Моя мета — полегшити тяжку працю селянина

Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», віце-президент Української зернової асоціації. Народився 8 вересня 1947 року в селі Бендзари Балтського району Одещини в селянській родині. Закінчив Одеський технологічний інститут імені М. Ломоносова. Працював у системі міністерства хлібопродуктів. У 1991 році створив сільськогосподарське підприємство, яке стало провідним на українському ринку зерна. Досвідчений економіст і господарник. Блискучий аналітик. Мислить широко і стратегічно. За характером урівноважений і спокійний. Позбавлений почуття марнославства. Обов’язковий, порядний, доброзичливий. Одружений. Має сина Андрія.

— Олексію Опанасовичу, щойно завершилася урочиста церемонія початку будівництва в Золотоніському районі суперсучасного елеватора «НІБУЛОН». З чим пов’язаний прихід вашого товариства на Черкащину?

— Відповідь дуже проста: з нестачею у цьому славнозвісному хлібному краї потужностей з приймання та переробки зерна. Уявіть собі: незважаючи на майже півтисячі кілометрів, котрі розділяють Черкаську область і Миколаїв, тутешні господарники власним транспортом щороку везуть збіжжя до наших порту і перевантажувального термінала! Отже, це вигідно для сільськогосподарського товаровиробника. Тепер, коли через три місяці з’явиться на лівобережжі Черкащини перша черга комплексу з приймання і зберігання зерна, це буде зручніше і набагато вигідніше. Запроваджена нашим підприємством схема «поле—порт» запрацює ще інтенсивніше, з більшою ефективністю.

— Ви сказали, що перша черга елеватора стане до ладу вже в жовтні. Однак сьогодні на околиці села Воскресенського, на колишньому пустирищі, росте лобода і гуляє вітер...

— Не сумнівайтеся. (Посміхається.) До першого вересня наші партнери-будівельники доповідатимуть про завершення першого етапу робіт. Філія «Золотоніська» товариства «НІБУЛОН» готова буде прийняти 33 тисячі тонн зерна кукурудзи. Після пуску другої черги загальна місткість елеватора становитиме 60 тисяч тонн.

— Це буде найсучасніший елеватор на Черкащині...

— Обладнаний найновітнішим комп’ютеризованим устаткуванням виробництва США, Золотоніський елеватор пересушуватиме за добу 3 тисячі тонн зерна кукурудзи.

— Для нашої області, «кукурудзяної» столиці, це буде, справді, прорив. Адже аграріям доводилося возити зерно качанистої у Дніпропетровську область, де на крохмале-патоковому комбінаті приймали його з великим скрипом.

— Тепер усе зміниться на краще. Господарства зможуть в оптимальні терміни зібрати вирощене, завчасно підготувати грунт під новий урожай. «НІБУЛОН» має великий досвід співпраці з товаровиробниками — партнерський, відповідальний і чесний. Наше підприємство забезпечує експорт кукурудзи з гарантованою якістю на рівні світових стандартів. Ми відновили довіру зарубіжних покупців до української «королеви полів» і цим пишаємося.

n Мовою цифр і фактів

* Перевантажувальний термінал «НІБУЛОН» — ділова візитна картка Миколаєва та України у світі.

* Термінал приймає за добу 23,5 тисячі тонн зерна, або 90 залізничних вагонів та 700 вантажних машин.

* Одночасно термінал приймає 7 різних культур з окремим їх розміщенням.

* Потужності терміналу — два куполи-зерносховища місткістю по 50 тисяч тонн є найбільшими в Європі півсферичними залізобетонними конструкціями і наймасштабнішими у світі ємкостями для зберігання зерна.

* Термінал визнано найкращою спорудою у всеукраїнському конкурсі промислових будівель 2004 року.

— Олексію Опанасовичу, ваше підприємство — одне з лідерів серед українських експортерів зерна. І, очевидно, ви не поступаєтесь першістю в розширенні сфери своєї виробничої діяльності.

— Той, хто не рухається енергійно, — відстане безповоротно. Ми взяли курс на будівництво та технологічне переобладнання вже діючих елеваторів у різних областях України і переконалися, що це правильне рішення. 26 червня цього року було здано в експлуатацію повністю механізований і автоматизований елеватор у Решетилівці на Полтавщині. Філія «Решетилівська» ТОВ «НІБУЛОН» одержала 10 мільйонів доларів інвестицій, котрі нині працюють на цей край. Тепер споруджуємо комплекси з приймання, зберігання та відвантаження зерна в інших філіях підприємства: у Баштанці, Врадіївці на Миколаївщині, у Хмільнику Вінницької області і, як ми вже казали, поблизу Золотоноші на Черкащині.

— Щоб отримати ділянку землі під промислове будівництво потрібно пройти сім кіл пекла. Чи виникали у вас серйозні труднощі в областях?

— Звичайно, не обходилося без тривалих узгоджень і розглядів. Однак наша чітка і відкрита позиція: працювати на розвиток національної економіки, на благо українського селянина, врешті-решт, завжди знаходила підтримку. Якщо ви помітили, на відкриття Золотоніської філії нашого підприємства прибув майже весь депутатський корпус Черкаської облради. Депутати проголосували за виділення 18 гектарів землі під будівництво елеватора і переконалися, що зробили добру справу.

— До речі, до вас, Олексію Опанасовичу, підходили делегації органів місцевого самоврядування з інших районів Черкащини і пропонували свої майданчики для зведення зерносховищ...

