Георгій СКУДАР, народний депутат України: «Ми ще не перемагали світових грандів машинобудування в такій безкомпромісній боротьбі»

Новокраматорський машинобудівний завод (Донецька область) підписав найбільший у новітній історії заводу контракт на докорінну реконструкцію безперервного широкополосного стану «2500» гарячої прокатки на Магнітогорському металургійному комбінаті (Росія). Свого часу цей стан був виготовлений новокраматорськими машинобудівниками та введений в експлуатацію в 1960 році. Тепер українське підприємство змагалося в тендері з найвідомішими у світі виробниками: «Даніелі» (Італія), «Сіменс-ФАІ» (Австрія), «СМС-Демаг» (Німеччина). Саме ці фірми називають світовими законодавцями мод у галузі виробництва прокатного обладнання.

Концепція, яку запропонували українці, передбачає збільшення продуктивності стану до 5 мільйонів тонн прокату на рік, зниження стартової товщини до 1 міліметра, збільшення маси слябів до 40 тонн. У рамках контракту машинобудівники за два з половиною роки виготовлять 37,5 тисячі тонн обладнання вартістю 10 мільярдів російських рублів. Про подробиці роботи над угодою, про роль держави у підтримці провідних підприємств та про плани Новокраматорського машинобудівного заводу розповів народний депутат України, почесний президент ЗАТ «НКМЗ» Георгій СКУДАР (на знімку).

— Ми ще не перемагали світових грандів виробництва в такій жорстокій безкомпромісній боротьбі за масштабні комплексні поставки обладнання, — так оцінив підписання контракту народний депутат. — Це велика честь для Новокраматорського заводу — завоювати довіру замовника й отримати привітання конкурентів. У даному випадку важливо було не лише прийти до мети, а й зробити так, щоб стан міг працювати багато років із мінімальними затратами та максимальною ефективністю. Наша ідеологія насичена технічними рішеннями, і головне — ми запропонували, як здійснити реконструкцію без зупинки стану, під час планових капітальних ремонтів. Цікавою для замовника виявилася і можливість виготовляти обладнання на одному заводі.

— Георгію Марковичу, коли ви зрозуміли, що тендер виграно?

— Коли за три години до підписання контракту мені сказали, що я обідатиму з міністром промислової політики Росії Христенком, двома головами комітетів Держдуми Росії, губернатором Челябінської області і президентом «Магнітки» Рашніковим. До речі, підписання відбулося у день 75-річчя Магнітогорського металургійного комбінату, 13 липня.

— Держава якось підтримувала вашу участь у тендері?

— Жодним чином. Ми говорили «Магнітці»: мовляв, профінансуйте нас частково, щоб завод міг почати роботу. Адже ми не банкіри, і в нас немає державної підтримки. А конкуренти заявляли металургам: «Ви нічого не сплачуєте, доки ми не поставимо обладнання». Ось у таких умовах доводиться сьогодні конкурувати. Якби держава надала гарантії, ми, можливо, продали б цей контракт дорожче.

Державного захисту та підтримки промислових підприємств в Україні немає. Ми варимося у власному соку, наскільки вистачає інтелекту і можливостей створювати довіру споживача. Водночас, приміром, Європейський союз зобов’язує банки при постачанні обладнання за його межі кредитувати підприємства на 100 відсотків. А Україні це нецікаво.

— У такому разі як вдалося подолати проблему банківських гарантій?

— Для нас це була головна проблема, але магнітогорці довірилися нам під гарантію українського банку, зважаючи на історію стосунків, нашу обов’язковість та відповідальність.

— Чи не висловлювали російські партнери побоювань у політичній стабільності в Україні, в тому, що обстановка в країні, майбутні парламентські вибори можуть зашкодити економіці і виконанню контракту?

— У Магнітогорську було багато переговорів із фінансистами, комерсантами, виробничниками. І всюди обговорювалася тема політичної стабільності та відповідальності українського підприємства. Але в нас, по-перше, є історія стосунків з цим комбінатом. Сьогодні ми займаємося реконструкцією стана «2000» гарячої прокатки і закінчуємо роботи на три місяці раніше строку. По-друге, рівень підготовки наших фахівців, тенденції збільшення обсягів виробництва, впровадження на заводі нових систем управління, діючі системи мотивації, результати аудиту — все це допомагало переконати і розсіяти сумніви замовників.

— Яке значення для НКМЗ має такий великий контракт?

— Це величезна робота, до якої ми всі готувалися. Раніше найбільшим ми вважали контракт з Маріупольським металургійним комбінатом імені Ілліча на суму 80 мільйонів доларів. Контракт із «Магніткою» — уп’ятеро більший. Переоцінити значення угоди неможливо хоча б тому, що річний обсяг виробництва прокатного обладнання на заводі становить 20 тисяч тонн. Наша зухвала мета звучить так: стати рівним серед кращих. Зараз ми вийшли на перший етап її досягнення.

Говорячи про підсумки роботи НКМЗ у першому півріччі цього року, Георгій Скудар зазначив: обсяг продажу порівняно з минулим роком збільшився на 44 відсотки, удвічі — до 30 відсотків в обсязі реалізації — зросла частка поставок у далеке зарубіжжя. Проте народний депутат вважає сумною тенденцією той факт, що частка поставок українським підприємствам становить лише 19 відсотків. «Це означає, що наші потенційні українські споживачі «сіли на голку» закордонних закупівель. А хто робитиме запасні частини, коли ейфорія мине і обладнанню знадобиться ремонт?»