СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

(Проект подано Державним науково-інженерним центром систем контролю та аварійного реагування та ДП НАЕК «Енергоатом»)

1. СТАН, МЕТА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Ключовими об’єктами ядерно-енергетичного комплексу (далі — ЯЕК) України є енергогенеруючі потужності (4 діючих АЕС з 15 ядерними енергоблоками загальною встановленою потужністю 13 835 МВт), об’єкти уранодобувної промисловості (зокрема, експлуатовані Ватутінське, Мічурінське та плановане до експлуатації Новокостянтинівське родовища і відповідні рудозбагачувальні комплекси, що на сьогодні забезпечують близько 30% потреби діючих АЕС України в урані), а також об’єкти промислового виробництва окремих систем, приладів та обладнання для потреб ЯЕК (зокрема, потужності ВАТ «Турбоатом», що на сьогодні повністю забезпечують потреби галузі у турбінному обладнанні).

Протягом тривалого часу ЯЕК України забезпечує близько половини загального виробництва електроенергії в Україні, що робить його стабільне функціонування обов’язковою умовою сталого розвитку економіки всієї країни.

Головною метою розвитку ядерної енергетики в Україні на період до 2030 року є забезпечення ефективного та конкурентоспроможного виробництва електро- і теплоенергії на АЕС та іншої продукції на підприємствах ЯЕК за таких визначальних умов:

— безумовного дотримання всіх норм та вимог з безпеки об’єктів ЯЕК і обмеження їх впливу на населення і навколишнє середовище;

— забезпечення національної безпеки України за паливно-енергетичними показниками;

— мінімізації за межами планованого періоду негативних економічних, соціальних, екологічних та інших наслідків від функціонування ЯЕК протягом планованого періоду;

— забезпечення ефективного використання раніше здійснених капіталовкладень;

— забезпечення безперервності функціонування ЯЕК за межами планованого періоду.

Основною кінцевою продукцією ЯЕК у вказаний період залишатиметься електроенергія, що буде вироблятися на існуючих та нових енергоблоках АЕС України в обсязі до 50% від загального її вітчизняного виробництва. Ефективність виробництва та стабільність усієї системи буде забезпечуватися використанням потужностей у маневровому режимі, синхронізацією роботи із суміжними закордонними мережами, створенням матеріальних резервів та/або диверсифікацією постачання продукції та ін.

Основними напрямами діяльності, які визначатимуть подальший розвиток ЯЕК, є:

— удосконалення державного регулювання;

— удосконалення управління підприємствами та об’єктами ЯЕК;

— забезпечення АЕС України ядерним паливом;

— безпечна експлуатація об’єктів ЯЕК, включаючи продовження безпечної експлуатації АЕС за терміни, передбачені вихідними проектами;

— безпечне поводження з технологічними відходами АЕС та інших об’єктів ЯЕК;

— забезпечення безпечного зняття з експлуатації АЕС та інших об’єктів ЯЕК;

— будівництво нових ядерних енергоблоків;

— наукове, проектно-конструкторське, інжинірингове, промислове, будівельно-монтажне та кадрове забезпечення об’єктів ЯЕК протягом усього їх життєвого циклу;

— соціальні аспекти розвитку ядерної енергетики в Україні;

— міжнародне співробітництво у сфері використання ядерної енергії.

2. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ

Ефективний розвиток ЯЕК України потребує створення сприятливих умов діяльності вітчизняних суб’єктів у всіх законодавчо регульованих сферах. На найближчий період до найактуальніших завдань за цим напрямом належать:

— удосконалення системи нормативно-правових актів верхнього рівня у сфері використання ядерної енергії шляхом розроблення Ядерного кодексу України;

— врахування специфіки об’єктів ЯЕК у податковому законодавстві та інших нормативно-правових актах фінансово-економічного характеру, зокрема, з питань регулювання експорту та імпорту продукції, інвестиційної діяльності, резервування коштів і ресурсів, бухгалтерського обліку, оплати праці та ін.;

— посилення інституційної та фінансової незалежності органів державного регулювання;

— удосконалення методології та порядку визначення тарифів на електроенергію та іншу продукцію підприємств ЯЕК на час існування регульованих державою секторів ринку та прискорення переходу на ринкові принципи ціноутворення;

— введення в дію механізмів накопичення фінансових резервів на майбутнє зняття з експлуатації АЕС та інших об’єктів ЯЕК, захоронення радіоактивних відходів (далі — РАВ) та ін.;

— законодавче забезпечення будівництва нових об’єктів ЯЕК.

