто їх хоче чути...

...У школі, вузі незадовільну оцінку можна виправити. Де і як виправляти «двійку» пошукачу на звання доктора наук? Яку контрольну чи тест потрібно пройти, щоб підтвердити результат семирічних досліджень? Для кандидата хімічних наук професора Богдана Барана це запитання залишається відкритим...

Хмельницький.

P. S. Поки матеріал готувався до друку, Богдан Баран звернувся до суду, який має розглянути не суть дисертації, а грубі процедурні порушення з боку ВАК. Чому засідання спеціалізованої вченої ради, на якій відмовили у видачі докторського диплома, відбулося у відсутність дисертанта? Як пояснити той факт, що експертна рада у своєму атестаційному висновку переплутала назву спеціальності, за якою захищався позивач? Чому в цьому ж документі викривлені факти та ігнорується матеріал самої роботи?

Позивач просить визнати незаконною постанову Президії Вищої атестаційної комісії і зобов’язати її видати диплом доктора наук на підставі висновку спеціалізованої вченої ради Національного авіаційного університету, котрий визнав роботу достойною цього звання.