Президент може змінити процедуру імпічменту

У президентській редакції Конституції по-новому буде прописано процедуру імпічменту главі держави. Про це на брифінгу повідомив заступник глави секретаріату Президента Ігор Пукшин.

Крім того, Віктор Ющенко, нагадав Пукшин, не раз заявляв про необхідність зняття недоторканності з депутатів. «Президент вважає, що захищеним має бути не депутат, а народ... Депутати йдуть у політику, тому, навпаки, мають бути більш відкриті», — цитують заступника глави секретаріату Президента «Версії».

А нещодавно, як повідомляє прес-служба глави держави, Віктор Ющенко переміг в усіх судових справах, які були ініційовані урядом проти Президента. Ще півроку тому, нагадав І. Пукшин, Кабмін звинувачував главу держави в тому, що той видає незаконні, неконституційні укази про призначення, звільнення глав адміністрацій, і з цього приводу звертався з позовами до Печерського суду.

«На сьогодні винесено рішення в судах, зокрема в Печерському, в чотирьох справах. В Адміністративному апеляційному суді ці рішення знайшли підтримку і залишилися в силі», — підкреслив Ігор Пукшин, додавши, що уряд не має права звертатися з позовами до загальних судів про незаконність указів Ющенка. «Навпаки, відповідно до Конституції, Кабінет Міністрів зобов’язаний виконувати укази Президента», — зауважив заступник глави секретаріату.

Cуд «обнулив» списки БЮТ

Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив скаргу виборчого блоку політичних партій «Блок Юлії Тимошенко» на постанову Печерського районного суду у справі про «обнулення» списку БЮТ. Про це «Голосові України» повідомили в прес-службі блоку.

Нагадаємо, у травні районний суд за позовом О. Вєтрова визнав протиправною постанову ЦВК «Про виключення з виборчого списку виборчого блоку політичних партій «Блок Юлії Тимошенко» кандидатів у народні депутати».

Таким чином, рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій БЮТ та постанова Центрвиборчкому з цього питання є такими, що прийняті у повній відповідності до Конституції України та чинного законодавства.

Роздержавлення преси — не панацея від усіх бід

Законодавче забезпечення діяльності ЗМІ, їх розформування та роздержавлення обговорювали учасники «круглого столу», який провів у Верховній Раді Комітет з питань свободи слова та інформації за сприяння Центру стратегічних досліджень, Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США В Україні й Центру документації та інформації НАТО.

За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Олени Бондаренко, нині обговорюють два шляхи та концепції роздержавлення державної і комунальної преси, теле-, радіомовлення. Перший шлях — за рахунок державного бюджету, другий — зі збереженням «статусу кво» (майно, приміщення, матеріально-технічна база зберігаються за редакціями), але процес роздержавлення відбувається за гроші самої редакції. На думку О. Бондаренко, прийнятний другий шлях. «Редакції, які багато років були утриманцями, жили за рахунок державних коштів, тож немає сенсу, щоб процес роздержавлення ще раз проходив коштом державного бюджету, — вважає депутат. — Було б чесніше, щоб рівні конкурентні можливості уже було закладено під час процесу роздержавлення». О. Бондаренко вважає, що можна було б ще рік—три утримувати державні ЗМІ з бюджету, але водночас мотивувати їх до роздержавлення.

Утім, учасники «круглого столу» у своїх виступах зазначали, що процес роздержавлення ЗМІ — доволі складний. «Роздержавлення медіа не є панацеєю саме по собі, воно не зробить медіа незалежними, і це може бути важкий і болісний процес. Але цей процес необхідний», — зауважила голова фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні Мішель Логсдон. Директор центру документації та інформації НАТО Мішель Дюре зазначив, що роль незалежних ЗМІ в Україні в процесі євроінтеграції дуже велика, а тому важливо, щоб українське законодавство сприяло цій свободі, однією із складових якої є роздержавлення ЗМІ. А заступник голови Фонду державного майна України Олександр Потімков зауважив, що треба називати речі своїми іменами: йдеться про приватизацію ЗМІ, але оскільки це слово зумовлює негативну реакцію, його сховано під іншим поняттям. Він упевнений, що метою роздержавлення на нинішньому етапі є те, як зробити приватизацію особливою, не так, як в інших випадках, як це пояснити журналістам та всім громадянам, як створити такі умови, щоб наявне майно й надалі залишалося в користуванні редакцій. На думку О. Потімкова, сьогодні також постає проблема створення конкурентного середовища для рівних форм власності ЗМІ.

Законодавчу базу діяльності ЗМІ переважно вже створено, але сучасні реалії потребують її вдосконалення. У Комітеті з питань свободи слова та інформації напрацьовано низку законодавчих ініціатив, але через останні політичні події законотворчу роботу зупинено. З депутатів у роботі «круглого столу» взяла участь лише Олена Бондаренко (Партія регіонів), хоча парламентський комітет був головним організатором заходу. А колишній голова комітету бютівець Андрій Шевченко, котрий уже склав депутатські повноваження, про проведення «круглого столу» навіть не знав.