Назви майже сотні сіл, річок Чернігівщини мають литовське походження. Все це — спадок Великого князівства Литовського, коли землі Сіверщини опинилися під управлінням литовських князів та їхніх осадників. Їх тоді привабила родюча земля, великі можливості краю. Хоч часи перекроїли карту кордонів, схоже, голос предків покликав продовжувати освоювати Придесення нову хвилю литовців. Тим паче що в Литві після поділу землі по 10—20 гектарів між власниками виникли проблеми в організації бізнесу великих сільгосппідприємств.

А на Чернігівщині й досі в окремих районах є поля, які нема кому обробити. Ось ці реалії й привернули увагу литовських інвесторів Віргініюса Адутавічюса та його колегу по бізнесу Вольдемараса Ажубаліса.

Нині їхнє приватне підприємство «Літком», яке восени минулого року почало брати в оренду селянські паї, практично щомісяця «обростає» землею. Весною воно засіяло 3020 гектарів полів. А вже у серпні до них додалося 1500 зораних гектарів. Загалом же «Літком» планує найближчим часом узяти під свою опіку до 9 тисяч гектарів землі.

Приватне сільгосппідприємство вражає керівників місцевих господарств своєю потужною технікою. Вона швидкісна, не грузне в землі і при цьому ще витрачає набагато менше пального, ніж звичні зразки.

— Маємо чотири високопотужних німецьких трактори, великий набір до них сучасних сільгоспзнарядь, — розповідає головний бухгалтер приватного підприємства «Літком» Сергій Кривицький. — Для збирання зернових теж використовуємо два імпортні комбайни. Але й цей парк новітньої техніки у процесі збільшення площ обробітку поповнюватимемо.

У «Літкомі», що обробляє вже стільки ріллі, як найбільші господарства Менського та Сосницького районів, працює лише 12 механізаторів, які обслуговують техніку у дві зміни. Її випрошують попрацювати на договірних умовах керівники менських та сосницьких сільгосппідприємств. Адже вона ощадить дорогоцінний час та істотно економить кошти.

Як зазначив С. Кривицький, цього року литовці не розраховують на високі врожаї. Адже землі їм перепали запущені, забур’янені. В них, щоправда, вже внесено понад тисячу тонн комплексних мінеральних добрив, на більш як 300 тисяч гривень використано речовин хімзахисту рослин. Сподіваються, що це дасть змогу зібрати все-таки вищий урожай кукурудзи, зернових, ніж у середньому в районах, де господарюють.

«Літком» установив 1,8 відсотка плати селянам за орендовану в них землю. До того ж розрахунок буде грішми.

Ось такі перші кроки литовського підприємства на українській землі — взаємовигідні як для чернігівських селян, так і для інвесторів.

Фото автора.