Рік тому голова Закарпатської обласної ради Михайло Кічковський став членом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (Страсбург). Він брав участь у підготовці таких важливих документів, як проблеми утилізації відходів на місцевому й регіональному рівнях, викладання регіональних мов або мов національних меншин, збалансоване надання медичної допомоги та соціальних послуг у сільських регіонах, а на початку червня виступив на пленарному засіданні чотирнадцятої сесії Конгресу з повідомленням «Про екологічну ситуацію в Карпатах та шляхи її поліпшення». Про це — наша розмова з Михайлом КІЧКОВСЬКИМ (на знімку).

— Михайле Михайловичу, проблема екології та збереження Карпат набуває особливої актуальності, і, вважаю, не тільки для Закарпаття.

— Безперечно. Карпати — одна з найпотужніших гірських систем Європи. Її довжина — понад півтори тисячі кілометрів, а охоплює вона території семи країн: України, Румунії, Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини і Сербії. На цих територіях проживає близько 20 мільйонів людей. Споконвіку Карпати були зеленими легенями континенту, джерелом води і повітря. Саме в Карпатах найкраще збереглася природа в її первісному стані, тож не дивно, що букові праліси Карпат стали об’єктом світової спадщини ООН.

— Очевидно, це пов’язано з такими реаліями нашого часу, як індустріалізація, хімізація, хижацьке вирубування лісів? Свідчення цього — два нищівні паводки, що пронеслися останніми роками Закарпаттям.

— І все-таки, попри це, Карпати залишаються одним з екологічно чистих регіонів Європи, а отже, місцем оздоровлення, відпочинку людей, вирощування екологічно чистої лікарської сировини та сільськогосподарської продукції, збереження унікального біологічного різноманіття. І нам треба зберегти цей справді неоціненний скарб для наступних поколінь. Тому питання раціонального, розумного і збалансованого підходу до лісокористування — одне з пріоритетних і на Закарпатті, і в Україні, і в державах Карпатського регіону. У кожній з них є свої національні програми збереження екології Карпат, створено низку міжнародних фондів, прийнято десятки програм, але стан справ ще далекий від бажаного. Це негативно позначається на режимі поверхневих та підземних вод, почастішали випадки випадання кислотних дощів, масових захворювань хвойних та букових лісів тощо. Тож локальними зусиллями тієї чи іншої держави Карпатського регіону лиха не здолати. Потрібно скоординувати ці дії, сконцентрувати фінансові й людські ресурси і цих держав, і тих, які залежать від Карпат як легенів Європи. Виступаючи з повідомленням про екологічну ситуацію в Карпатах та шляхи її поліпшення на пленарному засіданні Конгресу, я був вражений тим, як ця проблема хвилює і делегації з Німеччини, Бельгії, Італії, Ісландії, Мальти, Туреччини, Росії, Азербайджану, Вірменії. Не випадково на пленарному засіданні одностайно було прийнято рішення про включення питання у план роботи Конгресу і направлення цих матеріалів у Бюро Конгресу з метою підготовки до винесення його на наступну, п’ятнадцяту, сесію Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Прийняття відповідної резолюції має стати етапною точкою у розв’язанні цілого комплексу проблем, а найперше — екологічних, соціальних, економічних під егідою Ради Європи. Мається на увазі переорієнтування галузей економіки на екологічно чисті виробництва, використання таких екологічно чистих джерел виробництва енергії, як гірські річки, вирощування екологічно чистих продуктів харчування, переробка лікарських рослин, перетворення Карпат на туристично-рекреаційний центр.

— На якому етапі реалізація цих пропозицій нині?

— Проект резолюції про екологічну ситуацію в Карпатських горах та шляхи її поліпшення вже підготовлено.

— І який зміст цього документа?

— У стислому вигляді — це те, що Карпати — джерело чистої води та чистого повітря, а це істотно впливає на клімат Європи і має величезне значення для здоров’я її населення. Проте на території Карпатського регіону функціонують величезні індустріальні та енергомісткі підприємства, які чинять руйнівний вплив на довкілля, і водночас екологічна інфраструктура регіону розвинена слабо. Некваліфікована діяльність людини у різних сферах веде до порушення норм охорони довкілля, що негативно впливає на унікальну флору й фауну Карпатських гір, до зникнення унікальної біологічної різноманітності, погіршення водного балансу. Під загрозою опиняється найбільше багатство Карпат — ліс. Понаднормові його вирубки, старі технології заготівлі деревини та слабка інфраструктура лісового господарства вже призвели до природних катаклізмів: паводків, зсувів грунту, висихання і зникнення малих річок та гірських потічків. Зусилля країн Карпатського регіону, що спрямовані на пошук шляхів розв’язання екологічних проблем ще недостатньо скоординовані й не можуть дати бажаних результатів. Зробити це можна завдяки концентрації фінансових ресурсів та об’єднанню зусиль з допомогою та під егідою Ради Європи. Зволікання у впровадженні відповідних програм може призвести до непередбачуваних екологічних наслідків на території всього континенту, зокрема, кислотних дощів, катастрофічного зменшення запасів питної води та погіршення її якості, занепаду рекреаційних можливостей Карпат, погіршення здоров’я людей, котрі населяють і Карпати, і сусідні регіони.

— Такий тривожний стан — очевидна спонука до невідкладних дій.

— Саме тому Конгрес закликає державні, регіональні та місцеві органи влади країн Карпатського регіону негайно розв’язати такі проблеми, як переорієнтація екологічно небезпечних галузей промисловості на сучасні, нешкідливі технології, переглянути пріоритети інвестування і розвитку металургійних, хімічних та автомобілебудівних галузей, хімізації сільськогосподарської галузі для поліпшення якості грунтів. Натомість перейти на вирощування і переробку екологічно чистих сільськогосподарських та фармакологічних продуктів. Перетворити Карпатський регіон на курортний центр, насамперед для лікування дітей. Максимально використати енергію гірських річок для виробництва альтернативних, екологічно чистих джерел енергії. Підтримано також ініціативи стосовно утилізації хімічних та біологічних відходів, розвитку наукових досліджень на пошук безпечних місць для їх захоронення. Державним, регіональним та місцевим органам влади країн регіону ініціювати зустрічі представників влади на рівні міністрів охорони довкілля та представників регіональних департаментів щодо визначення спільних шляхів розв’язання основних проблем. На базі міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон», до якої входять прикордонні області України, Угорщини, Румунії, Словаччини і Польщі, створити інформаційно-консультативний центр, який розглядав би порушення законодавчих норм та вимог, спрямованих на забезпечення сталого екологічного розвитку Карпат. До слова, наступні два роки в цій поважній міжнародній установі головуватиме Україна. А вже у вересні в Ужгороді відбудеться засідання ради Карпатського Єврорегіону, і проблема екологічної ситуації в Карпатах та шляхи її поліпшення стануть на ньому провідною темою.

— Тобто можна вважати, що в питанні збереження здоров’я легенів Європи — Карпатських гір — крига скресла?

— Безперечно.