Що прив’язує покупця до магазину? Широкий асортимент, ціни, нижчі, ніж у конкурента, якісний товар, зручне місце розташування? Все це справедливо, але бракує однієї дрібнички — гарного настрою, з яким ви залишаєте торговий зал. Адже не даремно бажають “приємних покупок”. Створити такий настрій — справжнє мистецтво. Ним сповна володіє колектив Управління громадського харчування і торгівлі ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”. Напередодні професійного свята відбулася наша розмова з начальником управління, заступником генерального директора комбінату, заслуженим працівником сфери послуг України Юрієм ТЕРНАВСЬКИМ (на знімку).
— Юрію Івановичу, за часів загального дефіциту управління та відділи робочого постачання на підприємствах виконували певне завдання: знайти і розподілити продукти і товари серед працівників, забезпечити заводські їдальні та буфети. В перехідний період жодна з таких торговельних структур не вижила. У вас вийшло не тільки вижити, а й стати найбільшим торгово-виробничим об’єднанням півдня Донецької області. Завдяки чому?
— Я прийшов в управління 1998 року. Дефолт, обвал курсу валют, багато хто розорився. Ситуація була кризова — як для торгівлі, так і для виробництва. Почалося масове банкрутство підприємств. І в цих умовах голова правління ВАТ “ММК імені Ілліча” Володимир Семенович Бойко прийняв рішення розвивати сільське господарство і переробку продукції. Багато хто цього не розумів: навіщо? Тим часом уже тоді ставало очевидним, що агропромисловий комплекс занепадає, а прилавки заполонили низькопробні товари в красивих упаковках. Створений нами ефективний замкнений цикл —від виробництва сировини в агроцехах до її поглибленої переробки на власних переробних підприємствах і реалізації в іллічівській мережі торгівлі та громадського харчування, — унеможливлює послуги посередників, що дає змогу значно знизити роздрібні ціни на продукцію власного виробництва. Від цього у виграші, передусім, наші покупці. Крім того, така взаємодія стимулює розвиток основних переробних галузей промисловості, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівлю, забезпечує зайнятість працівників у багатьох сферах народного господарства, дає розвиток соціальної сфери на селі та в місті, наповнює місцеві бюджети. А покупець отримує завжди свіжі натуральні продукти торгової марки “Ілліч-продукт”, наших аграріїв за прийнятними цінами. Сьогодні я можу сказати, що обраний свого часу шлях виявився правильним.
— Ви продовжуєте розвивати мережу магазинів і аптек з “іллічівською” маркою?
— До складу управління входить 100 підприємств роздрібної торгівлі, 60 підприємств громадського харчування, аптечна мережа “Ілліч-фарм”, яка налічує 19 аптек і 12 аптечних пунктів, потужний переробний комплекс. З початку року вже відкрито три нових магазини, в тому числі два супермаркети “Наша Марка”. До Дня незалежності України розчинить двері ще один супермаркет по проспекту Металургів. Цьогоріч відкрито чотири нові аптеки цієї мережі в Іллічівському та Орджонікідзевському районах Маріуполя й аптека в селищі міського типу Донське. В найближчій перспективі — відкриття п’яти аптек і трьох аптечних пунктів. Це дасть змогу збільшити річний товарообіг аптечної мережі до 110 млн. грн.
— Якщо говорити про послуги, то особисто мене в аптеці “Ілліч-фарм” приємно здивувало ставлення до клієнта: за потреби співробітник безплатно зміряє тиск і запропонує склянку води, щоб, приміром, вжити ліки...
— Ми прагнемо, щоб мережа “Ілліч-фарм” залишалася аптекою номер один не тільки в нашому місті. Наприклад, одними з перших в області ми запропонували торгівлю у форматі “фармамаркету”. Але передова організація торгівлі — не єдина наша перевага. При великих торгових оборотах ми застосовуємо мінімальні торгові надбавки і не прагнемо надприбутків. Адже це блюзнірство — заробляти на хворобі людини. В аптечній мережі “Ілліч-фарм” усім нашим клієнтам надається 10% знижка на всі медичні препарати і товари медичного призначення. Також, гадаю, ми єдині з-поміж усіх аптечних мереж у регіоні прийняли рішення на всі дорогі протипухлинні та кардіологічні лікарські препарати вартістю понад тисячу гривень робити 20-відсоткову знижку всім без винятку покупцям.
— А якої цінової політики ви дотримуєтеся в торгівлі харчовими продуктами? Адже, приміром, ціна на хліб —завжди питання політичне. Лунають невтішні прогнози: мовляв, у зв’язку з неврожаєм не за горами —подорожчання основних продуктів.
— Наше підприємство не підвищило ні відпускні, ні роздрібні ціни на жоден з видів продукції: молоко, воду, хліб, борошно, крупи. Наші ціни залишаються незмінними і найнижчими в регіоні. Стримування цін —це цілеспрямована політика керівництва комбінату та його голови правління, народного депутата України Володимира Бойка.
З другого боку, не можна не помітити, що розмови про підвищення цін починаються щорічно, незалежно від врожаю. Відбувається спекуляція на внутрішньому ринку, і цьому потурає держава. Не працюють на належному рівні Антимонопольний комітет і агропромисловий блок уряду. Ось тому підвищення цін на пально-мастильні матеріали дивним чином збігається зі збиральною кампанією. А держава, на жаль, не завжди виконує свої зобов’язання з фінансової підтримки сільськогосподарського товаровиробника. На папері ці заходи передбачені, а на ділі селянинові дочекатися дотації так само складно, як експортеру —повернення ПДВ.
