Білі ворони, котрі не встигли засмагнути й «екіпіруватися» ще вдома, мають знати: щастя поніжитися у солоних бризках прибою має свої курортні розцінки.

Панами, солом’яні капелюшки, кепки у довжелезних торгових рядах, наметах і окремих крамничках просто на набережних у Криму вам продадуть відповідно від 12, 15, 25 грн., сонцезахисні окуляри — від 20 грн. на стихійних ринках до кількох сотень у. о. у фірмових крамницях. У черзі за знову популярними ретро-купальниками і плавками ультрамаринового, білого, чорного й яскравих і нейтральних кольорів за щонайменше 55 грн. ви раптом довідаєтеся: потрібний до них пасок коштує ще щонайменше 35 грн. Пляжні рушники пропонують скрізь від 25 грн., парасолі — від 60, штативи для розтяжки простирадл — від 45 грн.

Радимо завчасно придбати надувні круги й матраци, насос, найпростіші маски й ласти та спорядження для підводного плавання, бо прокат їх здатен миттєво спустошити ваші кишені. Покористуватися цим пляжним причандаллям годину коштує відповідно від п’ятнадцяти, десяти, п’ятдесяти, шістдесяти, тридцяти і 300 гривень. Прокат дитячих басейнів, надувних човників, дитячих іграшок, матрасиків — 10—20 грн. на годину. Віддамо належне приватникам, які дедалі активніше оснащують пляжі кабінками для душу й переодягання, фонтанчиками з водою, таксофонами й атракціонами (звісно, за окрему плату).

Будьте готові до того, що вкотре розрекламоване повсюди як безплатне відвідування загальних — отже, завжди затісних, вщерть переповнених аж до кінця літа пляжів, виявиться фікцією. Та й там, де вхід на гальку чи пісок біля хвиль раптом буде безкоштовним, ледь ви знайдете свої півметра не завжди біля прибою (але, як правило, серед «пахучого» харчового й поліетиленового сміття й непотребу) і зумієте примоститися для засмаги, одразу кремезні молодики почнуть вам настійно й не завжди приязно пропонувати користуватися лежаками, килимками й парасолями від двох до восьми грн., нав’язливо заохочувати купити саморобне вино, пахлаву, пиріжки, різні солодощі чи в’ялену рибу. Зауважте: за спасибі можна лише полежати біля води, до якої нині не доступитися, але треба запастися грошима, щоб відвідати навіть на безплатних пляжах туалет за одну гривню, душ — за 1—1,5, орендувати шезлонг, сонцезахисну парасолю за 8—10 грн. на годину, місце під навісом разом з лежаком — від п’яти до десяти гривень, халупку-бунгало на 1—2 години —60—80 грн.

Ідеться про звичайні приміські пляжі для охочих скупатися й поплавати місцевих і приїжджих, адже не всі туристи прибувають у кримські оздоровниці, де є власні комфортні оази біля моря (куди легко потрапити, віддавши охоронцям кілька гривень на вході). Лише тут і на ще «диких» пляжах заходу й сходу півострова, в Феодосії, Керчі, Ленінського й Чорноморського районів не затісно, на всіх інших щільність у розпал сезону перевищує норми уп’ятеро й удесятеро, залежно від географії розміщення. При тому, що офіційна норма завантаженості пересічного пляжу не має перевищувати чотири квадратні метри на одну душу, а для лікувально-санаторного — всі 12. Та навіть у пік курортного сезону ще можна відшукати безмежний пляжний простір і навіть пустельні місця на Арабатській стрілці в Совєтському районі, Байкальській косі в Роздольненському. Якщо пощастить, вдасться придбати так звані платні карти в ізольовані від загальної території комфортні місця приморського й масандрівського пляжів, або перепустки на чарівні й не перенасичені тілами пляжі заповідників і заказників Карадазького заповідника, Яшмового державного заказника, «Золотого пляжу» біля Балаклави, заказника «Мис Фіолент».

Нарешті, після того, як три роки тому під Севастополем на дикому пляжі завалило грунтом відпочивальників, співробітники МНС перевірили всі потенційно небезпечні місця півострова, де є ризик опинитися під зсувом чи каменепадом, й поставили таблички та знаки з попередженнями, що розбивати намети й купатися тут небезпечно. Це ряд пляжів на околицях Керчі й Ленінського району, Севастополя, Берегового під Феодосією, Миколаївки Бахчисарайського району. Обережними будьте на воді завжди, пам’ятайте: досі більшість кримських пляжів не мають рятувальників. Завважте: кримські пляжі (окрім Алушти і Сак) не мають облаштованих спеціальних місць відпочинку для інвалідів, тисячі яких приїздять сюди поправити здоров’я.

І якщо хочете справді зміцнити здоров’я, а не втратити його — жодного купування харчів у пляжних «коробейників» і на стихійних ринках з землі. Скрізь достатньо магазинів й кафе, які пройшли перевірки СЕС. Нині працює майже 30 тисяч об’єктів торгівлі, 1,5 тисячі точок громадського харчування, 1,7 тисячі об’єктів курортно-туристичної сфери, але безнастанні рейди перевіряючих структур виявляють практично в кожному випадку найрізноманітніші порушення.

