Польовий SOS, або Як держава намагається «допомогти» постраждалим від посухи господарствам

Керівник підприємства «Агротех», що в Казанківському районі Миколаївської області, заслужений працівник сільського господарства Юрій Корецький нині займається тим, що оббиває пороги столичних кабінетів. Господарству не змогли допомогти ні в районі, ні в області, тому збирається звернутися до керівників держави. Щоб повідати сумну врожайну історію «Агротеху», він і приїхав до редакції «Голосу України». Підприємство вирощує зернові та технічні культури. Всього обробляє 7,3 тисячі гектарів.

— Працюємо стабільно, — каже Ю. Корецький, — за попередні роки врожайність зернових та зернобобових становила більш як 40 центнерів з гектара. Але в результаті жорсткої посухи нинішнього року посіви загинули повністю на площі 2,7 тисячі гектарів. Прямі збитки господарства становлять 1 мільйон 580 тисяч гривень. А втрати від недоотримання врожаю — 6,3 мільйона гривень.

Ще навесні підприємство «Агротех» вирішило застрахувати посіви зернових та олійних. Гаразд що держава обіцяла компенсувати 50 відсотків вартості страхових внесків. Кабмін видав навіть відповідну постанову № 261 від 21 лютого 2007 року. Господарство подало заяву на комплексне страхування у НАСК «Оранта» і підписало протокол про наміри. За попередніми розрахунками, підприємство мало сплатити «Оранті» 600 тисяч гривень страхового внеску. Але таких грошей на рахунку господарства тоді не було. Тому «Агротех» звернувся до банку, щоб отримати кредит на сплату цього внеску. У фінансовій установі поставилися з розумінням. Але оскільки на той момент «Агротех» в тому банку вже позичив близько 8 мільйонів гривень з терміном погашення до 2009 року, банкіри попросили, щоб державний орган, приміром, обласне управління сільського господарства, надав гарантію, що повернення 50 відсотків коштів, затрачених на страхування, буде здійснено відповідно до урядової постанови.

— Звернувся я до обласного управління сільського господарства, — розповідає далі Юрій Корецький. — А там пояснюють: «Усі гроші, виділені на ці цілі, перебувають на місці — в райцентрі Казанка». Тому треба писати листа до керівника райуправління агропромислового розвитку. Тоді, мовляв, і будуть гарантії.

Як і порадили в області, господарники написали звернення до району. В ньому, зокрема, йдеться, що «Агротех» має намір укласти договір страхування посівів сільськогосподарських культур загальною площею 4264 га, в тому числі озимої пшениці — 1357 га, озимого ріпаку — 877 га, озимого ячменю — 346 га». Господарство просило надати гарантію на компенсацію.

На лист чекали відповіді недовго, але вона для Корецького була наче грім з ясного неба. З’ясувалося, такої гарантії райуправління надати не може, бо для виплат компенсації на страхування посівів за рахунок держбюджету на весь район передбачено «аж» 16 тисяч 711 гривень. На вимогу керівника «Агротеху» район звернувся до області з запитом, як же ж з такими мізерними коштами виконати постанову Кабміну.

Відповідь з Миколаєва здивувала ще більше: мовляв, і область на компенсації отримала всього-на-всього близько 120 тисяч гривень, і категорично заборонено перерозподіляти ці гроші, тобто залучати в Казанківський район невикористані кошти з інших регіонів. «Мої добрі наміри застрахувати посіви, використавши державну підтримку, перетворилися на мильну бульбашку, — констатує Ю. Корецький. — І, як назло, стихія не забарилась. Посіви гороху і ярого ячменю в господарстві знищені спекою повністю. Здебільшого вигоріли озимий ячмінь та пшениця. Така само доля спіткала і кукурудзу. «За високих температур вирости вона виросла, але не змогла наповнити сердечник зерном. У качанах — одна-дві зернини. Якщо в минулі роки зернових збирали на рівні 14 тисяч тонн, то нині — тисячу тонн. З них 300 господарство вже віддало на паї.

Здавалося б, у підприємстві і техніка сучасна, і технології застосовуємо сьогоднішнього дня, маємо своє елеваторне господарство, де можуть зберігатися 26—28 тисяч тонн продукції. А спека зруйнувала всі плани. В той самий час близько тисячі чоловік залежать від ефективної роботи підприємства».

— Усе це оформлено актами обстеження посівів, — показує документи керівник «Агротеху». — Ось протоколи засідань комісій. Назва нашого підприємства потрапила навіть до урядової постанови. У Кабінеті Міністрів мене запевнили, що отримаю 99 тисяч 803 гривні як компенсацію втрат від градобою. А ще «Агротех» у переліку підприємств Миколаївської області, які постраждали від посухи. Запевняють, дадуть компенсацію за втрати насіння загиблих культур — трохи більше 380 тисяч гривень. Але, на превеликий жаль, я не отримав ані копійки. Хоча й ці кошти не рятують. Адже для проведення осінньої сівби господарству потрібно 2,8 мільйона гривень. У попередні роки була можливість господарству викрутитися за рахунок власних коштів, кредитів, нині такої можливості немає. Бо жоден банк не дасть кредит без щомісячної сплати процентів.

На запит Юрія Корецького щодо одержання коштів з державного бюджету на відшкодування збитків, завданих весняною посухою та градобоєм, управління агропромислового розвитку Казанківської райдержадміністрації у своєму листі повідомляє:

«Зведені реєстри з підтверджуючими документами <...> здані до головного управління сільського господарства і продовольства. Станом на 03.08.07 фінансування за даною програмою в район не надходило».

— Я, — каже господарник, — не милостиню прошу, а підходу — такого, який існує в світі до тих, хто страждає від стихії. Бо гроші треба вже зараз. Я можу віддати кошти, сплатити відсотки у 2008-му, коли дозріє врожай. Але раніше, на жаль, цього зробити не здатен. Адже господарство своєчасно сплачує податки, вирішує важливі соціальні питання (саме тільки підведення газопроводу до села Михайлівка коштує 960 тисяч гривень). Звертаюся до здорового глузду керівників держави: допоможіть у скрутну хвилину, не дайте вмерти підприємству. А значить — триматися людям, які за ним стоять.