— Так. Люди хочуть, щоб до їхнього району чи міста прийшов інвестор. Краще, кажуть, коли це свій, внутрішній. Тоді все зрозуміліше і простіше, аніж працювати з зарубіжними партнерами. Хоч і цей варіант, безперечно, потрібно мати на увазі.

n Мовою цифр і фактів

* ТОВ СП «НІБУЛОН» налічує 23 виробничі підрозділи в 7 областях України, має елеваторні потужності загальною місткістю 470 тисяч тонн. Співпрацює на договірних засадах з більш як 2000 малими та приватними підприємствами.

* У 2006/07 маркетинговому році підприємство забезпечило експортні відвантаження зерна обсягом понад 1,7 мільйона гривень.

* За 15 років своєї діяльності ТОВ СП «НІБУЛОН» здійснило капіталовкладень обсягом понад 1 мільярд гривень.

* Загальна сума сплачених підприємством податків за 2006 рік перевищила 23,9 мільйона гривень.

— Цифри розвитку «НІБУЛОНа» справді вражають. Але вони не впали з неба. З чого ви починали, Олексію Опанасовичу?

— З кредиту. До того ж це було не лише грошове запозичення, а кредит довіри, своєрідний іспит. Отримавши у 1998 році від Міжнародного банку реконструкції та розвитку позику в сумі 5 мільйонів доларів США, ми чітко виконали всі фінансові умови. «НІБУЛОН» тоді удостоївся іменної грамоти МБРР як найуспішніший початківець у рамках «Проекту розвитку експорту». Сьогодні ми інтенсивно працюємо з провідними банківськими установами Швейцарії, Франції, Голландії, Данії, Канади як один із найстабільніших європейських партнерів. Щороку розширюється й географія експорту «НІБУЛОНа». Минаючи ланцюг торговельних посередників, ми безпосередньо маємо справу із споживачами зерна Єгипту, Алжиру, Тунісу, Ізраїлю, країн Індокитаю. Значний доступ вітчизняного збіжжя на світовий ринок дає змогу нашому виробникові одержувати справедливу ціну за свою продукцію.

— Це найболючіше для землероба питання — ціна тяжко вирощеного хліба...

— Знаємо, який він, «солоний» хліб, бо самі вирощуємо зерно на площі в понад 50 тисяч гектарів. Орендуємо землю в різних кліматичних зонах України. Часто доводиться брати в обробіток занедбані, покинуті поля, котрі перетворилися на справжню цілину. «Підняття» її — копітка робота механізаторів, інженерів, агрономів. Тому ми з особливою шаною ставимося до хліборобської праці, до життя селянина.

n Мовою цифр і фактів

* ТОВ СП «НІБУЛОН» орендує землю у понад 11500 власників паїв. Із стабільною роботою підприємства пов’язаний добробут більш як 30000 українських громадян та членів їх родин.

* Першим в області підприємство забезпечило комп’ютерами всі середні школи Доманівського району, чотири школи Первомайська, три школи Врадіївського, Прибужанівську ЗОШ Вознесенського району та Миколаївську ЗОШ соціальної реабілітації на півострові Аляуди. Миколаївська школа № 53 одержала в подарунок мультимедійний центр.

* У школах № 57 й № 51 Миколаєва відкрито кращі в місті комп’ютерні класи, а також комп’ютеризовано бібліотеки з постійним доступом до фондів бібліотек багатьох міст України та зарубіжжя.

* ТОВ СП «НІБУЛОН» систематично підтримує заклади охорони здоров’я Миколаєва та області. Істотну матеріальну допомогу було надано Доманівській центральній районній лікарні, Первомайській районній лікарні, а також Миколаївській лікарні швидкої медичної допомоги.

— Олексію Опанасовичу, у пресі не раз згадувалося, що ваше підприємство жертвувало великі суми на православні храми, музеї, проведення дитячих конкурсів, мистецьких, спортивних заходів. Особливо тепло піклуєтеся ви про сільських дітей. Ось і нещодавно, тільки-но почали працювати на Черкащині, виділили для шкіл і дитячих садочків Золотоніського району 50 тисяч гривень.

— Я також виростав у селі. Батьки тяжко працювали в колгоспі: мама на полі із сапою в руках, батько, поранений фронтовик, на фермі. Вдома — город, корова, свині, птиця. З раннього ранку до ночі не складали рук батьки, і ми з братом як могли допомагали їм у нескінченній селянській роботі. Я часто згадую це, дивлячись на сільських дітей.

— Очевидно, і ваша не лише виробнича, а, я б сказала, подвижницька діяльність бере початок з того далекого села вашого дитинства...

— Ви зачепили щемливу тему. Мого діда, Федора Вадатурського, міцного господаря-селянина, заслали до Сибіру в 1938-му. Бабуся з вісьмома дітьми на руках так і не дочекалася його повернення. Батьки мої, як я вже згадував, були простими колгоспниками. Вони не бачили в житті нічого, крім виснажливої кріпацької праці. Усе, що я зараз роблю, — це пам’ять про них, про мого діда-хлібороба, який загинув далеко від рідної землі.

— Дякую вам, Олексію Опанасовичу, за відкритість і щирість.

На знімку: Олексій Вадатурський на відкритті Золотоніської філії ТОВ СП «НІБУЛОН».