Виборча кампанія з дочасних парламентських виборів матиме не такий драматичний характер, як попередня, учасники виборчих перегонів більше зосередяться на соціальних питаннях. А голосування на виборах 30 вересня проходитиме не так власне за політичні сили, як за їхніх лідерів. Про це свідчать результати дослідження Індексу комунікаційної ефективності (ІКЕ), проведеного комунікаційною групою PRT у липні.

Індекс комунікативної ефективності визначався з оцінки того, як та чи та політична сила, учасник майбутніх парламентських виборів, позиціонує себе перед виборцями, наскільки вдало чи невдало веде свою передвиборчу кампанію, присутня в інформаційному просторі. Це громадський проект, для участі в якому було запрошено політичних експертів, журналістів, представників громадських організацій. За словами керівника проекту Ярослава Хобти, найбільший сумарний індекс комунікаційної активності у липні, ще до офіційного початку передвиборчої кампанії, мав блок «Наша Україна — Народна самооборона» (+7.9 бала). Хоча рівень комунікації та активності блоку впродовж місяця мав періоди зростання і падіння. На думку експертів, високий показник ІКЕ пояснюється сприйняттям виборцями основної ідеї блоку — скасування депутатської недоторканності. Високі сумарні індекси також мають БЮТ (+7 балів) та Партія регіонів (+5.4 бала). Зростання рівня комунікаційної ефективності БЮТу на початку липня, за висновком експертів, відбулося після збільшення присутності лідера блоку в ЗМІ у форматі телероликів і прямих ефірів, інформаційних програмах. БЮТ позиціонувався як провідник ідеї конституційного референдуму й запам’ятався виборцям саме у цій якості. Проте згодом показники комунікації з виборцями стали поступово знижуватися — вочевидь, зміна Конституції все-таки не сприймається виборцями як першочергове завдання, а нових ідей блоком запропоновано не було.

Партія регіонів, за підсумками дослідження, не запропонувала виборцям нових ідей, обмежившися порівняльною характеристикою підсумків роботи своєї команди та «помаранчевих» урядів. Стартувавши з високих комунікаційних позицій лідера, партія отримала спад у середині місяця, що було викликано відсутністю в Україні Віктора Януковича, «фосфорним питанням». У КПУ сумарний індекс становить +1,7 бала. У комуністів, вважають експерти, на позитив грає сформований цілісний образ партії, а ось СПУ та її лідер ще не розпочали виборчу кампанію, а сконцентрувалися на боротьбі за продовження роботи Верховної Ради. Блок Володимира Литвина вийшов до виборців із гаслом лідера «Я повертаюся», але ще не запропонував виборцям власної програми (ІКЕ блоку +2.7). На думку політологів, на нинішніх виборах блок В. Литвина шукатиме підтримку серед розчарованих, а не центристів, як у 2006 році.

За словами директора Інституту глобальних досліджень Вадима Карасьова, результати проекту Індексу комунікативної активності майже збігаються з останніми соціологічними опитуваннями. Поки що найбільша активність припадає на невеликі політичні партії, а не на потужних політичних гравців, які приберігають свої сили на фінал виборчих перегонів. А ось на думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, на дочасних парламентських перегонах явка виборців буде значно нижчою, аніж у 2006 році, й усі політичні сили наберуть менше голосів, аніж на попередніх виборах. Це викликано розчарованістю виборців у політичній еліті — більшість людей вже не сприймають негатив, критику одне одного, а налаштовані на позитив і якнайшвидше розв’язання своїх нагальних проблем.