Хазяйка по подвір’ю пройде — гривню знайде, назад піде — дві знайде

Сьогодні поля агрофірми «Промінь» не в переносному, а в прямому значенні слова розташовуються біля вказівного стовпа, котрий позначає межі районного центру Біляївка. Селяни з цього приводу жартують, що одною ногою живуть у селі, а другою — в місті.

«Промінь» не лише в Біляївському районі, в Одеській області, а й в Україні знаменитий тим, що став одним із перших колективних господарств СРСР: 1928 року був створений колгосп «Червоний промінь», на базі якого й існує нинішня агрофірма.

У 1933 році в колгоспі побував прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Франції Едуард Еріо. Заморський гість відвідав родину колгоспного механіка Петра Родіоновича Владова. Господиня почастувала французького міністра борщем, скуштував він горілки і, розчулившись, сказав, що майбутнє в господарів цієї землі, на його погляд, просто прекрасне.

Як у воду дивився прем’єр-міністр Франції — агрофірма «Промінь» нині серед лідерів сільгосппідприємств Одеської області.

22 роки господарство очолює Ольга Вовченко (на знімку), кавалер орденів княгині Ольги ІІ і ІІІ ступенів.

— Ніколи не забуду свій перший день роботи на посаді голови колгоспу, згадує Ольга Василівна. — Я в’їжджала в колгосп, а назустріч мені рухалися підводи з трупиками молодих теляток. Страхітлива картина досі перед очима стоїть.

До речі, в дитинстві та юності Ольга Василівна, а родом вона з Хмельниччини, і не думала про сільське життя. Батько її був головним зоотехніком колгоспу, а вона мріяла про медицину. Закінчила медучилище. Вступила до медичного інституту. Але за сімейними обставинам навчання довелося покинути, почала працювати бухгалтером. Знань не вистачало і по них подалася на економічний факультет сільгоспінституту. Навчалася заочно, але граніт науки гризла з такою завзятістю, що викладачі не раз і не два радили переходити на стаціонар.

Після призначення головним економістом колгоспу імені Кірова справи в господарстві завдяки енергії Ольги Василівни різко пішли вгору.

Тямущого фахівця помітили, а коли директора радгоспу «Червоний промінь» Героя Соціалістичної Праці Семена Садового готувалися проводжати на заслужений відпочинок, той попросив, щоб на його місце призначили саме Ольгу Вовченко.

До неї на чолі господарства були 17 керівників — і всі чоловіки. А з чого починає будь-яка господарка? Природно, з генерального прибирання. Ті мертві телята, яких зустріла в перший робочий день Ольга Василівна, стали жертвою туберкульозу. Довелося драїти, чистити, скребти всі ферми. Поки заразу не знищили.

Змушені були цілком обновляти череду, котра із 1000 голів зменшилася до 500. А сьогодні великої рогатої худоби налічується 200 голів і 850 поросят бігає на свинофермі.

— Закупівельна ціна чотири з половиною гривні за кілограм живої ваги, — ділиться Ольга Василівна, — це просто грабіжницька ціна, і через це просто невигідно займатися тваринництвом. Тим паче що ціна на корми росте не щодня, а щогодини.

Основна спеціалізація господарства, коли його прийняла до керівництва Ольга Вовченко, була овочівництво і м’ясо-молочна. Про обсяги вирощування овочів свідчить такий факт: у сезон до 25 великовантажних рефрижераторів «Алка» вирушало з продукцією господарства до Ленінграда.

І сьогодні вирощування овочів збереглося в бізнес-планах господарства. Але не в перших рядках, а, швидше, як данина традиції.

— Невигідно займатися овочами, — ремствує Ольга Василівна. — Наша агрофірма постачає їх в Одесу, а там супермаркети цілий рік завалені турецькою та ізраїльською продукцією за цінами, що нижчі за наші. Поміняли спеціалізацію на зернову. Під ними сьогодні 70 відсотків посівних площ. Нині «Промінь» позиціонує себе як елітно-насіннєве господарство. Вирощуємо такі сорти ячменю, як «Вакула», озимий ячмінь «Достойний», горох «Мадонна». Насіння купується господарствами стабільно, врожайність — висока. Гороху торік зібрали 52 центнери з гектара.

У господарстві сьогодні 2 тисячі гектарів ріллі. Під час розпаювання середній розмір паю вийшов 3,3 гектара. Порівняно з іншими господарствами Одеської області це, скажемо так, зовсім нічого. 550 пайовиків, а це 80 відсотків від загального числа землевласників, — пенсіонери. Торік на паї виплатили по півтори тонни зерна, 200 кілограмів соняшникової олії, 100 кілограмів цибулі.

Чистий прибуток в агрофірмі «Промінь» за підсумками минулого року перевищив 500 тисяч гривень. Здавалося б, чудовий фінансовий результат.

— Сьогодні без кредитів у сільському господарстві не обійтися, — розмірковує керівник господарства. — Ми беремо кредити під 18 відсотків річних. Хотілося б, звичайно, щоб відсотки були нижчі, але...

— Ну а як нинішня посуха? Не підкосила господарство? — запитую Ольгу Василівну.

— 1600 гектарів із 2000, — каже вона, — перебувають у зоні зрошуваного землеробства. Ми цілком зберегли зрошувальну техніку і нещодавно купили дві нові дощувально-зрошувальні установки «Фрегат». Тож посуху ми практично і не відчули — ячмінь, горох вродили. Очікуємо високий врожай кукурудзи. Найвища віддача зернових з гектара в Одеській області ось уже протягом десяти років — в агрофірмі «Промінь».

Та й люди працюють з охотою. 120 чоловік трудяться у «Проміні» і 250 залучаються як сезонні робітники в період збирання врожаю. А 550 пенсіонерів, чиї паї перебувають в оренді, почуваються абсолютно впевненими в завтрашньому дні.

І впевненість цю забезпечують заступник директора агрофірми «Промінь» Володимир Тварковський, молодий агроном Роман Тичко, ветлікар Олександр Родидял, ветеринар Микола Гизь і ще 116 механізаторів, доярок, городників, які, як і пенсіонери, називають Ольгу Василівну шанобливо хазяйкою.

Болить душа в Ольги Василівни за майбутнє села, за майбутнє агрофірми.

— Побувала в Данії, — згадує вона. — Знайомилася з організацією сільгоспвиробництва. Держава там першому зустрічному землю не продає і в оренду не дає. Лише фахівцям, лише тим, хто доведе своє вміння організувати сільгоспвиробництво.

Особисто я негативно ставлюся до продажу землі сільськогосподарського призначення. Важко навіть уявити, що станеться, якщо до землі-годувальниці дорвуться дилетанти, хапуги. Потрібен контроль за використанням гербіцидів, земельку легко перегодувати ними, потрібен контроль за сівозмінами. А це можуть зробити лише фахівці.

Бесіда наша з Ольгою Василівною раз по раз переривалася дзвінками на мобільний телефон. З’ясувалося, що напередодні донечка подарувала Ользі Василівні внучку. До двох онуків, якими ощасливив синок, додалася і внучечка. І тому, напевно, так щасливо посміхалася, так горіли очі в красивої жінки Ольги Василівни Вовченко.

Одеська область.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.