Спека в аудиторіях зашкалює

У розпалі вступна кампанія-2007. Основною особливістю її є збільшення числа абітурієнтів, які вступають до вузів на підставі результатів незалежного зовнішнього тестування. Міністерство освіти і науки України покладає на тести у школах та на вступних випробуваннях особливу надію як на дієвий спосіб боротьби з корупцією в навчальних закладах. Водночас така форма, на думку міністерських фахівців, забезпечує об’єктивність, відкритість, прозорість, демократичність під час проведення вступних випробувань. Противники тестування стверджують, що така «стрижка під один гребінець» нівелює талановиту молодь. Іншим відкритим питанням залишається проблема вузів, філії яких розростаються провінційними містечками як гриби після дощу, дезінформуючи вступників та їхніх батьків, не надаючи відповідних умов для отримання якісної освіти. Іншими словами, безсоромно обдурюють їх.

Про це ведемо бесіду із заступником міністра освіти і науки Василем ШИНКАРУКОМ (на знімку).

— Як працює нова форма на практиці?

— Робота Міністерства освіти і науки України з розширення доступу до вищої освіти вже сприяла тому, що впродовж останніх двох років радикально збільшилася кількість студентів — на 77,4 тисячі осіб. Поліпшено роз’яснювальну та консультаційну роботу серед абітурієнтів і громадськості через ЗМІ. Посилено відповідальність керівників вищих навчальних закладів за результати вступної кампанії. Для забезпечення прозорості та об’єктивності до роботи приймальних комісій і розгляду апеляцій залучено представників громадських організацій, депутатів обласних та міських рад. Впровадження тестування ми вважаємо одним із найдієвіших способів викорінення корупції.

— Ви вважаєте, що сьогодні абітурієнту до снаги зорієнтуватися, який вуз дає серйозну базову освіту, а який намагається заробити на ньому та його батьках?

— Є така проблема. Часто маємо справу з низьким рівнем поінформованості абітурієнтів про навчальний заклад та правила прийому. Ще гірші справи з інформацією про ліцензії та акредитаційні сертифікати, ознайомлення з процедурою апеляції і вирішення спірних питань на рівні приймальної комісії. Часто-густо абітурієнти не знають про пільги, встановлені державою, не володіють інформацією про існування довгострокових пільгових кредитів на навчання, не відають, як реагувати на відмову в прийомі документів та на відсутність прозорого конкурсного відбору, особливо для здобуття наступного після бакалавра освітньо-кваліфікаційного рівня. Тому наш телефон «гарячої лінії» справді гарячий, а МОН постійно ставить до відома керівників вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації про висвітлення особливостей вступної кампанії-2007 у засобах масової інформації. При міністерстві, а також при інших центральних органах виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади, у регіональних органах управління освітою і наукою працюють оперативні штаби «Вступна кампанія 2007 року», що забезпечені телефонами для консультацій. Торік тільки на консультаційний телефон МОН звернулося понад 750 громадян.

— Чи проводиться МОН ревізія навчальних закладів, які повідкривали філії мало не у селищах міського типу?

— Всього за 2006 рік нами припинено освітню діяльність 63 навчальних закладів та відокремлених структурних підрозділів (філій). З них 23 — державні ВНЗ, 40 — приватні. Філійна вакханалія насамперед стосувалася Автономної Республіки Крим, де відкривали дочірні заклади невідомого походження іноземних вузів, подібну тенденцію, але з філіями українських ВНЗ, ми припиняли мало не в кожній області. Так, наприклад, за результатами роботи Управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН з’ясували, що у Дрогобицькому «Інституті управління» на постійній основі працює лише один кандидат педагогічних наук —ректор інституту, і той викладає дисципліни не за фахом. В Одеському кооперативному музичному училищі, крім директора та його заступника, взагалі не було штатних працівників; у Київському НКЦ Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями зі спеціальності 6.090500 «Суднові енергетичні установки та устаткування», які викладають дисципліни фундаментального циклу, становить 21 відсоток (за норми 50), з них докторів — 5 відсотків (за норми 10), частка докторів, професорів, які викладають фахові дисципліни, становить 3 відсотки (за норми 10 відсотків). Звідси і якість такої освіти. У Черкаській філії Державної академії статистики, обліку і аудита Держкомстату України жоден із студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», не справився із запропонованими завданнями, абсолютна успішність — 0 відсотків. У Сімферопольському економіко-гуманітарному інституті за спеціальністю «Економіка підприємства» фахові дисципліни читали сумісники, а у розкладі занять були зазначені інші викладачі. У Київському міжнародному медичному коледжі, де готують фармацевтів, замість обов’язкових 10 спецлабораторій було лише 4, й ті без відповідного оснащення. У Криворізькій філії ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів» за результатами контрольних робіт показник успішності становив 2,5 відсотка, якості — 0. Розбіжності між результатами семестрового контролю знань та міністерськими контрольними роботами в абсолютному показнику — 97,5, якісному — 53,3 відсотка відповідно. У ПВНЗ «Інститут управління природними ресурсами» зі спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» з дисциплін «Вища математика», «Основи економічної теорії», «Інформатика та комп’ютерна техніка», «Основи менеджменту» абсолютна успішність за норми 90 відсотків становила 67,6 відсотка, якість навчання за норми 50 відсотків — 4,9, середній бал — 2,7. Перелік, звичайно, можна продовжувати, і хочу запевнити: такі дії МОН стосовно навчальних закладів, які не забезпечують якість освітніх послуг, триватимуть і надалі.

