Що може примусити досить зайняту людину все покинути і на своїй машині (і своєму таки бензині!) у більш як сорокаградусну спеку виїхати майже за двісті тридцять кілометрів із приморського Севастополя в розпечений сонцем степовий Джанкой? Мене це зробити змусив лише один телефонний дзвоник начальника окремого департаменту спеціальних наукових досліджень ВГО «Українська служба порятунку» (УСП), що базується у Севастополі, О. Прималенного: «У Джанкої підписуємо з міською радою договір про спільну діяльність зі створення автоматизованої системи «Громадянський щит».

Власний нетривалий, але інтенсивний досвід роботи чиновником дав мені підстави думати, що не так уже й багато представників цієї категорії фахівців готові у повсякденній практиці застосовувати наукові розробки: мовляв, теорія — це добре для дисертацій, а в нас практика є єдиним критерієм істини. Причому щодня і по кілька разів у різних варіантах.

Мій журналістський інтерес підстьобувала ще і та обставина, що джанкойські міські керівники збиралися співробітничати з ученими в галузі, практика функціонування якої дотепер ні науковому поясненню, ні тим більше керівництву не піддавалася, — житлово-комунальній.

«Голос України» уже двічі цього року (28 квітня та 31 липня) розповідав про досвід севастопольських учених з наукової розробки форм і методів удосконалення управління житлово-комунальними аспектами якості життя населення. Тепер була можливість ознайомитися з фазою практичного застосування теоретичних напрацювань у повсякденній роботі керівників Джанкоя.

У квітні, виступаючи на науково-практичному семінарі, заступник Джанкойського міського голови В. Булигін розпочав свою доповідь із фрази, яку наведу дослівно: «В умовах реформування економіки України, в соціально-економічних умовах, що склалися, утримувати систему житлово-комунального господарства стало непосильним завданням для місцевих бюджетів». Жвава реакція присутніх у залі представників практично всіх регіонів України свідчила про те, що таку точку зору поділяли якщо не всі з них, то багато хто. Пожвавлення ще більше посилилося, коли Віктор Федорович після констатуючої частини свого виступу перейшов до розгляду одвічного питання «І що в такому випадку робити?» Причому в рамках оригінального за прийнятою на себе персональною відповідальністю підходу до його розв’язання: «Оскільки різні міста нещасливі в сфері ЖКГ по-різному, джанкойці вирішили шукати вихід зі становища, що склалося, виходячи більше із власного досвіду, ніж із загальноприйнятої думки про безвихідність ситуації».

А цей досвід підказував, що основна проблема (вона саме й стала передумовою для розробки наукового проекту) — відсутність об’єктивного, неупередженого і прозорого механізму диференційованого обліку заявок населення на надання житлових та комунальних послуг і контролю за їх реалізацією з боку підприємств — їх постачальників. Механізму, який не тільки стимулював би повноту і своєчасність оплати споживачами цих послуг, а й ініціював нові, прогресивні взаємовідносини «постачальник — споживач» у ЖКГ міста. Де міська рада не тільки контролювала б якість «зворотного зв’язку» в рамках і по суті взаємних договорів «постачальник — споживач», а й усіляко удосконалювала її за рахунок упровадження сучасних інформаційних технологій і автоматизованих систем. Це давало б змогу, по-перше, ефективно напрацьовувати статистику взаємних проблем «якість послуги — якість оплати» для регулювання нормативів і тарифів, та й визначати перелік послуг, які ще не надаються, але є, утім, не менш нагальними. Наприклад, із захисту життя, здоров’я і власності населення та гостей міста в умовах непередбаченого в мирний час зниження якості звичних житлових умов та комунальних послуг.

За порадою розробників системи «Громадянський щит» органи влади Джанкоя вирішили шукати вихід у створенні «Електронної приймальні» міськради. Так можливо забезпечити взаємодію інформаційно-довідкових баз даних усіх зацікавлених сторін: населення, підприємств-постачальників послуг, контролюючих органів.

