Порожні годівниці чекають тваринницьку галузь нинішньої зими. Концентровані корми будуть на вагу золота, їх дефіцит підвищить собівартість молока і м’яса, прогнозують господарники.

— Ми стільки коштів затратили на розвиток тваринництва, що гріх було б тепер пускати корів під ніж, — каже Віталій Віт, керівник cільгосппідприємства «Писарівське» Ямпільського району на Вінниччині. І додає, що саме тваринництво є основною і найбільш надійною часткою прибутку господарства.

У Писарівці племінна череда, в якій переважає порода голштинів. Нинішнього року тут планують отримати від кожної з 430 дійних корів у середньому по сім тисяч кілограмів молока. Загалом поголів’я великої рогатої худоби становить більше тисячі голів.

— Прогодувати їх буде надзвичайно складно, — продовжує керівник підприємства, — бо все на полі згоріло: ні кормів, ні хліба. А концкорми, либонь, будуть золотими. Торік ми самі їх виготовляли. 700 тонн зерна використали для цього. Тепер нема з чого робити. Ячменю зібрали, смішно сказати, по 5,8 центнера на круг.

Уже зараз Писарівка закуповує соняшникову макуху. Ціна на неї росте на очах. Якщо місяць тому платили за тонну 420—460 гривень, то в серпні така ж її кількість підскочила в ціні до тисячі гривень. І це не межа, повірте мені, додає співрозмовник. Він відверто зізнається, що молока доїтимуть менше. Бо хоча б по кілограму концкормів (таку кількість тут згодовували протягом доби на одну дійну голову великої рогатої худоби) не зможуть запасти. А без концкормів молока не жди.

Господарство рятують минулорічні запаси. Передбачливий господарник Віталій Олексійович торік так організував роботу, що заготовив дворічну норму грубих кормів. Нині мають 4 тисячі тонн торішнього кукурудзяного силосу. Якби не зробили цього, то нинішніх 1700 тонн такої поживи не врятували б круторогих від голоду.

На силос пустили... зернову кукурудзу. «Вона не вдалася ні зростом, ні вагою качана, то що мали робити? Не пропадати ж добру». Співрозмовник каже, ще трохи кинуть силосу з кормової кукурудзи, мають трохи (1,3 тонни) сінажу — оце й усі запаси.

Ще навесні господарство допомагало сусідам із села Пороги, там стадо налічує майже дві тисячі голів великої рогатої худоби. Але тепер корми «взяли під ключ».

— Ми не зможемо пережити зиму без утрат поголів’я, — каже начальник Ямпільського районного управління сільського господарства Вілен Жереб. — У районі 17 тисяч голів великої рогатої худоби. У господарствах сіл Пороги — 1800, Безводне — 1400, Тростянець і Велика Кісниця — по 1200. Чим їх прогодувати, коли зерна зібрали у два рази менше від торішнього, лише 35 тисяч тонн? Кукурудзи теж не буде. Вона не зав’язалась і посохла. Та що казати про поле, коли в лісі, в тіні дерев, трава геть вижухла! А на пасовища страшно дивитися.

Без втручання держави не вдасться врятувати ситуацію зі збереженням поголів’я, вважає голова Ямпільської районної ради Микола Пастернак. На його думку, одним із запобіжних заходів могло б стати запровадження дотації на концентровані корми. Інакше корівки підуть під ніж. До слова сказати, у двох господарствах Ямпільського району вже позбулися тваринництва. Інвестор вважає за непотрібне возитися з кізяками. Але ж такий підхід суперечить не лише здоровому глузду. Наукою доведено, що високоефективний розвиток господарства може бути забезпечений лише комплексним підходом у цій справі: рослинництво має обов’язково доповнювати тваринницька галузь. Після нинішньої зими кількість господарств, де перестануть ревти корівки, може збільшитися не тільки в Ямпільському районі.

Вінницька область.