В Україні запроваджується обов’язкове маркування харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми
Відповідну постанову Кабмін затвердив на своєму засіданні. Маркуватися буде продукція, в складі якої присутні більш як 0,9 відсотка ГМ-компонентів. Окрім того, документ забороняє ввезення, виробництво та реалізацію продуктів дитячого харчування із вмістом біотехнічних матеріалів. Ставлення до генетично модифікованих організмів у світі навіть серед науковців неоднозначне. Багато країн взагалі відмовилися від ГМ-продуктів, які іноді в засобах масової інформації називають
«їжею Франкенштейна». Аргументи проти — продукція, отримана з використанням біотехнологій, недостатньо досліджена, відтак непрогнозовані й наслідки безконтрольного вживання трансгенних харчів. У країнах об’єднаної Європи споживач завдяки маркуванню може визначитися: купувати їжу, що містить ГМО, або надати перевагу харчам, вільним від трансгенів. Українці, на жаль, позбавлені такого права вибору. Звісно, у нашій державі статистики стосовно того, яка частка, приміром, імпортованих продуктів містить ГМ-компоненти, немає. Але, за оцінками екологічних організацій, принаймні 10 відсотків харчів, що продаються у магазинах, виготовлені не без використання біотехнічних матеріалів.Дискусії навколо генетично модифікованих організмів часто спричинені не об’єктивними обставинами, а комерційними інтересами, стверджує доцент кафедри біохімії та екології харчових виробництв Національного університету харчових технологій Олексій Ситнік. Науковець наводить вагомі аргументи: виробництво таких продуктів зростає в світі величезними темпами. За останні десять років площа, засіяна трансгенами, збільшилася в 40 разів. Список
«винайдених» генетично модифікованих культур перевищує сотню. Лише з ГМ-сої у світі виробляють понад 400 продуктів харчування. Це — варені ковбаси, сири, фарш, соєве м’ясо та молоко, зокрема — призначені для дітей.Олексій Ситнік також розповів, що протягом десяти років проводили порівняльне вивчення типового харчування громадянина США й громадянина Швеції. Виявлено: за ці роки суттєва частка харчування не змінилась, єдина різниця полягала в тому, що в США з’явилася значна кількість генетично-модифікованих продуктів, насамперед на основі ГМ-сої, картоплі й кукурудзи, а в Швеції — ні. Важливо, що кількість шлунково-кишкових захворювань нез’ясованої етіології за цей період у Штатах, у районах дослідження, збільшилася приблизно у вісім разів, а в Швеції залишилася незмінною. Так само загострилася проблема ожиріння, яка не стояла і не стоїть так серйозно у Швеції.
Перенесення деяких генетичних ділянок коду в нові культури може також стати причиною алергії у людей, які раніше на цей продукт такої реакції не мали. Так, сої для збільшення вмісту білку
«прищепили» гени бразильського горіха. Це зробило її небезпечною для людей, які мали алергію на цей вид горіхів.На знімку: схоже, незабаром споживачі знатимуть, чи містять ці ковбаси генетично-модифіковані компоненти.
