Таке припущення висловила науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», старший науковий співробітник Інституту соціології НАН Ірина Бекешкіна вчора на громадянській асамблеї «Політична криза: позиції громадянського суспільства» (на знімку). Позачергове народне волевиявлення нічого не змінить, бо політики все одно не дотримуються своїх передвиборних обіцянок — так нині вважає більшість українців, стверджує соціолог. Окрім того, 60 відсотків громадян сумніваються, що вересневі вибори пройдуть чесно і прозоро, а ЦВК не довіряють 40 відсотків опитаних.

Нині, зі слів представника Української Гельсінкської спілки з прав людини Євгена Захарова, складається враження, нібито громадськість залишається байдужою до того, що відбувається в політиці. Щоб довести, що це не так, було скликано асамблею. Перш ніж зібратися в Києві, представники громадських організацій працювали в регіонах. Усього до цієї роботи було залучено майже 480 організацій.

Учасники громадянської асамблеї зійшлися на думці, що політична криза була невідворотною і визначалася низкою політичних, юридичних, соціальних та культурних чинників. Вони переконані, що це результат процесу державотворення без опори на громадянське суспільство і без врахування інтересів населення.

Представники громадських організацій стверджують, що Конституція України гостро потребує змін — не компромісу кланів, а справжнього суспільного договору. На їхню думку, норми нового Основного Закону має розробляти установчий орган — Конституційна асамблея. Її делегатам пропонують заборонити протягом десяти років обиратися до будь-яких органів державної влади, а для обговорення концепцій і проектів Конституції проводити громадські слухання. Учасники асамблеї також вимагають проведення чесної і демократичної виборчої кампанії на основі конкуренції програм, а не спекулятивних чи маніпуляційних технологій.

Фото Володимира ФАЛІНА (Укрінформ).