Протягом усього планованого періоду до 2030 року актуальним завданням є гармонізація національного законодавства у сфері використання ядерної енергії з міжнародними стандартами, рекомендаціями та ін., що буде виконуватися в узгодженому з іншими сферами графіку та з урахуванням участі ЯЕК України у двосторонніх та багатосторонніх проектах міжнародної кооперації.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ОБ’ЄКТАМИ ЯЕК

На початку 2007 року основні промислові потужності ЯЕК України були консолідовані шляхом створення державного концерну «Укратомпром» (далі — Концерн), до якого увійшли:

— державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

— державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»;

— державне підприємство «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд»;

— державне підприємство «Смоли»;

— державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»;

— державне підприємство «Дніпропетровський завод прецизійних труб»;

— ВАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»;

— ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»;

— ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування»;

— ВАТ «Турбоатом».

— диверсифікацію існуючого джерела постачання палива шляхом продовження дослідної експлуатації на ЮУАЕС тепловиділяючих збірок виробництва компанії «Westіnghouse», США.

Основною метою діяльності із забезпечення ядерним паливом є 100-відсоткове забезпечення потреб АЕС України ураном вітчизняного видобутку, а також наявність вітчизняних потужностей або дольова участь у міжнародній кооперації на всіх стадіях виробництва ядерного палива в рамках відкритого, а в перспективі — замкненого ядерно-паливного циклу. З огляду на це, на найближчий період до найактуальніших завдань за цим напрямом належать:

— формування резерву уранового концентрату та свіжого ядерного палива в обсягах річної потреби АЕС України;

— введення в експлуатацію промислового комплексу з відпрацювання Новокостянтинівського родовища за корпоративною участю Російської Федерації (переважно для забезпечення потреб АЕС України);

— модернізація виробничого обладнання, введення в експлуатацію нижніх горизонтів і подальше відпрацювання запасів Ватутінського, Мічурінського та інших родовищ за корпоративною участю вітчизняних та іноземних інвесторів (переважно для поповнення резерву уранового концентрату та ринкового збуту надлишків);

— розвиток вітчизняного виробництва цирконію, цирконієвих сплавів та комплектувальних виробів для ТВЗ;

— корпоративна участь у створенні Міжнародного центру із збагачення урану в м. Ангарськ, Російська Федерація;

— входження до запропонованого урядом США Міжнародного банку ядерного палива для використання в інтересах країн-споживачів під егідою МАГАТЕ;

— корпоративна участь у створенні потужностей з фабрикації тепловиділяючих збірок для реакторів типу ВВЕР у м. Новосибірськ, Російська Федерація, за участю вітчизняних суб’єктів у виробництві комплектувальних.

У середньостроковій перспективі стратегічним завданням є спорудження заводу з фабрикації ТВЗ. У довгостроковому плані актуальним постане питання забезпечення ядерним паливом реакторів на швидких нейтронах.

5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ЯЕК

Наявні на сьогодні ядерні енергоблоки в середньому по всіх діючих АЕС відпрацювали 60% терміну, передбаченого вихідними проектами (30 років). Через тривалий інвестиційний цикл спорудження нових потужностей альтернатива продовженню експлуатації діючих ядерних енергоблоків за вказаний термін на сьогодні відсутня. Рівень безпеки діючих АЕС України відповідає сучасним принципам безпеки та порівняний з рівнем для АЕС того самого покоління, які експлуатуються в інших країнах з розвиненою ядерною енергетикою. Однак потреба у подальшому підвищенні безпеки вітчизняних АЕС залишається актуальною. Ще більшою мірою це стосується експлуатованих об’єктів уранодобувної промисловості. З огляду на це, основними завданнями з безпечної експлуатації об’єктів ЯЕК на найближчий період є такі:

— завершення комплексу заходів з підвищення безпеки енергоблоків №2 ХАЕС та №4 РАЕС, складеного з урахуванням найкращої світової практики для водо-водяних реакторів під тиском;

— підвищення безпеки всіх інших блоків діючих АЕС України до рівня, досягнутого на енергоблоках №2 ХАЕС та №4 РАЕС;

— реалізація комплексу заходів з мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище об’єктів уранодобувної промисловості;

— поступовий перехід на 5-річний паливний цикл на діючих АЕС;

— забезпечення можливості роботи АЕС в маневровому режимі з добовим та тижневим варіюванням потужності в межах 10% та 25% відповідно;

— продовження безпечної експлуатації діючих енергоблоків за терміни, передбачені вихідними проектами, починаючи з енергоблоків №№ 1, 2 РАЕС та №1 ЮУАЕС.

