Верховна Рада є і буде, незалежно від того, як надалі розвиватиметься політична ситуація, а її апарат і надалі буде основою забезпечення якісної роботи законодавчого органу. Таку думку Голова Верховної Ради Олександр Мороз висловив під час наради з керівниками структурних підрозділів апарату Верховної Ради України, де підбив підсумки роботи третьої сесії та зупинився на завданнях, що стоять перед парламентом у майбутньому.

Водночас він зауважив, що, на жаль, останнім часом зусилля керівництва Верховної Ради та її апарату значною мірою зосереджувалися на нейтралізації зовнішніх впливів, які заважають працювати парламенту. «Хто до цього має стосунок, той може підтвердити, скільки часу треба витрачати, щоб відкидати те, що здається диким з правової точки зору, аби дати можливість реалізовувати те, що покликаний робити законодавчий орган», — зазначив О. Мороз.

Проте, навіть незважаючи на ці обставини, парламенту вдалося чимало. О. Мороз повідомив, що протягом 62 пленарних днів третьої сесії Верховна Рада розглянула всі 610 запланованих питань, а якщо до цього додати спеціальне засідання, то було розглянуто та прийнято рішення стосовно 635 питань порядку денного. Під час минулої сесії проведено чотири парламентських слухання та день уряду. Зокрема, під час третьої сесії розглянуто 55 законопроектів, передбачених перспективним планом законодавчих робіт, з яких 22 прийнято в цілому. Водночас додатково до плану було ухвалено 11 «сотівських» законів.

Глава парламенту наголосив, що загалом нинішньому складу Верховної Ради вдалося ухвалити 32 закони, які стосуються вступу України до Світової організації торгівлі, а це означає, що було зроблено те, до чого не доходили руки протягом останніх десяти років. А всього під час роботи третьої сесії було прийнято рішення стосовно 634 законопроектів, з яких ухвалено 150 законопроектів, 96 прийнято у першому читанні, 330 відхилено чи знято з розгляду, у тому числі 197 законопроектів вважаються відкликаними. У зв’язку з цим Голова Верховної Ради звернув увагу секретаріатів комітетів на якість підготовки законопроектів до розгляду.

«Якість закону залежить не так від підходу депутата, хоч це важливо, як від того, наскільки відповідальні працівники комітету», — зауважив він. О. Мороз зазначив, що «недоліки законотворчої роботи Верховної Ради пов’язані насамперед з тим, що у переважній більшості до розгляду пропонуються законопроекти про зміни до законів, а це означає, що базові закони приймаються недостатньо підготовленими та недостатньо спрогнозованими на майбутнє».

У зв’язку з цим глава парламенту доручив керівникам апаратів профільних комітетів та управлінь провести своєрідну ревізію законодавства та спланувати подальшу роботу. «Якщо є потреба внести зміни до закону, то потрібно сформувати такий їх пакет, щоб це давало змогу тривалий час не повертатися до закону», —вважає він. Тим паче що часто за тим чи іншим законопроектом поряд із загальнодержавним інтересом проглядається, може, й невеликий, але приватний інтерес. Це видно хоча б по тому, як законопроекти проходять через комітети — одні по півроку чекають розгляду, а інші — через день-два уже в сесійній залі. Відтак важливим напрямом роботи парламенту та його апарату О. Мороз вважає кодифікацію та класифікацію законодавства.

Стосовно планів на майбутнє, то Голова Верховної Ради висловив сподівання, що на наступній сесії у повному обсязі буде реалізовано норми Закону «Про Кабінет Міністрів України», значну увагу буде приділено земельному законодавству, зміцненню ролі місцевого самоврядування. У зв’язку з цим він закликав налагодити плідну співпрацю з Кабінетом Міністрів, бо досі непоодинокі випадки, коли на розгляд парламенту надходить «сирий» матеріал. Нові завдання стоять і перед науково-експертним та юридичним управлінням Верховної Ради, Інститутом законодавства Верховної Ради, котрі мають побудувати свою роботу так, щоб зі стін парламенту виходили якісні законопроекти, які не давали б Президенту підстав для накладання вето. Щоправда, О. Мороз зауважив, що дуже часто народні депутати під час ухвалення рішення не враховують зауважень юристів, але це означає, що вони повинні формувати зауваження таким чином, щоб їх не можна було залишити без уваги.

Голова Верховної Ради України високо оцінив організаційне забезпечення під час проведення у стінах парламенту 16-ї сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ. «Я думаю, цілком правильно віднести всі ті найвищі оцінки, які були висловлені з боку керівництва ОБСЄ, членів ОБСЄ, керівників національних делегацій на адресу українського парламенту, на рахунок працівників апарату», — зазначив О. Мороз.

Що стосується майбутньої роботи Верховної Ради та її апарату і можливих майбутніх виборів, то О. Мороз зазначив, що є, можливо, єдиним послідовним прибічником того, що дострокові вибори — це «авантюра, яка може зруйнувати державу», а тому він «робитиме все, щоб ці вибори не відбулися». «Кажу це відверто, бо така дія неконституційна, але якщо вибори будуть, то апарат, безумовно, збереже свою структуру, бо депутати міняються, а фахівців апарату потрібно берегти», — зазначив він.

Окрім того, Голова Верховної Ради наголосив на необхідності якісного формування громадської думки стосовно особливостей парламентської роботи та значення парламентаризму як наріжного каменя захисту прав людини. Насамкінець О. Мороз виступив з ініціативою заснування Музею Верховної Ради України та запропонував створити робочу групу з цього питання.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.