Із досьє «Голосу України»

Олександр Сендега народився 1953 року на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, за фахом — економіст. Тривалий час працював в органах місцевого самоврядування. З 1986 до 2004 року пройшов посадові щаблі від посад заступника голови райвиконкому до голови облдержадміністрації. Із жовтня минулого року — начальник газопромислового управління «Львівгазвидобування». Нагороджений двома орденами «За заслуги».

Газовидобувну промисловість України започатковано на Прикарпатті — одному з найстаріших нафтогазопромислових районів Європи. Нині його вважають не надто перспективним, але в рамках енергетичної стратегії України й регіону зокрема цей сегмент ринку є дуже важливим. Про це — розмова з начальником газопромислового управління «Львівгазвидобування» Олександром СЕНДЕГОЮ (на знімку).

— Олександре Степановичу, чимало львів’ян, встановивши в помешканнях сучасні автономні системи опалення, залишили про всяк випадок і старенькі печі, мовляв, в разі чого — можна палити дровами. Всі наші краяни цікавляться ситуацією з голубим паливом, особливо — видобутим у західному регіоні.

— Газопромислове управління «Львівгазвидобування» було створене у 1999 році шляхом реорганізації ДП «Львівтрансгаз» та ДП «Прикарпатрансгаз» і діє як філія ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Основними напрямами виробництва є видобуток природного газу, нафти, конденсату, транспортування в межах регіону та відкриття і облаштування нових родовищ. Ми працюємо на території п’яти областей Західної України. Експлуатаційний фонд свердловин нині складається з 400 одиниць. Найбільший рівень видобутку природного газу припадав на 50—60-ті роки, коли Прикарпаття було основним газовидобувним районом не тільки України, а й усього колишнього СРСР. Видобуток тоді становив 48 відсотків від загальносоюзного. У той час — це понад 12 мільярдів кубометрів газу на рік. На сьогодні управління видобуває трохи більш як мільярд кубометрів. Це — немалий ресурс для області, районів, але він дається дедалі важче через виснаження газових покладів, морально застаріле обладнання.

— Чи є прогнози щодо нових родовищ?

— За останні 15 років вишукано 57 перспективних об’єктів і відкрито 30 родовищ нафти і газу. Коефіцієнт успішності становить 0,53, що є досить високим показником для старих регіонів і свідчить про невичерпані перспективи газоносності регіону. Нині в західному регіоні нерозвідані ресурси вільного газу становлять 403,5 мільярда кубометрів, що дає нам можливість розробляти плани освоєння нових родовищ у перспективі. Проте є чимало проблем щодо майбутнього розвитку, стабілізації та нарощування видобутку. По-перше, сьогодні фактично немає фонду підготовлених, тобто паспортизованих структур під пошуково-розвідувальне буріння. Для цього необхідно збільшити обсяги фінансування сейсморозвідувальних робіт до 20—25 мільйонів гривень на рік. Для прикладу, до 2005 року таке фінансування становило близько 1 мільйона гривень. Потрібно переоснастити бурове управління «Укрбургаз» новітнім устаткуванням. Приміром, наші суміжники, Стрийське відділення бурових робіт, працює на верстатах виробництва 50—60-х років. Та, незважаючи на проблеми, ми щороку вводимо в експлуатацію понад десять нових свердловин.

— Олександре Степановичу, процес підготовки до видобутку газу пов’язаний з органами місцевого самоврядування, із громадами. Ці стосунки, як відомо, складаються не просто, бо йдеться про земельні ресурси...

— Під будівництво свердловини треба відвести близько двох гектарів землі. Окремі сільські ради навзаєм висувають різні вимоги, що стосуються соціальної сфери. Зокрема, донедавна ми не могли вирішити проблему буріння свердловин №11 та №12 Комарівського газового родовища на території Підгірцівської сільської ради Стрийського району. Депутати висунули вимогу з ремонту будинку «Просвіти». Наше завдання — забезпечити населення газом власного видобутку, але без рішення сільської ради про відведення землі ми заходимо у глухий кут. Після зустрічі з депутатами вдалося дійти порозуміння, і цьому напевно посприяв мій минулий досвід роботи, а саме — активна співпраця регіональної влади з міністерствами в розбудові інфраструктури області. Тоді наші стосунки мали взаємовигідний характер. Місцева влада допомагала відомствам у вирішенні територіальних питань, а ті сприяли інвестиціям у розбудову регіону. Вважаю, що таку практику взаємовигідних стосунків слід продовжити, вдосконалювати і розвивати. Зокрема, НАК «Нафтогаз України» постійно надає ту чи іншу фінансову допомогу для газифікації, різних ремонтів тощо, про що львів’янам уже відомо. З другого боку, необхідно внести зміни до чинного земельного законодавства, яке має бути простішим і лояльнішим до важливої для держави справи — забезпечення власними енергоресурсами.

— Тобто у вас є пропозиції для законодавчого органу?

— Так, ми подали свої пропозиції до НАК «Нафтогаз України» та до Верховної Ради і сподіваємося на підтримку законодавців.

Фото Укрінформу.