Учора прихильники Блоку Юлії Тимошенко продовжили пікетування Центральної виборчої комісії.

Нагадаємо: в суботу, 11 серпня, Центральна виборча комісія не зареєструвала список кандидатів у народні депутати від БЮТ. Голоси розділилися порівну: 7 членів Центрвиборчкому проголосували за те, щоб зареєструвати список, 7 — проти. Ще один член ЦВК, Броніслав Райковський, на засіданні не був присутній.

Проблема полягала в тому, що у виборчому списку у графі «Місце проживання» зазначався населений пункт, а в автобіографії кандидати вказували точну поштову адресу. Думки членів ЦВК розділилися. Представники від антикризової коаліції вимагали вказати точну поштову адресу і в списку кандидатів. Голосування результату не дало.

Реакція лідерів БЮТ була прогнозована. Юлія Тимошенко на прес-конференції в суботу назвала його політичним. Вона стверджувала, що подібним чином документи були оформлені і на попередніх парламентських виборах 2006 року і проблем з реєстрацією не виникало. Підтвердили її слова тодішній заступник голови ЦВК, а нині представник Президента у Центрвиборчкомі Марина Ставнійчук і представник від коаліції, член ЦВК Михайло Охендовський, який, щоправда, уточнив, що й тоді він був проти реєстрації виборчого списку БЮТ. Одначе Юлія Тимошенко стверджує: щоб не виникало непорозумінь, адреси кандидатів були надані додатково.

У свою чергу член ЦВК Михайло Охендовський у розмові з автором цих рядків зауважив: ця політична сила принесла відомості про місце проживання кандидатів у народні депутати. Однак такої форми документів не існує, на них не можна навіть зіслатися, а тому ми не могли зареєструвати їхніх кандидатів.

Чому ж розділилися голоси членів ЦВК? Щоб зрозуміти це, потрібно вияснити юридичне тлумачення терміну «місце проживання». Скажімо, стаття 3 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дає таке визначення: «Місце проживання — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік». Водночас у статті 29 Цивільного кодексу сказано: місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому... у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Ми не будемо брати на себе відповідальність тлумачити закони. Можна лише констатувати: у наявності — яскравий приклад дуалізму вітчизняного законодавства. Пригадуєте знамените «стратити не можна помилувати»? Так і в даному конкретному випадку. А скільки подібних випадків існує в економічному законодавстві? Мені відомі заможні люди, які зробили свої статки саме на різному тлумаченні тих чи тих норм у законодавстві. З другого боку, траплялося й таке, що через подібний юридичний дуалізм деякі співвітчизники потерпали і зазнавали збитків. Моральних і економічних.

Окрім того, Юлія Тимошенко звернула увагу на вердикт Конституційного Суду від 28 вересня 2000 року. КС тоді дав таке тлумачення статті 24 Основного Закону: «За змістом статті 24 Конституції України під словосполученням «місце проживання» мається на увазі місце проживання громадян за територіальною ознакою (село, селище, місто чи інша адміністративно-територіальна одиниця), а не конкретне жиле приміщення (будинок, квартира, службова квартира)».

Отже, все-таки КС уточнив, що вважати «місцем проживання». А тому БЮТ вирішив оскаржити бездіяльність ЦВК в Окружному адміністративному суді столиці. Підтримали колег і представники «Нашої України—Народної самоборони».

Тим часом ряд членів ЦВК виступили з заявою, в якій вони засудили дії прихильників БЮТ. У заяві, зокрема, йдеться: «Ніхто й ніколи не зможе змусити нас прийняти незаконне рішення, навіть використовуючи такі брудні й неприпустимі в демократичній державі засоби, як погрози і залякування». Члени Центрвиборчкому зазначають, що мають намір «неухильно дотримуватися принципу рівності прав і можливостей усіх партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу».

Як розвиватимуться події? Скажімо, якщо рішення суду буде на користь Блоку Юлії Тимошенко, зареєструють список кандидатів від БЮТ чи ні? Про це ми спробували довідатися у членів Центральної виборчої комісії. Проте зробити це виявилося непростою справою. Спершу вони були на нараді. А після обіду телефони Жанни Усенко-Чорної і Тетяни Лукаш не відповідали.

Щоправда, вдалося зв’язатися з Михайлом Охендовським. На його думку, якби БЮТ був налаштований конструктивно, то найпростіше було б принести або виправлені списки, або оформити документ як додаток до виборчого списку, і в той же день ЦВК зареєструвала б кандидатів блоку. Водночас він не виключає, що суперечка продовжиться у суді. «Буде рішення суду — після цього й можна буде говорити, якими будуть наші дії», — зазначив Михайло Охендовський.