Від мрії Хрущова до прожекту Горбачова. Повторюємося?

Урядовці підрахували: щоб відновити пільги і компенсації, додатково з держбюджет потрібно виділити 60—70 мільярдів гривень. А таких грошей уряд не має. Далі Кабмін проти КС діяв у стилі братів Кличків. Нокаутуюче. Щоб профінансувати «благодійний» вчинок КС, тобто поновлені судом законодавчі норми, необхідно майже вдвічі збільшити ставки податків на додану вартість, прибуток та доходи громадян. Або «зняти» гроші з інших соціальних статей. Натомість у секретаріаті Президента вважають: якщо уряд позиціонує себе як професійний, то він не може «відмахнутись» від рішення КС.

На засіданні уряду було заявлено, що економіка України дає можливість з 1 липня «поділитися» з народом —провести черговий етап підвищення соціальних стандартів. Відтак, з 1 липня мінімальна зарплата поки що, якщо все буду гаразд, то до 1 жовтня, зросла до рівня 440 гривень, а далі планується підняти її до 460 гривень.

Зате ціни на лікарські препарати, до складу яких входить спирт, зросли у середньому на 70 копійок. Так, якщо ще у червні флакон корвалолу в столичних аптеках можна було придбати за 1,7—1,9 гривні, то наприкінці липня цей же флакон коштував уже 2,4—3 гривні. Подорожчав валокордин, найпростіші, але дуже необхідні спиртові настойки. Причини? Виробники ліків змушені підняти відпускні ціни через невиплати компенсацій за акцизний збір на етиловий спирт. Мінфін обіцяє, але... обіцянки-цяцянки. Але якщо, приміром, відоме київське підприємство «Фармак» відпускну ціну на флакон, що містить спирт, підвищило на 8 копійок, то чому аптека цей флакон продає вже дорожче на 70 копійок?

Упала в ціні нерухомість. Приміром, у спальних районах столиці квартири подешевшали на 5—10 тисяч доларів. Якщо на початку весни однокімнатна квартира на столичній Оболоні площею близько 30 квадратних метрів коштувала 90—95 тисяч доларів, то нині — 85—90 тисяч.

Виявляється, у нас ще існує таке поняття, як черга на житло, де зафіксовано близько 1 мільйона 300 тисяч черговиків. За словами міністра регіонального розвитку і будівництва В. Яцуби, за рахунок розроблених у відомстві механізмів держава зможе за рік забезпечувати житлом 8 відсотків із нинішньої черги. Це у планах. А поки що цього року держава планує інвестувати в будівництво 2 мільярди 700 мільйонів гривень.

Якщо влада всерйоз не нарощуватиме темпи і обсяги житлового будівництва, то за проектних 8 відсотків скорочення черги за рік останній нині мільйон трьохсоттисячний черговик справить новосілля через 12,5 року.

Пам’ятаєте про квартирно-житловий прожект часів М. Горбачова, коли до 2000 року кожна сім’я СРСР мала бути забезпечена квартирою? Дай Боже, щоб наші вітчизняні плани не спіткала доля прожекту часів перебудови і прискорення.

«Героїзм» виявив один бренд

Ціни на бензин у липні трималися на рівні червня. Експертно-аналітична група з питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості, де головує віце-прем’єр-міністр А. Клюєв запевняє, що ціни на бензин не зростатимуть як мінімум до жовтня. Приміром, на А-95 вони не перевищуватимуть 4 гривні 60 копійок, а на дизпальне — 4 гривні. Правда, наступного дня після засідання цієї групи по дорозі на роботу на одній із столичних АЗС з відомим брендом побачив, що там А-95 відпускається за 4,63 гривні. Така сама ціна була й на інших заправках цієї фірми. А в останній четвер місяця, після дощику (як у тому прислів’ї), там уже світилася цифра 4,67. Все це, швидше за все, виняток, бо таку непокору, або «героїзм» виявила тільки одна фірма з певним кольором бренда. Решта не порушували «лінію кордону». Принаймні у столиці.

