Розвиток державотворчих і правотворчих процесів за часів незалежності України спричинив низку теоретичних і практичних проблем, нагальне розв’язання яких вимагає докорінної зміни доктринальних і політико-правових засад функціонування інститутів публічної влади. Тому сьогодні вкрай необхідно усвідомити соціальну детермінованість, сутність та політико-правові засоби подолання у сучасній Україні притаманної колишньому тоталітарному суспільству ідеології, на якій ґрунтувалося фактичне панування держави над людиною.
Дослідженню названих проблем присвячено цикл монографічних праць
«Розвиток політико-правових засад демократичних трансформацій в Україні», який висунутий на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.Лейтмотивом 16 монографій зазначеного циклу, виданих під егідою Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, є наукове обґрунтування глибинних політико-правових реформ в Україні, що мають забезпечити процес переходу від тоталітарної, адміністративно-командної системи до демократичної, правової держави та соціально орієнтованої ринкової економіки.
Характерною рисою циклу праць є дослідження процесу становлення політичної та правової систем в їх взаємозв’язку, в чому виявляється дедалі зростаюча взаємозалежність відповідних сфер суспільного буття в умовах суспільної трансформації, а також необхідність забезпечення гармонійного характеру змін у політичній та правовій сферах.
У представлених роботах досліджено зв’язок формування правової державності з якісним удосконаленням законодавства у процесі модернізації українського суспільства. Особливу увагу в цьому контексті приділено внутрішнім чинникам підвищення ефективності законодавства (вдосконаленню нормотворчості, нормопроектування, якості законів тощо) та його зовнішнім чинникам, пов’язаним з узгодженням положень національних законодавств з процесами глобалізації, спільними пошуками шляхів подолання проблем суспільного розвитку.
Комплексний підхід до аналізу політичної та правової систем дав авторському колективу змогу обґрунтувати концепцію політичної реформи, головною рисою якої стали всебічне урахування чинників реалізації реформи, національна модель її здійснення, кореляція заходів у політичній та правовій сферах. Практичну цінність має висновок про те, що політична реформа не обмежується виключно реформою конституційною, а має включати перетворення у багатьох інших сферах суспільного розвитку, її метою є інтенсифікація ресурсів суспільного розвитку, а отже, і розбудова громадянського суспільства.
Безперечно корисним і перспективним видається проведене дослідженню загальних орієнтирів суспільного розвитку, зокрема основних аспектів і специфіки розуміння демократії на сучасному етапі. Головна увага приділена аналізу ключових інститутів демократії, дослідженню їх функціонування у транзитивних політичних системах. Визначено вихідні точки здійснення перетворень, які мають за мету активізацію формування громадянського суспільства в Україні. У цьому контексті надзвичайно злободенним є авторський аналіз виборчої системи України, за підсумками якого вироблено досконалішу модель її розвитку.
У контексті демократичного реформування інститутів публічної влади в Україні важливе значення має дослідження стану функціонування регіонального та місцевого управління, зокрема, місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, їх взаємодії з центральними органами виконавчої влади України. Водночас обґрунтовано концепцію подальшого розвитку механізмів управління регіонами.
Цілком органічно у циклі праць виглядає дослідження проблем, пов’язаних із реалізацією у новітніх умовах української національної ідеї як невід’ємної складової національної свідомості, розробкою цілісної концепції національної свідомості як духовного феномена української нації у контексті розвитку сучасних політичних процесів в Україні.
Інноваційний характер циклу праць виявляється великою мірою у тому, що він виконаний фактично на межі і стику двох галузей суспільної науки — правознавства і політології, що посилює його загальнонаукове значення та внесок у розвиток політичної і правової наук. Адже традиційний поділ на правові і політичні науки далеко не завжди дозволяє дати повний і ефективний аналіз суспільних процесів. Саме тому активні пошуки методів, здатних поєднати теоретико-методологічний потенціал цих двох наук, стають дедалі більш актуальним та значущими. Фактично у даному циклі праць обґрунтовано і засновано новий міжгалузевий напрямок суспільних наук — правову політологію.
Запропоновані авторами підходи до визначення та обґрунтування напрямів і шляхів державно-владних перетворень дали змогу продемонструвати справді фундаментальне значення тісного зв’язку теорії та практики. Заслугою авторів монографій зазначеного циклу є здійснення комплексного аналізу політичних і державно-правових інститутів в Україні, що сприяло визначенню та обґрунтуванню засобів розв’язання ключових проблем демократичних перетворень. З огляду на наведене, розглядуваний творчий доробок авторського колективу, що включає відомих учених — політологів і правознавців, заслуговує, на моє переконання, на справді високу оцінку і гідний присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2007 року.