Реалізація заходів з підвищення безпеки, модернізації та реконструкції наявних на сьогодні ядерних енергоблоків забезпечить досягнення коефіцієнта використання встановлених потужностей у середньому по всіх діючих АЕС України на рівні 85% з урахуванням маневрового режиму їх роботи.

6. ПОВОДЖЕННЯ З ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ВІДХОДАМИ ОБ’ЄКТІВ ЯЕК

Поводження з технологічними відходами об’єктів ЯЕК — РАВ, відпрацьованим ядерним паливом (далі — ВЯП), відходами уранодобувної промисловості з техногенно підсиленою природною радіоактивністю та загальнопромисловими відходами є найпринциповішим напрямом стратегічного планування, що визначає довгострокові наслідки сьогоденної діяльності в ЯЕК, належить до найвищих пріоритетів МАГАТЕ та є предметом пильної уваги громадськості як у національному, так і в міжнародному масштабі. Особливістю цього напряму є відкладений характер значної долі витрат стосовно періоду експлуатації ядерних енергоблоків та інших об’єктів ЯЕК. Основними завданнями за цим напрямом на найближчий період є такі:

— завершення створення станційних комплексів з переробки РАВ на діючих АЕС, включаючи технологічні лінії з вилучення із сховищ та переробки раніше накопичених РАВ;

— забезпечення прийняття та тимчасового зберігання на майданчику РАЕС РАВ від переробки ВЯП, що будуть повертатися з Російської Федерації, до введення в експлуатацію загальнонаціонального сховища РАВ на базі комплексу «Вектор»;

— забезпечення реалізації «відкладеного» рішення щодо поводження з ВЯП діючих АЕС України з одночасною диверсифікацією існуючої схеми поводження з ВЯП енергоблоків РАЕС, ХАЕС та ЮУАЕС (вивезення до Російської Федерації) шляхом спорудження сховища ВЯП на території України;

— приведення до екологічно безпечного стану хвостосховищ уранодобувної промисловості, експлуатація яких припинена, та безпечне поводження з відходами з техногенно підсиленою природною радіоактивністю від діючих об’єктів;

— накопичення фінансового резерву на майбутнє захоронення РАВ та своєчасне інвестування коштів у спорудження відповідних потужностей.

Наприкінці планованого періоду актуальним постане введення в експлуатацію загальнонаціонального сховища РАВ на базі комплексу «Вектор» для приймання на захоронення експлуатаційних РАВ та РАВ від зняття з експлуатації енергоблоків діючих АЕС.

7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЕС ТА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ ЯЕК

Зняття з експлуатації є завершальним етапом життєвого циклу об’єктів ЯЕК, що так само, як і поводження з технологічними відходами, визначає довгострокові наслідки сьогоденної діяльності в ЯЕК, має відкладений характер витрат стосовно періоду реалізації продукції та є предметом пильної уваги громадськості. Основними завданнями зняття з експлуатації АЕС та інших об’єктів ЯЕК на найближчий період є такі:

— приведення до екологічно безпечного стану об’єктів уранодобувної промисловості, експлуатація яких припинена, зокрема, об’єктів колишнього ВО «ПХЗ» (м. Дніпродзержинськ);

— розроблення концепцій зняття з експлуатації кожної діючої АЕС України (за варіантом відкладеного демонтажу енергоблоків) та інших об’єктів ЯЕК, що експлуатуються, і реалізація передбачених підготовчих заходів протягом усього періоду їх експлуатації;

— накопичення фінансового резерву на майбутнє зняття з експлуатації енергоблоків АЕС та інших об’єктів ЯЕК.

Наприкінці планованого періоду актуальним постане розроблення проектів та реалізація перших етапів зняття з експлуатації частини діючих на сьогодні ядерних енергоблоків АЕС України, а також безпечне завершення життєвого циклу Ватутінського, Мічурінського та інших родовищ, які зараз відпрацьовуються.

