У квітні в Сімферополі відбувся міжрегіональний науково-практичний семінар, на якому його учасники розглядали форми і методи вдосконалення управління житлово-комунальними аспектами якості життя населення («Голос України» за 28 квітня 2007 року).

Організатором і координатором семінару виступила структура, яка, на перший погляд, до декларованої теми розмови якщо і мала стосунок, то дуже віддалений: Всеукраїнське громадське об’єднання «Українська Служба Порятунку» (УСП). Проте з доповіді першого заступника голови Ради управління цієї організації генерал-майора УСП О. Музики, в якій Олександр Іванович роз’яснив тим, хто зібрався, завдання УСП з впровадження і реалізації комплексних програм розвитку стратегій захисту громадян від екологічних, техногенних і соціальних катастроф, і подальших доповідей семінару дедалі виразніше вимальовувалися контури пропонованого механізму цивільного захисту населення в мирний час. Тема, треба визнати, досить складна для того, щоб у ній розібратися неспеціалісту, а тим паче, що називається, «зненацька». Однак розбиратися в ній потрібно: події в Новобогданівці і нещодавня залізнична катастрофа у Львівській області, які негативно позначилися на соціальній захищеності населення, — додаткові підтвердження актуальності теми. Тому наш кореспондент скористався можливістю поспілкуватися з О. Музикою, коли він учергове приїхав до Севастополя для обговорення з ученими, очолюваними кандидатом географічних наук Прималеним, головою Кримського аерокосмічного агентства і, водночас, начальником окремого департаменту спеціальних наукових досліджень УСП, реалізацію конкретних кроків з реформування системи забезпечення якості життя населення.

— Олександре Івановичу! Все-таки, чому ваше громадське формування бере на себе функції, які, на мій погляд, уже виконують МНС, структури ЖКГ, екологи?..

— Почну з теорії, хоча це може видатися нудним. Але все-таки: у статтях 3 і 27 Конституції України сказано, що людина, її життя і здоров’я, безпека — соціальна цінність. А конституційним зобов’язанням держави є не лише захист життя людини, а і забезпечення прав людей захищати своє життя і здоров’я, а також життя і здоров’я інших людей від протиправних зазіхань.

Водночас зміни, що відбулися в Україні останнім часом, створили передумови для концептуально нового формування можливостей і необхідності активної участі громадян у суспільному житті країни. Насамперед це стосується формування державних поглядів на побудову нової стратегії національної безпеки — екологічної, техногенної. Громадськість одержала можливість разом з державними органами здійснювати незалежний комплексний аналіз сучасного соціально-економічного, політичного, етнопсихологічного життя населення і прогнозувати подальший розвиток нашої країни, у т. ч. і в питаннях забезпечення безпеки. За певної підтримки з боку держави громадськість зможе зробити поглиблений техніко-економічний аналіз явних ризиків з наданням переваги екологічному захисту населення, комплексному реформуванню поглядів структур виконавчої влади і самоврядування, проводити заходи, спрямовані на спільне, найконсолідованіше вирішення питань захисту населення.

Тепер до практики, тобто до нашої організації. УСП своїми завданнями вважає:

— впровадження і реалізацію комплексних програм розвитку екологічної, техногенної та інших стратегій захисту громадян у державі;

— здійснення моніторингу і запобігання виникненню аварійних ситуацій, попередження техногенних аварій, природних катастроф, у тому числі масових радіаційних заражень, епідемій і епізотерій, руйнування будинків і споруд: інженерних мереж, трубопроводів, інформаційних мереж, зв’язку тощо.

Наша організація поєднує різні недержавні структури, діяльність яких спрямована на вирішення вищезазначених питань з урахуванням об’єднання могутнього потенціалу громадських організацій і досвіду державних структур.

Перед собою, крім іншого, ми ставимо загальне завдання: організувати проведення і координацію наукових досліджень у фундаментальних і прикладних проблемах природних, технічних, суспільно-політичних наук для створення безпечного для проживання людини навколишнього середовища, проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та їхнє запобігання силами активної частини самого населення з попередньою навчально-методичною і організаційно-технічною підготовкою таких заходів.

— Державні структури працюють на підставі законів, постанов, указів та інших нормативно-правових актів? Чи не буде ваша діяльність підмінювати їх, а, можливо, навіть заважати?

— У Законі України «Про благоустрій населених пунктів» сказано: «благоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з поліпшення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля». Виходячи з цього, можна дійти висновку, що вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування є одним із ключових моментів формування політики розвитку та ефективної системи захисту населення. Саме органи місцевого самоврядування найбільш наближені до всіх територіальних проблем і покликані оперативно реагувати на виникнення будь-яких НС. У певному сенсі органи місцевого самоврядування змушені створювати постійно діючу систему безпеки в зв’язку зі значним зростанням кількості і масштабів природних і техногенних аварій і катастроф.