Проте міжнародні експерти не відкидають того, що нинішній рік закриватиметься ціною на нафту в 100 американських доларів за барель. Щоб мінімізувати нашу залежність від цінових коливань на світовому ринку, за словами міністра економіки А. Кінаха, у державі створено надійні запаси дизпального та світлих нафтопродуктів. Приміром, у липні планувалося переробити щонайменше 1 мільйон 200 тисяч тонн нафти.

Мабуть, нашим читачам цікаво буде дізнатися про ціни на бензин в інших країнах. Чи є десь бензиновий рай для автомобілістів? Є. У 14 країнах роздрібна ціна на бензин нижча за ціну нафти. Це досягнуто за рахунок значних державних субсидій. Приміром, у Туркменистані літр бензину коштує 2 американські центи, у Венесуелі — 3, в Ірані — 9, Лівії — 13, Саудівській Аравії —16... Ще десять країн також дотує бензин, але менше. Тож в Азербайджані за літр бензину викладають 48 центів, в Еквадорі, Нігерії, Болівії, Сирії, Аргентині — 62... Але більшість країн навпаки — оподатковує бензин, який іде на продаж уроздріб. Тому в США він коштує 63 центи, Китаї — 69, Росії — 77, Грузії — 86, Молдові — 97, Японії — 1,09 долара, Іспанії —1,15, Латвії — 1,2, Бразилії — 1,26. У 29 країнах бензин оподатковується досить солідно. Тож і коштує недешево. Наші сусіди поляки платять за нього 1,3 долара за літр, шведи — 1,46, французи — 1,48, німці і фіни — 1,55. Найдорожчий бензин у Еритреї — 1,9 долара, Туреччині — 1,88, та Ісландії — 1,86.

Історичний максимум і рекордний мінімум

На світових ринках у липні спостерігалося небувале зростання євро, порівняно з доларом — курс перевалив за позначку 1,38 і досяг історичного максимуму. А в Україні на міжбанківському валютному ринку долар США вперше цього року впав до рекордної позначки 4,99 —5,00 гривні за долар. Це наслідок перевищення пропозиції зелених над їх попитом. Таку ситуацію на ринку експерти пояснюють можливим припливом валюти напередодні підготовки до позачергових парламентських виборів.

А більшість із них стверджують, що гривня недооцінена. Дехто навіть називає цифру недооцінки — 40 відсотків. Нагадаю, що на цей рік у НБУ затверджено такі параметри гривні до долара — 4,95 — 5,25. Чи піде НБУ на ревальвацію (зміцнення, укріплення) гривні? Важко відповісти однозначно, бо навіть високопоставлені чиновники з цього приводу сьогодні кажуть одне, а завтра інше. Якщо це станеться, то гривневі накопичення громадян додадуть у вазі. І це ще раз підкреслює тезу, що збереження варто тримати у гривнях.

Свого часу лідер радянської держави Микита Хрущов висунув лозунг догнати і перегнати Америку. Харизматичний Микита Сергійович насамперед мав на увазі валові промислові показники, або виробництво того чи іншого продукту на душу населення. Приміром, сталі, вугілля, ситцю, кукурудзи тощо. Те, чого не вдалося Радянському Союзу, вдалося Україні на 17-му році незалежності. Середній чистий прибуток вітчизняних високопоставлених топ-менеджерів (управлінців, фінансових директорів, начальників департаментів провідних корпорацій і холдингів) після сплати податків, витрат на авто, житло, їжу становить 150 тисяч доларів на рік. Це сьомий рейтинговий показник у світі. Для порівняння: квітуча і сита Німеччина з її 122,4 тисячами доларів — на 19-му місці. Ще одне порівняння. Середня річна зарплата пересічного громадянина України, за даними Держкомстату, не перевищує трьох тисяч гривень.

А лідирує у цьому рейтингу Саудівська Аравія — 229,3 тисячі доларів, далі йдуть ОАЕ — 223,9 тисячі, Гонконг — 203,9 тисячі, Росія — 157,4 тисячі. На четвертому місці Туреччина — 154,8. Американські керівники посідають 24-те місце — 104,9 тисячі на рік. Тож тут Америку (США) ми вже догнали і перегнали. Чи не про це мріяв колись М. Хрущов?

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.