Видання Інституту законодавства Верховної Ради України

Вийшли з друку два видання: «Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)» (відповідальний редактор О. Зайчук) та «Земельне право України» (автор А. Мірошниченко).

Монографія «Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)» є прикладом плідної співпраці Інституту законодавства Верховної Ради України з Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького. Тема дослідження достатньо актуальна. Справді, з посиленням у світі глобалізаційних та інтеграційних процесів відповідно зростають тенденції до напрацювання загальноправових принципів та зближення різних правових систем.

Як відомо, існування різноманітних правових систем у світі характеризується їх динамічністю, що проявляється у таких процесах, як взаємопроникнення, гармонізація, адаптація та уніфікація. Саме тому під час дослідження правової системи варто вивчати її елементи не окремо один від одного, а в порівнянні, досліджувати їх взаємодію та взаємозалежність, що і зроблено в рамках вищезгаданої монографії. При цьому, як правильно зазначається у роботі, науково-теоретичне значення мають усі порівняння, що дають можливість розкрити закономірності розвитку тих чи тих явищ, притаманних їм зв’язків та стосунків, оскільки порівняння є лише однією з важливих складових наукового пізнання (стор. 124). Саме співіснування правових систем визначає актуальність і конструктивність методологічної рекомендації стосовно їх зіставлення на різних рівнях — починаючи від правових норм, інститутів, галузей, що належать до однієї національної системи, і закінчуючи правовими актами, які складають певну правову сім’ю (стор.73 та наст.).

Отже, дослідження порівняльного правознавства в цілому відповідає на наявну в суспільстві потребу в порівняльно-правовому аналізі правових систем. Авторам вдалося отримати наукові результати важливі і з теоретичної, і з певної практично-прикладної точки зору і для законодавчого процесу, і для стандартизації, адаптації законодавства.

Особливе значення в монографії надано, як йшлося, теоретико-методологічній ролі порівняльного правознавства, що має в основі насамперед широке використання порівняльного методу в процесі пізнання правової матерії. І це є виправданим. Адже порівняльно-правовий метод — це метод дослідження, що за допомогою порівняння дає змогу виявити загальне й особливе у різних правових сім’ях, більш чітко визначити їх природу, особливості функціонування та тенденції розвитку.

Під час проведення порівняльно-правового аналізу авторами монографії застосовувались історико-порівняльний підхід, порівняльне вивчення іноземного правового досвіду, результати якого можуть враховуватися законодавцями при створенні законів. Це свідчить про певну прикладну значущість зазначеного дослідження, що, на нашу думку, перебуває у руслі усталених наукових традицій. Необхідність проведення порівняльного аналізу держави та права з метою встановлення закономірностей цього процесу, впливу законодавства інших народів на національну правову систему відстоювали, як відомо, М. Ковалевський, М. Іванішев, І. Собестьянський, М. Ясинський та багато інших вчених — і правознавців, і істориків. Все це дає можливість дійти висновку про те, що монографія написана на належному науковому і професійному рівні і буде справді корисною для законодавців, науковців та аспірантів.

Видання «Земельне право України» є взагалі вкрай актуальним і своєчасним. Воно має певною мірою енциклопедичний характер. У ньому містяться не тільки опис системи правових норм, що складають земельне право України, і практика їх застосування, а й історико-правова частина, а також характеристика сучасної земельної реформи. Зокрема, досліджуючи розвиток земельно-правового регулювання, автор зосереджує увагу на добі Київської Русі, литовсько-польському періоді, Гетьманщині, аграрній реформі Російської імперії, закінчуючи дослідження викладом питань розвитку земельних відносин за часів СРСР. При цьому поданий матеріал не тільки має пізнавальне значення, а й відіграє певну конструктивну роль. Так, інформація щодо столипінської аграрної реформи за своєю значущістю і перевіреністю практикою може бути використана під час проведення сучасної земельної реформи.

У посібнику систематизовано правові акти, що належать до різних галузей права, які регулюють певні земельні відносини. Це норми не тільки земельного, а й цивільного, адміністративного та інших галузей права. Тобто систематизація у посібнику правових норм має комплексний характер, а повнота нормативного матеріалу може слугувати основою подальшої систематизації земельного законодавства.

Позитивним є і те, що у виданні наявні не тільки нормативний матеріал, а й проблеми, що є характерними для відповідних правовідносин з огляду на їх подальше врегулювання або правозастосування (див., наприклад, стор. 255 та ін.). Посібник чітко структурований, написаний зрозумілою мовою. Як тут не згадати слова Михайла Грушевського про те, що «гарно виписаний земельний закон посяде у нашій національній бібліотеці таке ж почесне місце, як Шевченківський «Кобзар».