Криворізький пенсіонер приїхав до корпункту «Голосу України» в Дніпропетровській області шукати підтримки. І його можна зрозуміти. Усе своє трудове життя Віктор Бондарук працював монтажником ліній електропередач високої напруги. А тепер уже не перший рік його «футболять» працівники пенсійних установ міста та області по всіляких інстанціях. Щоб він документально «доказував», що справді є претендентом на пільгову пенсію і що з 1 квітня 1973-го по 1 серпня 2001 року трудився в механізованій колоні №78 ВАТ «Південелектромережбуд».

— Не один десяток років наша потужна тоді мехколона монтувала ЛЕПи не тільки на півдні України, а й у Росії, інших республіках колишнього СРСР, а це робота непроста, бо постійно на висотах, хто боїться глянути вниз із електроопори у кілька десятків метрів, того не брали монтажником, — розповідає із сумом в очах Віктор Олександрович. — У моїй трудовій книжці чіткі записи: ким, коли, на яку посаду зарахований і крім роботи електромонтером-лінійником по монтажу повітряних ліній високої напруги та контактних мереж потужністю 35—750 кіловольт, других записів немає...

Переглядаю цей головний чи, точніше, базовий для нарахування пенсії документ — трудову книжку із записами в ній. Номери наказів, печатки на підписах. Усе там зрозуміло. Справді, працював у цій організації понад 27 років.

Правову основу його пільги, на думку Бондарука, визначив ще Кабінет Міністрів СРСР у 1991 році, коли постановою № 10 від 26 січня 1991 року заніс його професію до списку за № 2. А пізніше вже Кабінет Міністрів України узаконив таку саму норму на території нашої держави своєю постановою № 162 від 11 березня 1994 року. Після цього керівництво мехколони №78 за згодою профкому протоколом № 16 від 28 серпня 1995 року ухвалило перелік професій та посад, які за наявності стажу роботи 12,5 року дають право на призначення пільгової пенсії. Тоді ж атестаційна комісія провела атестацію робочих місць працівників підприємства.

Пізніше мехколона № 78 стала ВАТ «Південелектромережбуд», а через якийсь період її було ліквідовано. Оформлюючи пенсійну справу вже після ліквідації підприємства, працівники Довгинцівського районного управління Пенсійного фонду України в Кривому Розі поставили питання про необхідність довідки про існування такої мехколони, розповідає Бондарук. Нарешті після надзусиль Віктор Олександрович усе-таки витребував з Дніпропетровського обласного держархіву опис справ постійного зберігання. У спеціальному фонді № 6520 виявилися матеріали по ВАТ «Південелектромережбуд», зокрема наказ

№ 204 від 29 грудня 1995 року про проведення атестації робочих місць та низка інших документів, які дають право на пенсію за пільговим списком №2. Не радіймо. Це лише початок історії «оббивання» чиновницьких порогів.

На наполегливі звернення ветерана підприємства криворіжця В. Бондарука, щоб з’ясувати пільговий характер роботи його електромонтером-лінійником за згаданий період, за визначення «істини» взялися спеціалісти вже ПФУ у Бабушкінському районі Дніпропетровська. Вони і провели зустрічну перевірку архівних документів мехколони № 78 ВАТ «Південелектромережбуд». Ось яку відповідь щодо цього одержали ми від головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на наш інформаційний запит: «Перевіркою встановлено, що через відсутність на збереженні необхідних архівних документів (накази, табелі, наряди на роботу, журнали обліку відпрацьованого часу в шкідливих умовах праці за 1971 — 2001 роки), які підтверджують зайнятість протягом повного робочого дня електромонтером-лінійником по монтажу повітряних ліній високої напруги механізованої колони № 78 ВАТ «Південелектромережбуд», підтвердити пільговий стаж роботи за списком № 2 немає можливості...»

Виникають справедливі запитання у Віктора Бондарука: до чого тут електромонтер-лінійник 6 розряду до відсутності в архіві документів, або як можна підтвердити зайнятість протягом повного робочого дня, наприклад за червень 1977 року? Соціальні служби не воліють покладатися на чинні записи трудової книжки пенсіонера? Хоча у п. 20 «Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабміну України № 637 від 12 серпня 1993 року, говориться, що приймаються уточнюючі довідки у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. А хіба ця інструкційна позиція торкається криворізького монтажника?

Перший заступник начальника головного управління ПФУ в Дніпропетровській області Валентина Варакута у тривалій розмові наголошувала на тому, що зустрічна перевірка факту пільгової роботи Віктора Бондарука за 27 років праці не підтвердила. Тому й управління ПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

— Я думаю, що чиновники від пенсійних служб намагаються за рахунок таких, як я не завантажувати себе додатковою роботою, або це, може, викликано політикою «економії» бюджетних коштів, — переконував Віктор Бондарук, — їм байдуже, що я поклав своє здоров’я на висотних монтажах ЛЕП, як правило, працюючи від зорі до зорі, бо «горіли» плани пуску електрооб’єктів, а вони ведуть мову про роботу протягом повного робочого дня, хоч повинні б знати, що в ті часи робочий день був законом і спробуй не працювати на своєму робочому місці!?

Мені здається, що у справі оформлення пільгової пенсії Віктору Олександровичу не зайвим було почути думку й фахівців Пенсійного фонду України.

Дніпропетровська область.