Розв’язання завдання полегшує розроблена севастопольцями спеціальна програма з унікальною структурою запитів (звернень) до масивів інформації комунальних підприємств. Вона уже впроваджена в 2006 році в автоматизованій системі завідувача відділу ЖКГ міськради Джонкоя. Програма вже на даному рівні розробки може оперативно визначити, в якому територіальному окрузі мешкає абонент, чи є в нього субсидія і який її розмір, чи уклав він договір про реструктуризацію заборгованості, скільки нараховано за послугу і скільки ним оплачено та навіть за який термін абонент заборгував і кому.

Бази даних усіх комунальних підприємств уніфіковані, що дозволяє фахівцям відділу із управління ЖКГ міськради оперативно знімати картину стану справ і приймати рішення. У тому числі за рахунок і по суті швидкої обробки зустрічних скарг на базі розробленого органами влади Джанкоя унікального показника «рейтинг сплачення». Такий підхід дає змогу цілеспрямовано працювати не тільки з боржниками, а й сумніватися в правильності розцінок підприємств: характер заборгованостей у цьому разі почав набувати різних відтінків — «від недисциплінованості» до «неправди». Як і ретельніше перевіряти випадки або можливої відсутності платника взагалі (де він тоді?), або неспроможності деяких мешканців заступитися за себе перед соціальними службами для оформлення субсидій з різних суб’єктивних причин.

Для активізації участі громади в управлінні міськими справами джанкойська влада вирішила, що вся інформація про функціонування і розвиток системи житлового і комунального забезпечення через «Електронну приймальню» має бути доступна будь-якому мешканцю або гостю міста. Що можна вирішити в реальному часі тільки за можливості врахування громадської думки під час розробки і реалізації тематичних розділів генерального плану як електронного документа. З одного боку, це розширювало завдання створення автоматизованої системи «Громадянський щит», що її готували як дослідний зразок за рахунок коштів самих розробників. Але, з другого боку, і тут було досягнуто взаєморозуміння, оскільки за такого підходу органи влади для підвищення ефективності громадянського захисту населення сприяють розробникам УСП стосовнo вибору конкретного житлового масиву для запровадження механізму зворотного зв’язку його мешканців з «Електронною приймальнею». А це сприяє і самоорганізації мешканців для взаємного захисту своєї думки і своїх інтересів (у тому числі й під час складання генерального плану розвитку міста), і залученню активістів до організаційно-технічних заходів зі сприяння владі в справі захисту життя, здоров’я і власності населення.

Проект по суті своїй інноваційний, з яскраво вираженою соціально-економічною спрямованістю. Аналогів ні в Криму, ні навіть в Україні немає. Створення прозорого механізму диференційованого надання житлово-комунальних послуг на підставі «рейтингу сплачення» в реальному часі, що оцінюється як за окремими абонентами, так і за кожним конкретним об’єктом комунальної інфраструктури міста (водогоном, колектором, теплотрасою тощо) — нове слово в теорії і практиці роботи органів місцевого самоврядування. За підтримки керівників УСП джанкойському досвіду обіцяють надати серйозну підтримку в Раді міністрів Криму: на порядку денному — підготовка і прийняття відповідної нормативно-законодавчої бази в інтересах розвитку місцевого самоврядування.

Напрацьований у Севастополі та Джанкої досвід захисту інтересів населення, у тому числі під час розробки і реалізації генерального плану, зацікавив представників європейського співтовариства. Севастопольські науковці на базі регіонального представництва Всеукраїнського комітету підтримки Програми ООН із навколишнього середовища за підтримки органів влади Джанкоя, Кримської колегії адвокатів та управління містобудування і архітектури Севастопольської міськдержадміністрації виграли грант Посольства Королівства Нідерландів в Україні за напрямом «Програма соціальної трансформації суспільства».

На жовтень готується міжнародна конференція з підбиття результатів проміжних етапів виконання програми «Громадянський щит». На порядку денному зустрічі, серед інших тем, розглянуть зарубіжний досвід із урахування громадської думки і захисту інтересів населення під час генерального планування розвитку міст.

Севастополь—Джанкой— Севастополь.

На знімку: науковий керівник проекту О. Прималенний (ліворуч) і міський голова Джанкоя В. Синицький підписують генеральний договір про співробітництво.

Фото автора.