Платити за повітря можна, але тільки за тепле

З якогось часу мешканці будинків на кварталі Артема у Краснодоні потрапили до розряду «безсовісних». Обізвали їх так чиновники головним чином за те, що власники квартир відмовляються платити за комунальні послуги і переважно за теплопостачання. «Ми і не платитимемо, — заявляють люди, — доки нас не забезпечать справжнім теплом і нормальними умовами для життя». Як розповідають мешканці, «людських умов для проживання» вони не мають з 1996 року. Ситуація загострилася після того, як приватизоване «Краснодонвугілля» передало житлові об’єкти на баланс міста. Якщо раніше можна було сподіватися на вугільне підприємство, що хоч почасти виділяло кошти на утримання будинків, то міська влада, одержавши спадщину, демонструвала свої порожні кишені, нарікала на труднощі, обіцяла перспективи і закликала людей до терпіння і совісті. Спроби і бажання привести житлове господарство в належний вигляд у міської влади, звичайно, були, але завершувалися вони з однаковим успіхом: закінчувалися кошти і закінчувалися роботи. Наприклад, як розповідають мешканці будинків №№ 10 та 11 вул. Артема, у квітні 2005 року у відповідь на численні скарги мешканців на погане теплопостачання, ЖЕК вирішив прочистити батареї у квартирах двох під’їздів. Робітники познімали і відвезли радіатори і старі труби, пообіцявши замінити їх пластиковими. Однак до зимового сезону опалення так і не було відновлено. Нових труб і батарей так і не дочекалися. Зрештою, мешканцям сказали, щоб вони самі купували матеріали для заміни опалення, якщо не хочуть мерзнути. Грошей на такі роботи у міської влади немає. Хто з мешканців мав кошти і давно дійшов висновку, що з місцевою владою краще справ не мати, поставив автономне опалення і холодної зими 2005—2006 р. не мерз. А пенсіонерам довелося несолодко.

Пенсіонерка Аліса Миколаївна Чиграй, приміром, змушена була з’їхати зі своєї двокімнатної квартири і зняти однокімнатну, оскільки власне житло було геть непридатне для проживання. Відсутність тепла, вентиляції й ізоляції перетворило її квартиру на камеру для проведення експериментів на виживання. По-іншому і не скажеш. На підтвердження досить навести два висновки.

«Квартира №43 у житловому будинку №10 по вул. Артема в м. Краснодоні нині для проживання непридатна», — дали висновок члени експертної комісії і пояснили причини таких висновків: «Утеплення стін зроблено без участі проектної організації, спосіб утеплення виконаний неякісно, крім того, він не дає можливості експлуатувати газову плиту, газопровід, запірну арматуру, водопровід і каналізацію.

Не забезпечена проектна вентиляція, особливо кухні, санвузла, порушене проектне опалення квартири, значно збільшена кількість опалювальних приладів. Частково підлога без покриття». Хіба можна жити в таких умовах? Не можна, бо станеш інвалідом. За висновком лікарів, в яких Алісі Миколаївні доводилося час від часу лікуватися, мокра, холодна квартира нагородила її цілим букетом хвороб: хронічним бронхітом, емфіземою легень та іншими. «За станом здоров’я у квартирі з підвищеною вологістю (грибок на стінах) проживати не може» — такий вердикт фахівців. Щоб не стати повністю інвалідом, жінка була змушена залишити свою житлоплощу і проживати у квартирі своєї подруги. Кількаразові звернення до керівників міста і ЖЕКу з проханням зробити квартиру придатною для проживання, розуміння не знаходять. Щоправда, певні ремонтні роботи проводилися, однак серйозного, ґрунтовного підходу до вирішення житлових проблем пенсіонерки, за всіх їх очевидностей, немає досі.

Перерахунки проводилися, однак не по всіх квартирах

Списки боржників, вивішені на під’їздах двох будинків вул. Артема, зібрали чимало народу. Деякі мешканці, у яких здавали нерви, поривалися зірвати офіційні папірці. Обуренню людей, здавалося, немає меж. Чому вони повинні платити за тепло, яке не отримували? Як сказано в листі, що його мешканці будинків №№10 і 11 надіслали до редакції «Голосу України», «у грудні нас майже не опалювали. По-перше, з 30 листопада 2006 р. з 14.00 енергетики опечатали котельню, 5 грудня в 19.00 нам тепло дали, але рівно через добу знову відключили з тієї самої причини». Наступні дні теплі батареї радували тільки дві години на добу, майстер котельні пояснив таку ситуацію відсутністю ліміту на газ. Навівши безліч аргументів, мешканці вважають, що мають право вимагати перерахунку за теплопостачання починаючи з 1996 року і часткового списання боргів, які не можуть бути через відсутність тепла в квартирах.

