Кримчани люблять згадувати, як чверть століття тому біля санаторію «Утес» запрацював науково-виробничий комплекс експериментальної бази з використання сонячної енергії. Це дітище київських і московських учених енергетиків і проектантів було унікальним у СРСР та активно розвивалося на спекотних узгір’ях біля «самого синього моря». Геліосистеми різної потужності працювали для науки й водночас нагрівали воду для кількох місцевих оздоровниць.

До речі, вчені розробили проекти стоквартирних житлових будинків, які можна ефективно обігрівати з допомогою сонця. Такі екологічно бездоганні «котельні» на висотках першими з’являться на південнобережжі. Тісне співробітництво сподвижників науки й курортної галузі першими продемонстрували санаторії «Дніпро» і «Місхор», де використали геліоустановку власної конструкції, витрати на яку окупилися вже за рік. А найбільшу систему встановили в алуштинському оздоровчому таборі «Дніпрогес». В ті часи на Керченському півострові звели першу сонячну електростанцію України.

1600 дзеркал-геліостатів, змонтованих на опорах парогенератора, обладнаних електронними засобами управління траєкторією руху, працювали безвідмовно, з чудовою віддачею.

Та ця енергія виявилася тоді набагато дорожчою тієї, яку виробляли теплові чи газогенераторні станції. (Хоча, як рахувати: в Азовському й Чорному морях виявлено біля 200 перспективних покладів палива. Але коли їх видобуватимуть з глибин, невідомо. Кожна сучасна морська бурова коштує за 10 мільйонів доларів.)

«Згорнули» це обнадійливе «сонячне діло» економічна криза й неподолані труднощі із заміною дзеркал, які надто дорого було купувати в Росії. Тож цей сонячний полігон спочатку перетворився на Кримський інженерний центр з нетрадиційних джерел енергії, потім — на базу для експериментів, нині забуту всіма відповідальними за розвиток нетрадиційної енергетики особами.

Певні надії кримчанам дало включення їх регіону до програми ТАСІС, яка передбачала спорудження демонстраційних об’єктів. Але весь ентузіазм закінчився, на жаль, появою лише одного з них у курортному комплексі «Курпати», устаткуванням для якого забезпечили французи, котрі й взяли на себе всі фінансові витрати (півмільйона гривень), а монтаж здійснили місцеві фахівці. Новинка з автоматикою, комп’ютерами, унікальними насосними системами, яка працює тут безвідмовно щороку з ранньої весни аж до зими, в оздоровниці радує і досі. Бо нагріває достатньо води для всіх потреб оздоровниці. Підрахували: сонце над «Курпатами» зазвичай світить протягом року 2222 години й регулярно дає чималу віддачу: економія традиційного палива становить десятки тонн. Крім економічних ефектів від впровадження установок використання дармової енергії сонця, дуже приваблює їх екологічність, що особливо цінують у рекреаційному регіоні, куди люди приїздять на оздоровлення.

На жаль, ця робота зійшла нанівець, але окремі ентузіасти не припинили її навіть у часи масового зубожіння людей, розгулу «дикого» ринку. Нині на південнобережжі від Гурзуфа до Фороса діє 18 геліосистем з майже п’ятьма тисячами геліоколекторів загальною площею 5,5 тисячі квадратних метрів. Однак сьогодні глобальне скорочення енергозапасів і їхнє стрімке подорожчання у всьому світі спонукає продовжити цю справу на новому сучасному рівні технологічних досягнень. Адже вчені підрахували, що Земля лише за три місяці отримує стільки сонячної енергії, скільки могли б дати її всі наявні на планеті запаси усіх видів палива, в тому числі ядерного! А щодо цього Крим займає дуже вигідне положення — дарами сонця забезпечений сповна.

Нині почалося застосування сучасніших, дедалі якісніших технологій, невпинно збільшується коефіцієнт корисної дії, з’являються ефективніші й вигадливіші модифікації геліосистем — з особливою поверхнею віддзеркалення, дедалі досконалішими теплопередавальними властивостями. Та, на жаль, особливих проривів у геліоенергетиці не відбувається, зазначають кримські фахівці. На їхню думку, прикрий стан речей у цій важливій справі триває передусім через тривале неналежне фінансування, а також відсутність розуміння важливості проблеми нетрадиційних джерел енергії, яку всі пристрасно підтримують лише на словах, а потрібна, нарешті, матеріальна й фінансова допомога. Хоча тепер у Криму вже розробили технологію виробництва власних сонячних колекторів, на порядок дешевших за іноземні аналоги.

Зазвичай ентузіасти вибирають невеликі установки й отримують у безхмарну погоду більш як 100 літрів гарячої води. Кому треба більше, замовляє цілу секцію, як це зробили в санаторії «Чорномор’я», де лікують чорнобильців.

Сьогодні час найактивніше втілювати в життя програму «Десять тисяч сонячних дахів Криму», яка передбачає впровадження геліоустановок. Таке використання сонячної енергії дасть можливість зекономити на подачі гарячої води до 70 і на опаленні житла — до 40 відсотків електроенергії. Варто лише знайти на науково-технічний і проектний супровід автономної геліоустановки найновішого зразка 120 тисяч гривень, які окупляться швидко й з лихвою, переконують вчені Кримської академії наук.

Дедалі більше зацікавлення до енергії Ярила почали виявляти промислові підприємства. Інженери підрахували: потужність сонячного випромінювання на один квадратний метр поверхні в ясну погоду становить майже кіловат. Тож на дах одного цеху сонце випромінює стільки енергії, що її достатньо для забезпечення головних служб підприємства. Ще переконливіших висновків дійшли в південнобережних оздоровницях. Енергоаудит виявив, що установка геліоколекторів на площі тисячу квадратних метрів може забезпечити теплом санаторій на 400 місць і дасть змогу цілком припинити викиди вуглецю й сірки в атмосферу. Завдяки цьому можна зберегти 700 тонн кисню й залишити первісно чистими чотири тисячі тонн повітря, що для наших нащадків буде неоціненним дарунком.

Ще великий Данте казав: «Хай недарма світить і гріє сонце. Хай немарно тече вода та б’ються хвилі об берег. Треба відібрати у них безцільно розтринькувані дари природи й підкорити їх, зв’язавши з нашим бажанням». Чи не дороговказ для кримчан, півострів яких забезпечує себе власною енергією менш ніж на 10 відсотків, а решту ресурсів отримує з материка. За умови повної реалізації енергетичного плану автономії й комплексної науково-технічної програми розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії, якою, крім сонця, передбачено також максимальне використання вітрової, хвильової, геотермальної та багатьох інших видів енергії, цифри мають помінятися місцями.

Крим.

Фото з сайту http://www.flick.com/