Навіть досвідчені гречкосії не перехитрили посуху

На Вінниччині недорід на гречку, а крупи на полицях крамниць дедалі дорожчають. У сільгосппідприємстві села Летківка Тростянецького району 70-гектарну площу засівали гречкою в три заходи. На частині поля насіння поклали в грунт ще ранньої весни, частину засіяли через два, а решту — через три тижні. «Так наші агрономи намагаються перехитрити погоду, — пояснює керівник господарства, депутат облради Микола Панасюк. — Гречка — панночка дуже вибаглива, ні змерзнути, ні впріти».

У попередні роки капризній «кралі» вдавалося у такий спосіб догодити: на якомусь з полів був урожай кращий, на іншому гірший. «А нині навіть збирати не будемо, — каже спересердя співрозмовник. — Тільки солярку дарма палити. Сонце так запекло насіння!.. А тоді ще й буря покрутила стебла і прибила до землі...»

Тиврівський район розташований в іншій кліматичній зоні, ніж поля згаданого сільгосппідприємства «Летківське». Але й тут гречка не вродила. Начальник Тиврівського районного управління агропромислового розвитку Віктор Вихристюк каже, що під гречку в господарствах відводять не більше 2—3 відсотків орної землі. Але сіють усі. Чому? По-перше, гречаних круп обов’язково просять усі, хто здав в оренду землю, особливо пенсіонери. «Якщо пайовик не отримає хоча б п’ять кілограмів гречки, то каже, що йому чогось не вистачає», — додає пан Вихристюк. По-друге, дехто сіє гречку, щоб заробити копійку. Ця культура завжди була в ціні. Залежно від урожайності, за неї платили навіть по дві тисячі гривень за тонну, уточнює співрозмовник.

За його прогнозами, цьогоріч гречку купуватимуть ще дорожче. «В нашому районі її урожай дуже поганий, — продовжує В. Вихристюк. — Усі посіви низькорослі, зерно сформувалося слабо. Що казати, коли навіть бджоли на цвіт не сідали. Спека. Нектар виділяється, коли температура плюс 20—24 градуси, але не більше, а ми цього літа мліли від жари за тридцять градусів. Нема що збирати. Торік врожайність сягала 25 центнерів з гектара, а нині навіть боюся що-небудь прогнозувати...»

Такий недорід у більшості господарств області. Та й посіви під цю культуру зменшили на три тисячі гектарів: торік мали 30 тисяч га, а нині...

Не завадили б додаткові стимули

В обласному управлінні агропромислового розвитку пояснили, що на вирощування круп’яних культур, на гречку в тому числі, держава запровадила дотацію. Але щоб ще більше стимулювати господарників, варто б також компенсувати частину коштів на придбання насіння гречки. Ціна на нього не зменшується, навпаки. Чому на насіння ріпаку, сої, кукурудзи (першого покоління) є доплата, а на вкрай потрібний продукт харчування, особливо для дітей і людей старшого віку, вона відсутня?

Ціновий прогноз

Ще ніколи у період міжсезоння, коли старі запаси уже вичерпуються, а насіння нового урожаю ще не зібрано, ціна на гречані крупи не сягала такої високої позначки, як нині. 5,3—5,4 гривні коштує кілограм на ринках Вінниці. У магазині — ще дорожче.

— Ми вже переплюнули Європу, більше долара за кілограм гречки, на моїй пам’яті такого не було, —коментує ситуацію продавщиця міського ринку «Урожай». — Півтора року тому я реалізувала їх найдорожче по 3,5 гривні за кіло, а зараз щось таке робиться.

Порівняти нинішню вартість гречаних круп зі світовими цінами фахівці обласного управління зовнішніх економічних зв’язків не змогли. За словами заступника начальника управління Володимира Мережка, у них нема таких даних. Моніторинг ведуть лише на основні сільгоспкультури — пшеницю, жито, кукурудзу...

Тим часом Вінницький круп’яний завод, на якому й переробляють гречку на крупи, простоює. Нема сировини. Тут прогнозують істотне зменшення обсягів виробництва. Кажуть, гречка буде на вагу золота.

Вл. інф.