З цього питання мешканці будинків уже не раз зверталися в різні інстанції. Зокрема, прокуратура Краснодона, перевіривши факти, встановила, що «...адміністрацією «Теплокомуненерго» дійсно було необґрунтовано пред’явлено до оплати за опалення суму за весь опалювальний сезон, хоча насправді будинки №№10 і 11 по вул. Артема м. Краснодона опалювалися зі значними перебоями». За цим фактом прокуратурою внесено припис, у якому викладено вимогу зробити перерахунок суми, пред’явленої за опалення. Заявникові запропоновано звернутися до суду.

У «Луганськтеплокомуненерго» ситуацію прокоментували так. Перерахунки проводилися, однак не по всіх квартирах, а тільки по тих, власники яких написали офіційні заяви. Документи, що підтверджують погане теплопостачання, є, отже, сумніви у тепловиків не виникають. Вони не заперечують, що ситуація може повторитися й у опалювальному сезоні 2007—2008 р., якщо внутрібудинкову систему не буде приведено в належний порядок. «Місцевій владі потрібно реформувати своє житлово-комунальне господарство, розумно й оперативно освоювати отримані субвенції», — такий висновок тепловиків. А що стосується перспектив на тепло, які можуть відкритися для мешканців, то вони, на думку фахівців «Луганськтеплокомуненерго», не дуже оптимістичні: «Не сподіватися на органи самоврядування. Збирати гроші і самим міняти систему опалення на своїх територіях. Тим більше, що квартири сьогодні переважно приватизовані. ЖЕК може поміняти опалення тільки на неприватизованій житлоплощі».

Здавалося б, виходом із ситуації, що створилася, певною мірою може стати перехід на автономне опалення. Однак місцеві органи не зацікавлені в цьому. На думку заступника голови Луганської облдержадміністрації Леоніда Рисухіна, внаслідок безсистемного переведення населення та об’єктів соціальної сфери на індивідуальне опалення кількість споживачів «Луганськтеплокомуненерго» щорічно знижується. У результаті потужності підприємства використовуються усього на 32%, через що фактична витрата газу на вироблення однієї гігакалорії тепла збільшується на 35%, електроенергії — на 34% і води — на 15%. Втрати в теплових мережах досягли 30%. Тому підприємство перебуває в зоні збиткової роботи, постійно нарощує борги з виплати заробітної плати, розрахунків за газ, за електроенергію і воду. Станом на 1 липня поточного року заборгованість з заробітної плати перевищила 4,8 млн. грн. з урахуванням відрахувань у соціальні фонди, за спожитий газ у поточному році — 29,5 млн. грн., електроенергію — 3 млн. грн. Населення області, у свою чергу, заборгувало тепловикам більш як 260 млн. грн. На думку Леоніда Рисухіна, якісні послуги населенню з боку комунальників можуть бути тільки за наявності договорів на надання цих послуг. Відсутність договірних відносин між споживачем і постачальником призводить до розмивання відповідальності з підтримання внутрібудинкових інженерних систем у технічно справному стані. У результаті цього послуги теплопостачання не доходять до конкретного споживача в будинку. У Краснодоні укладення таких договорів не проводиться.

Коментар ситуації, що склалася в будинках по вул. Артема, з боку міської влади в принципі був передбачуваний. Заступники міського голови (з першим керівником зустрітися не вдалося) нарікали на відсутність коштів на утримання житлово-комунальної сфери і покладали великі надії на два млн. грн, які місто повинне отримати для латання комунальних дірок. Грошей поки що немає, а опалювальний сезон почнеться вже через три місяці. Яка сума піде на проведення капітального ремонту будинків, невідомо. Як невідомо і те, чи будуть мешканці нинішньої зими з теплом і сухими підвалами.

Луганськ.