Отже, основні проблеми заходів з безпеки населення і територій віддані в компетенцію виконавчих органів. Однак варто погодитися з тим, що цей закон фактично не містить норм організаційно-правового характеру, які забезпечували б безпеку на приналежній їм території. Слід зазначити, що органи місцевого самоврядування найбільш тісно пов’язані з повсякденною і практичною роботою із забезпечення життєдіяльності населення на приналежній території і зобов’язані сформувати адекватний організаційно-правовий механізм їхнього функціонування.

Водночас базовий указ «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» у сфері регулювання діяльності органів місцевого самоврядування обмежений фактично тільки переліком прав і зобов’язань, але не має концептуального характеру і не створює необхідних організаційних механізмів для реалізації компетенції.

Сформована до нинішнього часу практика сприяння з боку органів влади потерпілим від негативних природних і техногенних явищ не завжди своєчасна і адекватна обсягу збитків і зниження якості побутових умов.

Спричинено це різними причинами, основними з яких є: правова недосконалість процедури визнання моральної і матеріальної шкоди від погіршення житлово-комунальних аспектів якості життя; множинність негативних чинників, коли можуть бути зруйновані (чи втратити споживчі властивості, наприклад, у результаті зараження) житло та інженерна інфраструктура систем життєзабезпечення дахом, їжею, питною водою, теплом, санітарним очищенням від рідких стоків і твердих відходів; несподіване настання негативних явищ; відсутність необхідної міжвідомчої координації в мирний час через швидкоплинність подій у разі недосконалості застосовуваних методів і засобів контролю і керування процесом сприяння потерпілим; недостатність якості планування і засобів санітарного очищення потерпілих територій; низький рівень громадської підтримки превентивних і оперативних дій у порятунку населення, включаючи евакуацію і тимчасове розселення потерпілих до прийняття органами влади адекватних адміністративних рішень; несвоєчасність розв’язання проблеми надання медичної допомоги потерпілим; невизначеність сфери відповідальності і прав посадових осіб за розробку і реалізацію адміністративної теорії і практики сприяння в мирний час потерпілому від погіршення якості побутових умов населенню.

З метою вдосконалення сформованої практики сприяння потерпілим від негативних природних і техногенних явищ у мирний час УСП ухвалено рішення про реалізацію низки конкретних заходів на базі його територіальних управлінь. Основними принципами визначені вивчення і тиражування напрацьованого наукового і практичного досвіду в сфері автоматизації управління адміністративними територіями і природно-господарськими комплексами в інтересах населення, автоматизація процесів обліку і контролю ризиків різних аварій і загроз їхнього прояву, а також створення територіальних умов для розвитку і державної підтримки ініціативи громадських організацій із взаємодії з державними і комунальними спеціалізованими відомствами.

— Які конкретні завдання ви ставите перед севастопольськими вченими?..

— Севастопольці допоможуть нам вирішити три глобальні завдання.

Перше — методичне і нормативне забезпечення. Його можливо вирішити за допомогою створення державного замовлення на розв’язання проблеми планування і управління раціональним і безпечним розвитком населених пунктів. Для цього необхідно реалізувати можливості територіальних частин регіональних і галузевих рівнів Програми національної інформатизації в структурі програми інформатизації місцевого самоврядування, яку також потрібно забезпечити нормативно-правовим статусом. Інші напрями додаткової законодавчої і підзаконної бази для виключення інтуїтивності необхідно визначити шляхом розробки моделі погроз якості життя в населених пунктах України на прикладі наявних розробок у Севастополі та намічених завдань у Джанкої.

Друге — організаційне і технічне забезпечення. Необхідне створення генерального підрядника в рамках завдань і на базі УСП та її територіальних управлінь. Таке завдання вирішується також шляхом постановки рішення додаткових науково-прикладних і методичних завдань із співробітництва з системою місцевого самоврядування.

Третє — тиражування наявного досвіду. Генеральний підрядник має організувати кооперацію співвиконавців у вигляді технопарку із завданнями впровадження і прив’язки до місцевих умов типових рішень з організації захисту населення.

Крім того, наукові розробки з цієї теми ляжуть в основу підготовки методичних і навчальних посібників для навчального процесу в Академії УСП.

Севастополь.

На знімку: генерал-майор УСП О. Музика під час виступу на семінарі.

Фото автора.