Події останнього тижня засвідчили: всі політичні сили змирилися з тим, що виборчий марафон таки відбудеться. Центральна виборча комісія вже розпочала реєстрацію списків кандидатів у народні депутати від партій і блоків. Хоча в багатьох до цього існували значні сумніви. І не тільки в пересічних громадян, а й у деяких політичних сил.
Найбільш підготовленими до такого розвитку подій виявилися комуністи. І пояснювали це просто: попри, так би мовити, відсутність легітимних підстав для проведення дострокових виборів, громадська думка вже визріла, і краще їх провести, щоб не збурювати зайве суспільство.
Слідом за КПУ свої списки подали до ЦВК Партія регіонів, Прогресивна соціалістична партія,  БЮТ, «Наша Україна—Народна самооборона». Щоправда, Центрвиборчком питання реєстрації кандидатів від Блоку Юлії Тимошенко зняв з розгляду. А деякі його очільники одразу заявили, що, мовляв, це рішення — політичне.
Власне, дивуватися нічому. В журналістиці є термін «інформаційний привід». Тобто писати можна про подію, яка відбулася. А це означає безплатну рекламу для політичної сили. Крім того, будь-яка інформація, навіть негативна, дає політикам можливість залишатися на слуху. А коли вона ще й обростає чутками, то приносить і користь.
Інші фаворити перегонів — Соціалістична партія і Блок Володимира Литвина — теж провели свої з’їзди.
Варто також звернути увагу й на те, що цьогорічні дострокові парламентські вибори зафіксували кончину колись вельми потужної політичної сили — об’єднаних соціал-демократів. Її колишній лідер на з’їзд навіть не з’явився. З добре поінформованих джерел стало відомо, що він збирався йти на вибори у списку Партії регіонів. Однак за кілька днів до з’їзду «регіонали» не захотіли його туди включати. Подейкують, що в останню хвилину вони фактично відмовилися і від першого Президента країни Леоніда Кравчука. Кажуть, перемогла думка політологів, які стверджували, що за присутності обох політиків у списку Регіони втратили б не один відсоток голосів.
Отож попереду нас чекають нові «сенсації», викиди компроматів, поливання брудом опонентів, випинання неіснуючих заслуг і тому подібне. На жаль, поки що не чути про конкретні програми розвитку суспільства й економіки, за якими і можна було б оцінювати діяльність у майбутньому тої чи тої політичної сили.