Проте всі 300 турфірм, половина з яких займаються оптовою реалізацією щодня дорожчих путівок в оздоровниці, і ще принаймні стільки само їх партнерів з ближнього зарубіжжя запевняють в один голос: «Путівок (окрім випадково горящих) в оздоровниці не залишилося до кінця серпня! Самостійно придбати путівку за будь-яку ціну на період після 15 липня вже неможливо!». Зростає мода на приватні міні-пансіонати й міні-готелі, які, проте, ніяк не вийдуть із тіні: легалізувало свою діяльність нині лише 400 таких об’єктів з виявлених щойно 1,5 тисячі. Сервіс тут зазвичай орієнтований на заможних клієнтів. Приміром, в одному з ялтинських розважальних центрів нова забава — 15 хвилин купання з моржем коштуватиме охочому в 400 грн., відповідно до дедалі більшого попиту щодня дорожчають й послуги купання з дельфінами в рамках лікувальної програми «Дельфінотерапія». Невпинно дорожчає й дитячий відпочинок. Так, путівка в «Артек» коштуватиме від 5,5 до 10 тис. грн., при тому, що всі їх... вже розкупили аж до вересня здебільшого росіяни. У всіх інших дитячих таборах, які чомусь навіть на Південнобережжі не поспішають позбавитися скромних стандартів радянських часів, теж розкуплені заздалегідь путівки коштували 95—125 грн. за день перебування. Щоправда, багатьох виручать скаутські табори, вартість відпочинку в яких за добу для дітей до 12 років менше 50 грн.

Найпомірніші ціни нині в Євпаторії і Керчі. За даними організацій, що розміщують курортників, найняти однокімнатну квартиру з кондиціонером, після ремонту, біля моря ще можна за 30—35 доларів на добу, скромніші й віддаленіші від моря апартаменти господарі віддають за 15—25 доларів. Кімнату в приватному секторі можна найняти за 25 грн. з людини, невибагливі до умов зможуть переночувати у тимчасових спорудах за десятку. Двомісний номер на розташованій на узбережжі базі відпочинку коштує щонайменше 150 грн. на добу, за триразове харчування додайте ще 60 грн. з людини.

Знайте, що гроші вам доведеться платити не лише на безплатних пляжах, а й за відвідини всіх примітних місцин: водоспадів, каньйонів, печер, природних заповідників. Приміром, романтичний похід у Кримські гори батьків з дітьми обійдеться від 700 до 1,5 тисячі гривень за тижневий тур разом з триразовим харчуванням біля багаття.

До речі, за даними податківців, курортна галузь півострова вже внесла до бюджету близько 55 млн. грн. податків, що майже на 40 відсотків більше, ніж торік. Відпочивальники пояснюють такі досягнення зборів з їх відпочинку черговим карколомним підвищенням цін на путівки й послуги, які стрімко дорожчають відповідно й синхронно з наближення піку курортного сезону та неофіційним, але конкретним завданням, поставленим перед рекреаційним сектором чиновниками-управлінцями цим процесом: заробити щонайменше на третину більше, ніж минулого курортного літа, без відчутних змін у поліпшенні сервісу, санітарного стану, інфраструктури, браку комунальних благ, нестабільного водопостачання, нереконструйованих очисних споруд, неприхованого бажання місцевих жителів встигнути за сезон максимально отримати гроші з гостей півострова буквально за все — від банальної екскурсії до необлаштованого пляжу.

При цьому, на думку місцевих ентузіастів курортного бізнесу, держава традиційно «доїть» курорти, забуваючи вкладати кошти в їх розвиток. А гроші на засипаному сміттям півострові (зі світовими цінами на відпочинок і куцими можливостями здебільшого й досі ґатунку ще радянського періоду своєї історії) примудряються брати навіть за відсутність сервісу. Тому унікальний за чарівністю й оздоровчим потенціалом Крим дедалі більше виявляється не таким привабливішим порівняно з іншими курортами Чорноморського узбережжя. Навіть у гучно розрекламований нинішній ювілейний сезон 200-ліття з часу заснування кримського лікувального курорту йому не вдається знову завоювати колишні позиції. Дедалі більше невдоволених невідповідністю рівня відпочинку й цін за нього гостей півострова зазначають: для досягнення мети — підвищення іміджу Криму до рівня популярного міжнародного курорту — потрібно насамперед зробити доступними, комфортними і безпечними пляжі, які потрапляють за височенні паркани орендарів чи нових власників узбережжя, позбавитися бруду, безводдя, бездоріжжя, занедбаності інфраструктури, вантажу багатьох старих й нових помилок облаштування узбережжя, рекреаційних зон та об’єктів.

Мал. Олександра БАРАБАНЩИКОВА.