Завершили збирання ранніх зернових

Першими на Чернігівщині закінчили жнива аграрії Бахмацького та Ічнянського районів. До них підтягуються й інші. В області намолочено майже 900 тонн зерна. Планові показники з його виробництва виконано. Попри негоду хлібороби розраховують узяти мільйон тонн збіжжя. Середня врожайність жнивного поля становить 23, 5 центнера з гектара, повідомляє наш власний кореспондент Сергій ПАВЛЕНКО.

Щоб зупинити хлібні ціни, «підшаманять» електроенергію

У битві за недопущення зростання хлібних цін напередодні парламентських виборів знову зміни. Точніше — нові доповнення до адміністративних методів регулювання, на кшталт заборони для пекарів підвищувати оптово-відпускні ціни на хлібобулочний асортимент. Цього разу в уряді вирішили забезпечити пекарські та борошномельні виробництва дешевим електрострум.

Кабмін розглядає можливість переведення таких підприємств на перший клас споживання. «Ми подивилися, — прокоментував ситуацію віце-прем’єр з питань агропромислового комплексу Віктор Слаута, — чому потужні підприємства, наприклад, концерн «Стірол», оплачують електроенергію по першому класу, знаходячись біля мереж. А борошномельні та хлібопекарські, які забезпечують стабільну вартість на соціальні сорти хліба, платять як споживачі другого класу».

За інформацією віце-прем’єра, різниця у тарифах між цими категоріями користувачів досить істотна: «Сьогодні перша група платить 31 копійку за кіловат, друга — 42—43 копійки». У собівартості хліба електроенергія займає не більше двох відсотків. Але, якщо знати, що у виробництві борошна цей показник становить 30 відсотків, «електричний» крок уряду має цілком логічний вигляд. Пригадаймо, червневе зростання цін розпочалося саме з подорожчання борошна.

Інше питання — чи вдасться урядову ініціативу реалізувати оперативно? Щоб перейти на перший клас споживання електроенергії підприємство має отримати відповідний дозвіл Національної комісії регулювання електроенергетики. (Це час і додаткові затрати). Але, якщо врахувати, що існує життя і після виборів, шкурка варта вичинки. Адже, за оцінками експертів, ринок борошна в Україні становить 3,7—4 млн. тонн в рік, тому на потужних підприємствах «струмова» морока себе окупить.

Воюють за хлібний ринок і в Мінагрополітики. Там розробили концепцію Державної програми розвитку хлібопекарської галузі на період до 2015 року. Не вдаючись у деталі документа, хотілося б зазначити: хліб на прилавках має коштувати не нижче його собівартості. Бо, за зізнанням тих самих пекарів, в окремих областях спостерігається підвищений попит на соціальні сорти — в умовах значного подорожчання комбікормів ним вигідно стало годувати худобу. Не хочеться повертатися до реалій вісімдесятих-дев’яностих років, коли мешканці сіл мало не щодня до обіду стояли біля сільського магазину, щоб не пропустити, коли приїде будка «Хліб» із запашними «кирпичиками» по 16 копійок. Бо ж у хліві рохкає з десяток чи й більше поросят, яких вигідніше було годувати хлібом, а не дертю.

Звісно, правила для бізнесу потрібні, але такі, які не ущемляли б прав ні великих, ні малих виробників. А то прийдемо до інших реалій: у печі чи духовці кожен пектиме свій «дешевий» хліб.

Галина КВІТКА.