— Як розпочалася і доки триватиме вступна кампанія у ВНЗ?

— Терміни вступних випробувань виписані у Правилах прийому вищих навчальних закладів з урахуванням умов прийому до ВНЗ України. З 1 липня розпочалася вступна кампанія у вищих військових навчальних закладах, які здійснюють підготовку курсантів на офіцерські посади для проходження військової служби за контрактом. З 9 липня розпочали прийом навчальні заклади, які мають статус національних. З 16 липня почали складати вступні випробування в інших ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації. З 22 липня розпочинаються іспити у ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації.

У всіх вищих навчальних закладах обов’язковим є вступне випробування з української мови. Інші регламентуються Правилами прийому до ВНЗ і відрізняються залежно від спеціальності та форми навчання. Усі вони проводяться на основі програм вступних випробувань із загальноосвітніх предметів.

Категорично заборонено вводити до вступних випробувань питання, які виходять за рамки шкільних програм.

— Яку фору мають абітурієнти, котрі пройшли зовнішнє тестування у школах?

— Якість вищої освіти у своїй основі передбачає якість підготовки абітурієнтів, котрі стали студентами. Тому альтернативи об’єктивній вступній кампанії бути не може. Незалежне зовнішнє оцінювання знань випускників підкріплене серйозним міжнародним та вітчизняним досвідом. Важливо, щоб результати зовнішнього оцінювання досягнень випускників у школах зараховувалися як вступні випробування. Звичайно, за умови підтвердження їх сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти. Хочу наголосити, що сертифікати з 1-3 балами за 12-бальною шкалою оцінювання знань ВНЗ не приймають. Особи, які надали до приймальних комісій сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти, беруть участь у конкурсі з урахуванням оцінок (кількості балів), що зазначені у сертифікаті з кожного навчального предмета, внесеного приймальною комісією до переліку навчальних предметів вступних випробувань. Якщо порівняльна шкала переведення балів у сертифікатах Центру має відмінності від шкали оцінок у конкретному ВНЗ, то вона має бути узгоджена з Українським центром оцінювання якості освіти або його підрозділом, а порівняльна шкала переведення оцінок навчальним закладом оприлюднюється приймальною комісією для того, щоб абітурієнти визначилися щодо подання сертифіката. Треба знати, що допуск до участі в конкурсі вступників, які склали вступні випробування в іншому ВНЗ, на іншому факультеті, для вступу на іншу спеціальність, за іншою формою навчання або за іншого джерела фінансування, за отриманими там балами дозволяється за рішенням приймальної комісії.

— Як мають апелювати абітурієнти, котрі не задоволені висновками приймальної комісії щодо рівня їхніх знань?

— Вступники однозначно мають право подавати апеляцію на результати вступних випробувань. Апеляція щодо екзаменаційної оцінки повинна подаватися у день проведення та оголошення оцінки з усного екзамену, а з письмового — не пізніше наступного робочого дня після оголошення оцінки. Додаткове опитування вступників під час розгляду апеляції не допускається.

— Василю Дмитровичу, складається враження, що є тенденції до скорочення держзамовлення в українських ВНЗ?

