Кабінет Міністрів затвердив перелік заходів для стримування інфляції цього року на прогнозному рівні — 7,5 відсотка річних.

Про це повідомив міністр економіки Анатолій Кінах. За його словами, попри те, що в першому півріччі індекс споживчих цін становив 4,2 відсотка, що є одним з найпомірніших показників кількарічної динаміки, мають місце істотні чинники, які можуть стати на заваді досягненню амбітного прогнозу. Зокрема — йдеться про зростання цін на енергоносії на світовому ринку, де нафта вже досягла абсолютного рекорду в 79 доларів США за барель. Несприятливій кон’юнктурі уряд має намір протиставити спільні дії на ринку з нафтотрейдерами, обумовлені спеціальними меморандумами.

Власне, нічого нового. Дотепер домовленості про цінові коридори, які обраховуються на засіданнях Експертно-аналітичної групи, цікавили переважно нафтотрейдерів, які вбачають у цьому свого роду фіксацію своїх прибутків. До слова, зараз вартість літра А-95 перебуває в діапазоні 4,50—4,80 гривні. Поза тим споживачі не сумніваються в тому, що за першої нагоди роздрібний сегмент ринку, який працює за принципом торговельних мереж, поспекулює найбільш ходовою маркою бензину. 10—15 копійок на літрі для трейдера — це бізнес, для споживача — удар по кишені. Ми купуємо бензин у півтора разу дорожче, ніж росіяни, хоч ціна на нього майже та сама. Бо у червні середня заробітна плата росіян становила близько 460 доларів США на місяць, а в нас — близько 300.

Економічних передумов для подорожчання А-95 немає — його на ринку більш ніж досить. Утім, як вважають експерти, такі передумови є для подорожчання дизпалива. По-перше, у розпал польових робіт на нього найбільший попит. По-друге, він з тієї само причини недооцінений. Та Анатолію Кінаху оптимізму не позичати: «Ми розглядаємо роботу тільки в рамках меморандуму, а також чітких заходів зі створення необхідного балансу попиту і пропозиції, тобто через насичення ринку нафтопродуктів, запобігання монопольним змовам».

Непокоїть уряд і погана погода, яка спричиняє цінові коливання на продовольчому ринку. За попередніми даними, від посухи постраждало 1,1 мільйона гектарів посівів, аграрії недорахуються близько 1 мільярда гривень. Причому дотації (поки що 120 мільйонів гривень) здебільшого розділили поміж собою три області: Миколаївська, Херсонська та Одеська, інші не одержали навіть половини від заявленого. Інакше кажучи, існують серйозні ризики зниження кормової бази тваринництва через дефіцит фуражного зерна, а значить, і подальшого скорочення поголів’я худоби та свиней, подорожчання м’яса та м’ясопродуктів. Найбільш боляче, що боротися з контрабандою стає, по суті, невигідно. Однак міністр економіки заспокоює: «Ми розглядаємо потребу чітких, узгоджених дій з переходу на зерно нового врожаю, щоб мінімізувати цінові сплески».

Ще один інфляційний ризик Анатолій Кінах вбачає у мінливості світових цін на металопродукцію. Якщо ціни на метал почнуть падати, а галузь — гальмувати, то це неодмінно позначиться на темпах економічного зростання, отже — погіршить загальний інфляційний клімат.

Про інші, не менш вагомі, чинники міністр економіки Анатолій Кінах майже не говорив. Тож додам. Досягнення доволі амбітного річного прогнозу інфляції можливе тільки за умови розважливого витрачання коштів з Єдиного урядового рахунку в Держказначействі. Це мільярди гривень (про точні розміри сперечаються), яких достатньо для того, щоб спровокувати інфляційний сплеск на кшталт того, що ми мали після подій наприкінці 2004-го. За чинним законодавством ці кошти призначені для погашення перманентних касових розривів держбюджету (між доходами і видатками), однак схоже на те, що видатки вже фінансуються без урахування бюджетного розпису. Інакше не було б так важко пояснити, чому асигнування на соціальну сферу з загального фонду бюджету в червні менші, ніж у травні (4,99 мільярда гривень проти 5,2 мільярда). Звідки, як не від уряду, прийшли кошти в місцеві бюджети для запровадження другого етапу тарифної сітки? А якщо так, то чи вистачить їх і чи витиснуть вони зі споживчого ринку черговий сплеск цін?

Поза сумнівом, міністр економіки Анатолій Кінах знає більше, ніж говорить. Тому шкода, що про такі чинники, як вартість житлово-комунальних послуг, мінлива кон’юнктура цін на сировинний імпорт (передусім — подорожчання природного газу), майже нічого не сказано. А саме через те, що уряд не знає, за якими цінами росіяни продаватимуть природний газ наступного року, його прогнози легко поставити під сумнів. Передусім — прогноз економічного зростання на 2008 рік, який Кабінет Міністрів затвердив минулого місяця. Експерти вважають, що і цей прогноз недооцінений, наполягаючи на тому, що споживчі ціни наступного року зростуть на 11 відсотків (консенсус-прогноз), а не на 6,8, як планує уряд.