Влада змінюється, але підходи залишаються старими. Як раніше, так і тепер, завдяки “діркам” на кордоні завозиться дешева польська свинина сумнівної якості, і виходить, що вітчизняному сільгоспвиробникові невигідно займатися тваринництвом.
Наприклад, щорічно оголошується про закупівлю зерна в держрезерв. Але жодного разу ще кошти держрезерву не вплинули на зниження внутрішніх цін. Є інтереси великих українських трейдерів на ринку зерна, решта нікого не цікавить. У тому числі — і добробут переважної більшості населення. Чому споживання молока в Україні скоротилося в шість разів порівняно з радянськими часами? Не тому, що його перестали випускати, а тому, що знизилася купівельна спроможність людей. При мені змінилося вже п’ять кабінетів міністрів, і кожний заявляв: мовляв, завдання — відійти від посередників і дати на ринок доступні харчові продукти: хліб і молоко. Але ніхто цього не зробив. А на комбінаті імені Ілліча це вже давно реалізовано.
— Ви — почесний президент Федерації боксу в Маріуполі. І з властивою вам серйозністю та ініціативою взялися за розвиток цього виду спорту. Великою подією всеукраїнського масштабу став Міжнародний турнір з боксу пам’яті легендарного сталевара Макара Мазая. В чому особливість змагань, які пройшли вже в 41-й раз?
— Комбінат імені Ілліча виступив генеральним спонсором проведеного меморіалу Макара Мазая. Нинішнього року турніру було присвоєно категорію “А”, і в ньому взяли участь як боксери національної збірної України, так і інших 11 країн світу. Про високий статус змагань свідчить той факт, що в церемонії відкриття взяв участь Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, народні депутати України Володимир Бойко, Сергій Матвієнков, Олександр Савчук. Комбінат імені Ілліча як генеральний спонсор турніру постарався створити для спортсменів максимум зручностей. Представники команд після закінчення змагань висловлювали подяку: “Все було підготовлено на такому високому рівні, що думаєш тільки про бокс, не відволікаючися на побутові дрібниці”.
Меморіал Макара Мазая повернувся, можна сказати, на свою історичну батьківщину. Нам удалося об’єднати всі прогресивні сили Маріуполя, всіх людей, які відстоюють ідеологію здорового способу життя. У підготовці турніру були задіяні більш як 200 підприємств міста усіх форм власності та різних політичних уподобань. Головна мета, яку ми ставимо перед собою: захистити дітей міста від експансії наркоманії й алкоголізму, дати їм можливість займатися спортом, пробитися в житті.
Як важливий спорт для гармонійного розвитку особистості, я знаю на прикладі своєї дочки: Ліза три роки із своїх семи займається художньою гімнастикою. Для хлопчиків бокс — це найкращий спосіб загартувати свій дух, свою волю. Переконаний, наша спільна робота з розвитку боксу в місті, чудові традиції та потенціал наших тренерів і спортсменів дадуть свій результат.
— У зв’язку з майбутнім професійним святом — Днем працівників торгівлі — що б ви хотіли побажати дружному колективу управління, який налічує 3300 працівників?
— Шановні колеги! Разом з вами ми створили розвинену інфраструктуру послуг, перемогли понурі черги і “ненав’язливий” сервіс. Наші магазини, аптеки, їдальні, ресторани і кафе популярні в земляків, котрі віддають перевагу “іллічівській” торговій марці. А це головна оцінка нашій роботі. У тому, що наші міста і села гарнішають на очах — велика заслуга і нашого управління. Ми в постійному пошуку нових, прогресивних форм обслуговування, у постійному контакті з нашими клієнтами. Бажаю вам, шановні працівники торгівлі, нових успіхів у добрих починаннях, здоров’я, сімейного благополуччя і щастя! Вдячних посмішок покупців вам!
Редакція газети “Голос України” вітає Юрія Івановича Тернавського і весь колектив працівників Управління громадського харчування і торгівлі з професійним святом! Зичимо вам завжди бути професіоналами своєї справи, пишатися своєю роботою, долати будь-які труднощі та знаходити нові ідеї!
Цифри і факти
За перше півріччя 2007 року товарообіг Управління громадського харчування і торгівлі ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” становить 165 мільйонів гривень, що більше порівняно з аналогічним періодом минулого року на 30 мільйонів гривень, або на 20 відсотків. У тому числі по підприємствах роздрібної торгівлі — більш як 117 мільйонів гривень на місяць, що більше порівняно з аналогічним періодом минулого року на 23 мільйона гривень, або на 25 відсотків, по підприємствах громадського харчування — 46 мільйонів гривень, що більше порівняно з аналогічним періодом минулого року на 4 мільйони гривень, або на 9 відсотків.
Щорічно зростає виробництво продукції харчової промисловості. У першому півріччі 2007 року вироблено 11 205 тонн молочної продукції на суму понад 28 мільйонів гривень, що більше від аналогічного періоду минулого року на 3 134 тонни, або на 10,5 мільйона гривень. Дільниця з розливу води і безалкогольних напоїв виробила 14 323 тонни продукції на суму 7 мільйонів гривень, що більше від аналогічного періоду минулого року на 1 630 тонн, або на 1,7 мільйона гривень. Виготовлено 387 тонн ковбасних виробів, що більше від минулорічного на 22 тонни, м’яса — 2 317,1 тонни на суму 17 560 тисяч гривень.
Питома вага продукції власного виробництва становить до 50 відсотків у загальному товарообігу УГХТ.