Проблема так званої сенсоневральної приглухуватості (СНП) — одна з найбільш пекучих у галузі отоларингології і загалом — у медицині. По-перше, це захворювання дуже поширене серед людей, а по-друге, його важко вилікувати.

Про деякі наслідки

Поза тим СНП посилює розвиток приглухуватості та глухоти, що позбавляє людей повноцінного спілкування. Для фахових медиків — це поліетіологічне захворювання зі складним патогенезом, яке завдає хворим не лише фізичних, а й моральних страждань. Появі цієї хвороби здебільшого сприяють чинники професійного шумового впливу, а також серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, вегетосудинна дистонія, розлади мозкового кровообігу та ін.). Часто хворі втрачають слух, стають інвалідами. Тож діагностика, лікування і профілактика СНП набувають і медичного, і соціального спрямування.

З огляду на це вагомим внеском у вирішення зазначеної проблеми є цикл наукових праць «Розробка та впровадження ефективних методів діагностики, лікування і профілактики сенсоневральної приглухуватості та глухоти», яку висунув на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки колектив відомих учених-отоларингологів: Т. В. Шидловська, Г. Е. Тімен, А. Л. Косаковський, Д. І. Заболотний, А. І. Розкладка, Ю. О. Сушко, Т. А. Шидловська, В. М. Писанко, О. М. Борисенко, В. В. Березнюк. Серед авторів — чимало учнів знаменитого вченого, члена-кореспондента АН УРСР, лауреата Ленінської премії, засновника Київського НДІ отоларингології, який тепер носить його ім’я, — Олекси Сидоровича Коломійченка.

Передусім вражає грунтовне дослідження впливу шумів на слухову систему, реалізоване, зокрема, завдяки багаторічній науковій співпраці Інституту медицини праці та Інституту отоларингології імені професора О. Коломійченка АМНУ. Вплив виробничого шуму на організм людини безпосередньо досліджували в лабораторії професійних порушень голосу і слуху під орудою професора Т. Шидловської, учениці славетного вченого Олекси Коломійченка. За даними багатьох вітчизняних та зарубіжних експертів, частота виникнення професійної СНП серед тих, хто працює в умовах виробничого шуму, коливається від 2,7 до 40,1 відсотка. Шумова приглухуватість і глухота випереджає чимало професійних захворювань. Тому слід вітати системний підхід до цієї проблеми.

Про незамінні рекомендації науковців

Виробничий шум впливає і на слуховий аналізатор, і на організм людини загалом. Виходячи з цього, колектив авторів провів багаторічні грунтовні дослідження різних відділів слухового аналізатора, серцево-судинної, центральної нервової систем та церебрального кровообігу під час дії виробничого шуму. І що важливо — спираючись на сучасні об’єктивні методи дослідження (реєстрацію слухових викликаних потенціалів — СВП, акустичну імпедансометрію тощо). Чи варто казати, що це істотно покращує якість діагностики, профілактики і лікування СНП шумового генезу! За допомогою об’єктивних методик з’ясували, зокрема, що адаптаційно-захисні механізми слухової системи, які мають властивість виснажуватися, страждають уже на ранніх стадіях дії виробничого шуму. Крім того, визначено об’єктивні критерії індивідуальної чутливості органа слуху до дії шуму. Вони дають можливість здійснювати професійний відбір робітників шумонебезпечних професій, що багато важить для об’єктивності трудової експертизи в робітників шумових професій і широко використовується у праці медекспертів та в лікувально-профілактичних закладах, які обслуговують робітників промислових підприємств. А їх результати ввійшли до методичних рекомендацій «Професійна приглухуватість шумової етіології (діагностика, класифікація, експертиза працездатності, профілактика)» (К., 2001, 30 с.).

Про те, що світ почує вперше

Уперше в світі подається докладна характеристика стану різних відділів слухового аналізатора, мозкового кровообігу та біоелектричної активності головного мозку при СНП шумового, судинного та радіаційного генезу. Проведено порівняльний аналіз отриманих даних і розроблено рекомендації з лікування та профілактики слухових порушень у таких хворих. Результати досліджень висвітлені у монографії «Сенсоневральна глухуватість» (К., 2006, 779 с.) — фундаментальній праці з багаторічних досліджень діагностики, лікування і профілактики СНП різного генезу. При цьому методику комплексного лікування СНП вирізняє виняткова раціональність.