— Це не так. Право громадян безоплатно здобувати вищу освіту на конкурсній основі є конституційним. Міністерство освіти і науки забезпечує розширення доступу молоді до здобуття вищої освіти. З 2005 року запроваджено прийом за держзамовленням на денну форму навчання не менш як 50 відсотків від загального обсягу прийому. У 2006 році прийом за кошти держбюджету для ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації вже становив 57 відсотків проти 54 у 2005-му, а для ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації — 62 проти 58 відсотків у 2005 році. Таке зростання обсягів забезпечує навчання 173 студентів із кожних 10 тисяч населення. У 2007 році Міносвіти і науки внесло пропозицію уряду України щодо збільшення державного замовлення і за денною, і за заочною формами навчання. Порівняно з 2006 роком таке збільшення для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить 3,2, магістра — 11,4 відсотка. Це дає змогу забезпечити виконання указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні». Державне замовлення щороку визначається відповідною постановою Кабінету Міністрів з урахуванням потреб держави у спеціалістах, а населення — в освітніх послугах.

— Які спеціальності є найпопулярнішими у вступній кампанії 2007 року?

— Такими залишаються спеціальності юридичного, економічного, комп’ютерного спрямування та міжнародні відносини. Водночас зростає попит на будівельні, технологічні, технічні і транспортні спеціальності. Це свідчить про те, що держава розвивається. Популярними, з високими конкурсами, стали стоматологія і фармація, які випередили лікувальну справу та педіатрію: 3,5 заяв на одне місце проти 2,3. До 2,4 заяви на одне місце за держзамовленням збільшився попит у аграрних ВНЗ. Ці результати нас задовольняють.

— В яких українських ВНЗ найвищий конкурс?

— У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка конкурс 4—5 заяв тільки від медалістів на одне місце державного замовлення, у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка — 6,7 абітурієнтів на місце, у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті — 6,3, Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана —5,8, Тернопільському національному економічному університеті — 5,7, Донецькому державному університеті управління — 5,6 тощо. Звичайно, ці показники не відображають повною мірою конкурсну ситуацію, бо багато випускників здає документи у кілька ВНЗ.

— Зрозуміло, що одним тестуванням проблем корупції та хабарництва у ВНЗ не викорінити. Як з цим?

— Ці проблеми, особливо на етапі вступу, потребують термінового розв’язання. У своїй доповіді на підсумковій колегії МОН наш міністр Станіслав Ніколаєнко наголосив, що такі негативні явища становлять загрозу не тільки якісним показникам у навчанні, а й демократії, реалізації принципів верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, формуванню громадянського суспільства тощо.

За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2006 році в установах та організаціях освіти викрито 730 злочинів економічного спрямування, з них 572 злочини — у сфері службової діяльності, серед яких 306 — за кваліфікацією «хабарництво». До кримінальної відповідальності притягнуто 186 осіб, з них 46 керівників і 12 державних службовців.

— Можете назвати такі навчальні заклади?

— За даними 2006 року, це — Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Донецький медичний університет, Калуський хіміко-технічний технікум, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Волинський державний університет імені Лесі Українки та інші. За даними наших опитувань, від 11 до 18 відсотків студентів приватних вищих навчальних закладів відзначають випадки хабарництва. Через що МОН і посилило контроль за дотриманням законодавства при проведенні ліцензування та акредитації. Ми запланували і реалізуємо проведення спільних з правоохоронними органами заходів, а саме: роз’яснювальна робота з керівниками та викладацьким складом ВНЗ щодо відповідальності за дії, пов’язані з хабарництвом та зловживанням службовим становищем. У вступній кампанії-2007 ми прискіпливо контролюємо процес на криміногенно небезпечних етапах її реалізації. Окрім переваг зовнішнього тестування, покладаємо велику надію на розширення участі громадськості й органів студентського самоврядування як засобів контролю. Запроваджено (і він ефективно працює) телефон «гарячої лінії», відслідковуються й аналізуються сигнали, отримані за цим телефоном. Зазначу, що подолати згадані негативні явища ми зможемо лише спільно зі студентами, абітурієнтами, громадськістю.

— Що хочете побажати через «Голос України» абітурієнтам-2007?

— Гідно пройти випробування, поповнити велику армію українського студентства і в майбутньому прислужитися державі на радість батькам майбутніх студентів. Хай щастить!