Таку нелегку ношу добровільно взяв на себе Тернопільський національний економічний університет

Від вузів нині ніхто не вимагає працевлаштовувати випускників. Принаймні на тому рівні, як це було за часів Радянського Союзу. Але Тернопільський національний економічний університет добровільно зобов’язався забезпечити вчорашніх студентів роботою. За словами ректора університету, доктора економічних наук, професора Сергія Юрія  — це один з найважливіших напрямів діяльності вузу сьогодні і на найближчу перспективу.

Світланина лотерея

Світлана Яців  аж світиться радістю. Вона отримала направлення на митницю Івано-Франківська. Дівчина звідти родом, успішно навчалася. Свого часу брат Світлани агітував її здобувати фах митника у Дніпропетровську, де сам навчався, але вона вибрала Тернопільський університет. Тут саме починали готувати економістів для митниць. Практикувалася в Івано-Франківську, добре себе зарекомендувала, тож її охоче взяли на роботу. Світлана каже, що всі 19 випускників, яких готували для роботи на митницях, працевлаштувалися. Вона дуже пишається, що працюватиме на державній службі. Це, вважаю, не виграш в лотерею, а результат наполегливого навчання студентки Світлани Яців, а також цілеспрямованої діяльності вузу, який не просто «штампує» спеціалістів, а прагне допомогти вдало стартувати у житті.

Світлану та її однокурсників готували за направленнями, тож усіх взяли на роботу. А як бути тисячам інших випускників з дипломами Тернопільського економічного? Ще під час навчання студентів націлюють на співпрацю з роботодавцями. Багато хто «прив’язується» до майбутнього місця вже на третьому—четвертому курсах. Практикуються, виконують доручення, підробляють на канікулах. Тож ще задовго до отримання диплома вони знають, де працюватимуть. Але банківських установ, підприємств та організацій у Тернополі не так багато, щоб забезпечити роботою кілька тисяч випускників. Як бути їм?

Меркантильний інтерес

Час «пік» у вузівському центрі працевлаштування і зв’язків з випускниками починається рано навесні і триває досі. Щодня сюди приходять сотні молодих людей. Їм пропонують різні вакансії, направляють на стажування. На кожного пошуковця роботи у центрі, який очолює кандидат економічних наук Василь Брич, заводять картки. Тут можна пройти тестування й отримати рекомендації з найоптимальнішої реалізації своїх можливостей. Трапляється, роботодавцеві хтось з претендентів не підійшов, на те саме місце пробують іншого. Картотека — це не лише інформація про студентів, які прагнуть знайти роботу, а й про тих, хто хоче її змінити, пошукати додатковий заробіток у вільний від навчання час. Запитаєте, звідки у центрі вакансії? Тут слід згадати другу половину назви центру — «зв’язків з випускниками». Так, так, саме колишні випускники Тернопільського економічного університету допомагають працевлаштуватися своїм молодшим колегам. Тож у центрі є ще одна картотека — роботодавців. До речі, своїх випускників, серед яких і Президент України Віктор Ющенко, у вузі шанують. Як тих, хто посідає високі посади, так і рядових професіоналів, котрі, зрештою, «роблять погоду» в економіці.

Нещодавно мені довелося бути свідком, як в одному з тернопільських вузів збиралися на ювілейну зустріч випускники. На жаль, ніхто не міг сказати приїжджим з різних куточків країни, де і коли саме вона відбудеться. Мовляв, це ваша приватна ініціатива, тому...

Нічого подібного не може статися в економічному університеті. Тут усі зустрічі розписані задовго до часу їх проведення, до них готуються не лише колишні випускники, а й вуз. Своїх вихованців завжди зустрічають гостинно. Покажуть, чим збагатився університет, розкажуть про досягнення і проблеми, підготують концертну програму. З житлом проблем немає — є свій готель. А влаштувати застілля допоможуть у кафе з чудовим дизайном. Пригортаючи до серця своїх дорослих дітей, альма-матер має меркантильний інтерес: допомогти молодшим. Тож гостям пропонують заповнити анкету, залишити свої координати і відповісти на запитання, чи мають можливість працевлаштувати випускників вузу, взяти їх на практику або стажування. Банк даних центру постійно поповнюється, адже відбулося майже сорок таких зустрічей. Є з чого вибирати випускникам. Щоправда, і з них вибирають. Але той, хто добре вчився, завжди має шанси знайти гідну роботу.

