Наразі від голосування депутатів Заболотівської та Старорафалівської сільських рад залежить, чи одержать квартири дев’ять родин із вулиці Зеленої села Заболоття, що у Володимирецькому районі.
Зрештою, про все по порядку. Торік ці дев’ять родин звернулися до нашої газети з проханням опублікувати їхнього листа. Розраховували, що, може, у високих чиновницьких кабінетах хтось зглянеться над ними і нарешті вирішить їхню проблему —переселять, як свого часу їхніх сусідів, із трикілометрової санітарно-захисної зони навколо Рівненської АЕС (
«Голос України» за 13 листопада 2006 року).Проблема —
«з бородою», її передав у спадок новому керівництву РАЕС перший керівник станції, а нині міський голова Кузнецовська Володимир Коровкін. У тодішнього керівника станції були всі повноваження і можливості, щоб відселити людей з вулиці Зеленої, яка входила до трикілометрової санітарно-захисної зони.— Справді, деякі сім’ї з цієї вулиці вдалося переселити, — підтверджує Заболотівський сільський голова Леся Назарук. —Постановою Ради Міністрів СРСР №2394-р від 11 листопада 1973 року було встановлено трикілометрову санітарно-захисну зону навколо РАЕС. Приблизно з 1982 року з неї почали відселяти людей, а з вулиці Зеленої трохи пізніше — у 1989-му. Тоді будували котеджі з 3—4 кімнатами, тож, відповідно, відселяли сім’ї з більшою кількістю людей. А авторам листа до вашої редакції потрібні були менші квартири. Але, на жаль, їх ще й досі не відселили.
А оскільки родини з вулиці Зеленої підлягали обов’язковому відселенню, то ніхто й не збирався пускати гроші на вітер — будувати тут водогін чи підводити централізоване опалення, що вже є в усьому селі Заболоття. І залишився у селі такий собі острівець байдужості чиновників різних рангів до долі цих людей (а це переважно літні люди, серед них і колишній фронтовик). Тож зі сльозами на очах старенькі припускають, що ті чекають, доки вони помруть. Тоді й житла не потрібно буде — проблема вирішиться сама собою...
Упродовж багатьох років невідселені з вулиці Зеленої люди намагаються достукатися до влади. Були, щоправда, моменти, коли в
«забутих» (так тепер з гіркотою називають себе автори листа) жевріла надія, що їх таки почують. Скажімо, після багаторічного листування і з народними депутатами України, і з місцевою владою різних рівнів у 2004 році зреагував на проблему заболотівців тодішній голова Рівненської ОДА Микола Сорока. 18 листопада 2004 року він видав розпорядження №601 «Про внесення зміни до уточненого переліку об’єктів та завдань щодо їх будівництва у 30-кілометрових зонах Рівненської та Хмельницької АЕС», яким було передбачено 400 тисяч гривень на придбання в 2005 році житла в місті Кузнецовську для відселення дев’яти сімей з вулиці Зеленої села Заболоття Володимирецького району (тобто, авторів листа до редакції. — Авт.).Проте Василь Червоній, який змінив М. Сороку на посаді голови РОДА, 20 квітня 2005 року за №162 видав інше розпорядження
«Про завдання з будівництва об’єктів соціального призначення у 30-кілометрових зонах Рівненської та Хмельницької АЕС», згідно з яким оті 400 тисяч гривень, виділених для заболотівців, перерозподілили на інші об’єкти Кузнецовська.— Стільки років просимо зважити на нас, а безрезультатно, —гірко зауважує один із мешканців вулиці Зеленої, учасник бойових дій, інвалід війни ІІ групи 80-річний Микола Скібчик. — Мабуть, влада думає, що ми тут живемо, як на курорті, — показує на градирні, в яких охолоджується вода на АЕС. — Уже й онуки переінакшили про нас пісню
«ростуть градирні в діда на городі»...На лист заболотівців відреагував нинішній керівник області Віктор Матчук. Своїм розпорядженням він створив спеціальну комісію, яка мала б розібратися із проблемою. Але, на жаль, поки що відчутних зрушень немає. Кажуть, усе упирається в кошти: залишок тих, що передбачено на 2007 рік на будівництво об’єктів соціального призначення у 30-кілометровій зоні навколо РАЕС, уже розподілено. Але Володимирецька райдержадміністрація вийшла з пропозиціями виділити у 2008 році 1,8 мільйона гривень на придбання житла для дев’яти сімей із села Заболоття. Про це повідомили в управлінні з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА. Отож, перспектива, хоч і досить туманна, що задавнену проблему все-таки буде розв’язано, зажевріла в мешканців вулиці Зеленої.
Але нещодавнє голосування депутатів Кузнецовської міської ради, серед яких чимало працівників РАЕС, може перекреслити усі надії авторів листа позбутися неофіційного статусу
«забутих». Адже 26 червня цього року на сесії міської ради депутати прийняли рішення про затвердження розмірів санітарно-захисної зони радіусом 2,5 кілометра (досі її радіус був 3 кілометри). Якщо таке саме рішення приймуть ще й депутати Заболотівської та Старорафалівської сільських рад, чиїми землях проходить санітарно-захисна зона, вийде, що ті дев’ять родин опиняться уже поза санітарно-захисною зоною. Відтак проблема з їх переселенням відпаде сама по собі...Рівне.
На знімку: мешканці вулиці Зеленої пенсіонери Микола Скібчик, Василина Пашко та Антоніна Оштук журяться, що нікому з чиновників немає справи до їхньої проблеми.
Фото автора.