8. БУДІВНИЦТВО НОВИХ ЯДЕРНИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ

Спостережуване та прогнозоване надалі зростання попиту на електроенергію, поступове вичерпання ресурсу наявних на сьогодні потужностей АЕС, обмеженість ресурсу енергозбереження та відсутність в Україні, як і в більшості країн світу, альтернативи розвитку ядерної енергетики визначають будівництво нових ядерних енергоблоків як ще одного з ключових напрямів розвитку ЯЕК. Світовий та вітчизняний досвід експлуатації ядерних енергоблоків, наявність відповідної національної інфраструктури та вітчизняних запасів природного урану дозволяють щонайменше на найближчі 10—15 років зробити вибір на користь реакторних установок підвищеної безпеки на повільних нейтронах водо-водяного типу під тиском (типу РWR / ВВЕР) з одиничною потужністю енергоблока на рівні 1000—1500 МВт (ел). Виходячи з цього, а також з урахуванням загальносвітових інтеграційних тенденцій у сфері використання ядерної енергії та необхідності диверсифікації впроваджуваних в Україні рішень, на найближчий період найактуальнішими завданнями з будівництва нових енергоблоків визначено:

— завершення будівництва енергоблоків №№ 3, 4 Хмельницької АЕС типу ВВЕР за корпоративною участю Російської Федерації та інших країн з урахуванням можливості придбання ліцензії на серійне виробництво;

— спорудження енергоблока №4 на Южно-Українській АЕС типу РWR за корпоративною іноземною участю (США, ЄС, Південна Корея та/або ін.) з вибором конкретного проекту реакторної установки виходячи із стану ліцензування його безпеки на національному рівні, можливостей придбання ліцензії на серійне виробництво, інвестиційної привабливості пропозиції тощо;

— прийняття рішення щодо типу енергоблока, який надалі буде серійно споруджуватися на АЕС України, за результатами здійснення вказаних завдань.

Крім спорудження ядерних енергоблоків, важливим завданням з розширення можливостей ядерних енергогенеруючих потужностей в Україні на найближчий період є завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, модернізація та розширення вітчизняних електромереж, впровадження вставок постійного струму для поліпшення умов експорту електроенергії, а також участь Концерну у впровадженні альтернативних джерел електроенергії.

На подальшу перспективу основним завданням за цим напрямом є спорудження нових енергоблоків на доповнення та заміну існуючим потужностям АЕС України з введенням їх в експлуатацію починаючи з 2020 року та досягненням на рівні 2030 року загальної встановленої потужності АЕС близько 21,5—22,0 ГВт (ел.).

9. НАУКОВЕ, ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКЕ, ІНЖИНІРИНГОВЕ, ПРОМИСЛОВЕ, БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ЯЕК

Основною метою діяльності за цим напрямом є максимально повне забезпечення всіх потреб ЯЕК України силами національної інфраструктури з урахуванням вітчизняної участі у міжнародній кооперації з одночасним підвищенням експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів діяльності наукового, проектного та промислового характеру. Виходячи з цього, основними завданнями на планований період є такі:

— підвищення рівня наукового, проектно-конструкторського та інжинірингового супроводу об’єктів ЯЕК на всіх етапах їх життєвого циклу шляхом консолідації потенціалу вітчизняних організацій, удосконалення їх матеріально-технічної бази та активного входження у проекти міжнародної кооперації;

— подальший розвиток вітчизняних виробників систем, приладів та обладнання для потреб ЯЕК при максимальному їх залученні до постачання на споруджувані в Україні об’єкти, а також просуванні їх продукції на міжнародному ринку за активною державною та корпоративною підтримкою;

— збереження та розширення вітчизняного будівельно-монтажного та пуско-налагоджувального потенціалу шляхом створення пільгових умов їх участі у спорудженні нових та обслуговуванні існуючих об’єктів ЯЕК України на корпоративних або інших засадах, дозволених законодавством та прийнятих у міжнародній практиці;

— розроблення та впровадження єдиної комплексної кадрової політики, що охоплює всі стадії професійної орієнтації, підготовки, добору, підвищення кваліфікації та закріплення кадрів, які працюють на об’єктах ЯЕК та в штаті інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи працівників керівної ланки.