Свій свого тягне

Багато років співпрацює з рідним вузом його колишній випускник, а нині керівник Волинської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» Валерій Попов. У банківській системі він вже двадцять років, тож добре знає, яких спеціалістів потребує національна економіка, зокрема, її банківський сектор. Саме таких фахівців, на думку Валерія Васильовича, готує Тернопільський національний економічний університет, тому він надає перевагу його випускникам. Кожен четвертий працівник його банку має диплом ТНЕУ. Коли два роки тому «Райффайзен Банк Аваль» став дочірнім банком відомої у світі австрійської фінансової групи «Райффайзен Інтернешнл», вимоги до добору кадрів істотно зросли, але фахівці, яких готують у Тернополі, переконаний Валерій Попов, їм відповідають.

На підприємство з іноземними інвестиціями, яке нещодавно відкрилося в Івано-Франківську, його менеджер, у минулому випускниця ТНЕУ, запросила цього року сто фахівців. І таких прикладів достатньо.

Уже сьомий рік студенти третього курсу спеціальності «Оподаткування» у найбільш пікові для податківців місяці залучаються до практичної роботи. Вони обробляють документацію, роз’яснюють платникам податкове законодавство. Це не лише нагода студентам попрактикуватися, а й зарекомендувати себе. Торік, наприклад, з 24 випускників-волонтерів шестеро влилися в колектив, де проходили практику.

Угоду про співпрацю університет має не лише з податківцями, а й органами митної служби. Укладають угоди і факультети. Нині діє понад двісті угод між факультетами університету та підприємствами, установами, організаціями.

Тісні контакти підтримує центр працевлаштування та зв’язків з випускниками з обласними та місцевими органами влади, профспілковими, молодіжними, громадськими організаціями, центрами зайнятості, молодіжною біржею праці тощо. Він бере активну участь в організації «Ярмарок вакансій», «Днів кар’єри», «Днів стажування», презентацій фірм. Роботодавці мають змогу прорекламувати свої фірми, ознайомити з їхніми перспективами, придивитися до майбутніх фахівців, а для студентів — це добра нагода подати своє резюме, поспілкуватися, зацікавити собою.

До речі, у вузі дуже серйозно ставляться до таких, на перший погляд, другорядних речей, як уміння вигідно подати себе. Тут навчають, як написати резюме, на які запитання і як відповідати, влаштовуючись на роботу, як поводитися і навіть у що краще зодягнутися. Дрібниці? Не скажіть. Інколи від них залежить майбутнє людини.

Дедалі більше випускників університету роблять успішну кар’єру не лише в Україні, а й за кордоном. Вони працюють у банках Німеччини і Швейцарії, провідними фахівцями таких відомих фірм, як «Бош», «Сіменс», «Лайф», їх цінують як класних спеціалістів з комп’ютерних та інформаційних технологій. Випускники ТНЕУ Олег Колісник та Олександр Лебединський стали професорами університетів Пассау (Німеччина) та Вестерн Кентуккі (США). Останнім часом у цих країнах захистили дисертації четверо випускників Тернопільського університету. Це підтверджує високу конкурентоспроможність фахівців, яких тут готують.

Справа державної ваги

Нині одразу після закінчення Тернопільського економічного університету вдається працевлаштувати понад 80 відсотків його випускників. Зважаючи на те, що фахівців економічного профілю лише у Тернопільській області готує ще кілька приватних вузів, це дуже пристойний показник. Передбачаючи ситуацію на ринку праці, тут пішли на випередження, шукають свої методи розв’язання проблеми. Проте — це справа державної ваги. В Україні існують центри зайнятості, посередницькі бюро з найму працівників, кадрові агенції, але вони лише частково розв’язують проблеми ринку праці, не завжди ефективно співпрацюють з роботодавцями. Та й самі роботодавці здебільшого віддалені від процесу підготовки фахівців, майже ніякого внеску в це вони не роблять. У США, скажімо, підприємство, частина коштів якого спрямовується на підготовку кадрів, звільняється від оподаткування.

— В Україні ще не створено інноваційної моделі ефективного працевлаштування, — переконаний ректор Тернопільського національного економічного університету Сергій Юрій. — Бізнес у нашій державі бере участь у фінансуванні освіти на рівні одного відсотка. А в Європі він оплачує освіту на 40—50 відсотків. Треба змінювати підходи до розв’язання проблем працевлаштування, тоді мільйони українців не покидатимуть рідну землю у пошуках роботи. Це справа державної ваги, майбутнього України. Нинішнє молоде покоління прагне реалізувати себе, мати професійні перспективи і гідну оплату праці. Ці благородні пориви мають реалізуватися передусім у рідній державі. Нам небайдуже, куди подінуться наші випускники після того, як отримають дипломи.

Зусиллями одного чи навіть кількох вузів тут не обійтися. Але їхній досвід, зокрема Тернопільського національного економічного університету, може стати істотним доповненням до курсу держави на подолання безробіття, забезпечення роботою молодих фахівців.

Тернопільська область.

Фото автора і з архіву ректора.