Автори вперше запропонували комплексне консервативне лікування СНП з урахуванням якомога більшої інформації про стан і периферійного, рецепторного, відділу слухового аналізатора, і центральних (стовбуромозкового і кіркового), а також мозкового кровообігу, серцевої та діяльності центральної нервової системи. Переважна більшість хворих з СНП, що пройшли лікування за методикою авторів, не тільки поліпшили слухову функцію, а й позбулися або зменшили вушний шум, подолали запаморочення, головний біль, порушення сну та ін.

Серйозні дослідження було проведено у плані вивчення радіаційного впливу на слуховий аналізатор. За допомогою сучасних методів дослідження автори ще 1986 року показали, що під час дії радіації страждають стовбуромозкові структури слухового аналізатора та головного мозку і у ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи, і у мешканців забруднених радіонуклідами територій. А це вже не «радіофобія», про що так часто вели мову після аварії на ЧАЕС.

Про хірургів і реабілітацію

Хотілося б відзначити ще один досить вагомий аспект циклу робіт, висунутих на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, — хірургічне лікування СНП.

Останніми роками кохлеарна імплантація застосовується більш як у 80 країнах світу як єдиний метод хірургічної реабілітації слуху в людей з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, яких не можна реабілітувати за допомогою нових потужних цифрових слухових апаратів. Найвища ефективність кохлеарної імплантації може бути досягнута у дорослих і дітей, що втратили слух у післялінгвальному періоді, тобто які вже мали слуховий досвід і можуть розмовляти.

Уперше на теренах колишнього Радянського Союзу в 1991 році бригада хірургів під керівництвом професора Ю. Сушка (ще одного учня професора О. Коломійченка) в Інституті отоларингології імені професора О. Коломійченка АМНУ провела низку операцій кохлеарної імплантації пацієнтам дорослого віку з постлінгвальною глухотою досить простими (одно- і двоканальними) пристроями. Всі прооперовані успішно пройшли курс реабілітаційних занять. Більшість із них дотепер успішно користується імплантантом, що дало їм змогу повернути працездатність і повністю реабілітуватися соціально.

У дитячому відділі цього ж Інституту член-кореспондент АМН України, професор Г. Тімен (теж учень О. Коломійченка) здійснює операції кохлеарної імплантації у дітей.

Такі операції потребують високої кваліфікації отохірургів, філігранної хірургічної техніки, потужної операційної оптики і спеціального мікрохірургічного інструмента, проведення тестування імплантованої системи під час операції і активної слухової реабілітації у післяопераційний період.

На сьогодні колектив претендентів виконав понад 120 надскладних оперативних втручань. Це дало змогу таким хворим уникнути інвалідизації і забезпечило державі величезний економічний ефект завдяки поверненню до нормального життя 100 відсотків прооперованих.

Важко переоцінити і своєчасну діагностику пухлини слухового нерва, так званих неврином, та хірургічне лікування таких хворих. Відтепер маємо алгоритм діагностики акустичної невриноми. Втілено у практику такі способи видалення невриноми слухового нерва, які майже унеможливлюють серйозні післяопераційні ускладнення, зменшуючи смертність практично до нуля, по можливості — зберігаючи слухову функцію. Значно скоротився і реабілітаційний період після втручання хірургів.

За темою роботи опубліковано близько 600 наукових праць, 6 монографій та 8 посібників, 11 методичних рекомендацій, отримано 35 авторських свідоцтв та патентів. Основні наукові розробки, що ввійшли до поданого на здобуття Державної премії циклу, викладені у 230 працях, в тому числі 9 монографіях та посібниках, 11 методичних рекомендаціях, 29 патентах та винаходах.

Підcумую. Цю роботу вирізняють актуальність, високий науковий рівень і глибина новаторства. Тому вона має велике медичне, наукове та соціально-економічне значення. Я вважаю, що вона варта того, щоб саме її удостоїли Державної премії України в галузі науки і техніки за 2007 рік.

Фото надано Інститутом отоларингології ім. О. Коломійченка АМНУ.