Ключовими завданнями з наукового забезпечення розвитку ЯЕК України на найближчий період є ефективне залучення вітчизняних інститутів (ННЦ ХФТІ НАН України, ІЯД НАН України, ІЕЗ НАН України, ДНІЦ СКАР, ІПБ АЕС НАН України, ІГНС НАН України та ін.) до вирішення поточних та перспективних проблем ядерної енергетики, а також оновлення та поповнення парку їх дослідницьких стендів та ядерних установок, зокрема, спорудження нового дослідницького ядерного реактора.

10. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Соціально відповідальна політика та підвищення позитивного іміджу ядерної енергетики в громадських уявленнях є однією з основних передумов подальшого розвитку ЯЕК. Виходячи з цього, на весь планований період завданнями принципового характеру за даним напрямом визначені:

— забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень при спорудженні об’єктів ЯЕК та інформування про вплив цих об’єктів на населення та навколишнє середовище на всіх етапах їх життєвого циклу;

— розробка та реалізація сумісно з місцевими органами державної влади та самоврядування довгострокових програм регіонального розвитку;

— підтримка заходів з покращення екологічного стану регіонів розташування об’єктів ЯЕК;

— підтримка житлового будівництва та удосконалення комунально-побутових мереж у містах розташування або містах-супутниках підприємств ЯЕК та регіонах розташування діючих та споруджуваних об’єктів;

— підтримка розвитку навчальних, культурно-побутових та спортивних закладів у містах та регіонах розташування діючих та споруджуваних об’єктів ЯЕК;

— розробка та впровадження галузевих програм додаткового медичного та пенсійного страхування працівників галузі;

— поточна робота з громадськістю з інформування щодо рівня безпеки об’єктів ЯЕК та підвищення іміджу ядерної енергетики;

— участь у розробці та підтримка молодіжної політики в містах розташування або містах-супутниках підприємств ЯЕК.

11. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ

Міжнародне співробітництво у сфері використання ядерної енергії на сьогодні є одним з найактивніших векторів світового процесу глобалізації, а відкритість країни до участі у такому співробітництві значною мірою визначає її міжнародний імідж. До основних завдань за цим напрямом розвитку ЯЕК України на планований період, крім зазначених вище завдань з гармонізації законодавства, корпоративного залучення іноземних партнерів та входження у проекти міжнародної кооперації, належать:

— забезпечення виконання міжнародних конвенцій і угод, ратифікованих Україною, зокрема, щодо безпечної експлуатації об’єктів ЯЕК, безпеки поводження з РАВ та ВЯП, інформування про впливи у транскордонному контексті та ін.;

— врахування рекомендацій МАГАТЕ, ВАНО, МКРЗ, інших міжнародних організацій, що займаються узагальненням міжнародного досвіду у сфері використання ядерної енергії;

— активна участь у міжнародних і регіональних проектах з проблем захисту від загрози ядерного тероризму, захисту навколишнього середовища та ін.

12. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Фінансове забезпечення функціонування об’єктів ЯЕК України та його розвитку на аналізований період та подальшу перспективу планується за рахунок реалізації на внутрішньому ринку та експорту електроенергії АЕС та іншої продукції підприємств ЯЕК.

Крім вартості відпущеної електроенергії АЕС, істотним джерелом фінансування виступатимуть залучені інвестиції. Така діяльність має відбуватися за державної підтримки, зокрема, шляхом сприяння залученню міжнародних інвестиційних інституцій, недержавних вітчизняних та закордонних інвесторів, а також шляхом залучення коштів Державного бюджету України. Повернення залучених коштів планується переважно за рахунок експорту електроенергії АЕС та іншої продукції підприємств ЯЕК.

Оскільки поточні витрати виявляють істотні річні зміни, для запобігання різким коливанням тарифу його величина буде згладжуватися шляхом додаткових короткотермінових запозичень або здійснення прискорених відрахувань до фондів накопичення (на зняття з експлуатації АЕС, захоронення РАВ тощо) протягом відповідних періодів дефіциту або профіциту. Пікові значення річних обсягів використання таких запозичень та власних резервів становлять близько 4 млрд. грн, терміни погашення не перевищують 5 років.

Прогнозована питома вартість електроенергії, виробленої на АЕС України (за оцінкою в цінах та за податковими ставками базового 2006 року, без урахування дисконтування), коливається в межах 12—15 коп/кВт/год. У цілому оцінені величини витрат, за умови ефективного залучення інвестицій, гарантують конкурентоспроможність ядерної енергетики як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.