Маючи постійні контакти з закордонним бізнесом, допомагаючи вітчизняним виробникам відстоювати свої інтереси на зовнішніх ринках, Український союз промисловців і підприємців намагається впливати на посилення національної експортної політики. Тож наша розмова з цього приводу з першим віце-президентом УСПП Сергієм Прохоровим.

— Сергію Мефодійовичу, відомо, що УСПП виступає за міцну експортну державну політику та всіляко намагається підтримувати експортерів. По-перше, як узагалі державна підтримка галузі або підприємств вписується в рамки ринкової економіки? По-друге, якщо ви допомагаєте експортерам — великим, досвідченим компаніям, чи не залишаєте ви таким чином напризволяще невеликий бізнес?

— УСПП вже давно не новачок у зовнішньоекономічній діяльності. За 15 років нашої роботи здобуто багатий досвід. Ми створюємо для промисловців і підприємців комунікативні канали з міжнародним бізнесом, допомагаємо розпочати та реалізувати серйозні інвестиційні, виробничі проекти. Нами укладено більше 80 угод про співпрацю і партнерство зі спорідненими організаціями країн усіх континентів. Тільки з початку цього року було підписано Положення про раду з інвестицій з Торгово-промисловою палатою Республіки Казахстан, угоди про співробітництво зі Швейцарською організацією розвитку інвестицій, Конфедерацією датських промисловців, Торговою палатою Хорватії, Торгово-промисловою палатою Республіки Узбекистан тощо. Співпраця у рамках цих угод відкриває нові можливості для вітчизняних компаній незалежно від їх розміру. Вся справа в тім, що саме компанія може запропонувати партнерам.

До речі, в Узбекистані зараз проходить реєстрацію ЗАТ «Український центр ділових зв’язків» зі стовідсотковим українським капіталом. Дана структура потенційно має ресурси для оперативного вирішення широкого кола питань діяльності українських компаній не лише на ринку Узбекистану, а й інших країн Центральної Азії. Подібні центри є ефективнішою формою роботи, ніж окремі представництва, які можуть собі дозволити лише потужні компанії.

Що ж до необхідності підтримки наших експортерів... Наведу одну красномовну цифру: 60% надходжень до державного бюджету забезпечується експортом. Тобто успішність виконання державою своїх соціальних зобов’язань перед населенням, діяльність усієї бюджетної сфери значною мірою залежить від успішності експортної політики. Тому нас не може не турбувати те, що торік від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 6,7 мільярда доларів. Цього року зберігається тенденція швидшого зростання імпорту по відношенню до темпів збільшення експорту.

Тож цілком логічно, що УСПП виступив з підтримкою дій уряду з удосконалення структури зовнішньоторговельного балансу за рахунок стимулювання експорту. Ми з задоволенням сприйняли факт підписання міністром економіки України Анатолієм Кінахом угоди між Україною та Європейським союзом про збільшення майже на третину квоти на торгівлю продукцією металургійної промисловості.

— Ви згадали металургію. Таким і є нинішній експорт — металургія та хімія, тобто затратна, енергоємна, неінтелектуальна та небездоганна з екологічної точки зору продукція. Розвиваючи такі галузі, чи не залишимося ми на узбіччі світових економічних процесів?

— Нині одним з головних завдань держави є збільшення в експорті частки високотехнологічної, сучасної продукції. Хочу згадати розроблений Президентом УСПП Анатолієм Кінахом План українського прориву, що був оприлюднений ще в 2004 році. Там, зокрема, йдеться про «локомотиви» української економіки, якими, насамперед, мають стати ракетно-космічна техніка, літако- й моторобудування, електрозварювання, порошкова металургія, біотехнологія; далі — галузі АПК з глибокими традиціями культивування та експорту продуктів харчування; далі — транзитні перевезення, транспорт, зв’язок, телекомунікації; нарешті — рекреаційно-туристичний комплекс.

Зрозуміло, що «локомотиви» не поїдуть самі по собі, їхнє паливо – це здобутки інноваційно-інвестиційної політики держави. Як забезпечити надходження інвестицій? УСПП також працює над створенням сучасних інструментів фінансово-кредитної підтримки інноваційних проектів та експортної діяльності підприємств, налагоджує сталі стосунки з провідними українськими банками — Укрпромбанком, Укрексімбанком, для того щоб повернути фінансові потоки до реальної економіки.

Так, за ініціативи УСПП пропонується трансформувати ВАТ «Укрексімбанк» на банк сприяння розвитку та фінансування зовнішньої торгівлі. Йдеться, по суті, про створення в Україні національного банку розвитку, який не конкуруватиме з комерційними банками, а займатиме нішу фінансово-гарантійної підтримки експортоорієнтованих, в тому числі нових наукоємних, виробництв. Банк розвитку створить навколо себе механізми страхування банківських кредитів.

— Які ще інструменти підтримки та захисту українського експорту планується задіяти?

— Один з потужних інструментів — це нещодавно створена при Мінекономіки Рада експортерів. Ця структура об’єднала не стільки чиновників, скільки представників компаній, які є експортною основою нашої держави, в тому числі і підприємства —члени УСПП. Напрацювання ради трансформуватимуться у проекти законодавчих актів та рішень уряду. Одне з перших завдань ради — провести глибокий аналіз існуючої нормативно-правової бази з питань експортної політики України, визначити пріоритети та запропонувати заходи, спрямовані на збільшення конкурентоспроможності українських товарів на зовнішніх ринках. Діяльність Ради експортерів також дасть змогу вирішувати складні питання податкового, митного, ліцензійного регулювання, які не під силу вирішити окремим підприємствам.

Досвід роботи УСПП також засвідчує нагальну потребу ефективної взаємодії з торговельно-економічними місіями у складі дипломатичних представництв України за кордоном. Нещодавно оприлюднено нові директиви цим місіям, згідно з якими ефективність роботи структур визначатиметься їхнім реальним внеском у справу просування українських економічних інтересів за кордоном. Ми чекаємо від торговельно-економічних місій оперативної інформації про супровід експортно-імпортних операцій, зокрема зміну ввізного мита й податків, даних про міжнародні тендери. Ми розраховуємо на їхню допомогу підприємствам під час проведення тендерів.

— З внутрішніми проблемами зрозуміло. Але ж ми поки що не є членами СОТ — отже, не захищені від антидемпінгових санкцій...

— Власне, СОТ захищає своїх членів від антидемпінгових претензій, і вітчизняному експортерові після вступу країни до СОТ в цьому сенсі буде легше працювати. Нині ж антидемпінговий захист — це складна і тривала процедура.

Наведу лише один приклад. Нещодавно до УСПП звернувся виробник ламп розжарювання ВАТ «Іскра» з приводу демпінгового імпорту з Китаю побутових електроламп. Особливо небезпечних для національного виробника масштабів китайський імпорт набув у 2004—2005 роках. Український споживач віддавав перевагу дешевим китайським лампочкам, не замислюючись про їхню якість. На початку 2006 року «Іскра» вже балансувала на грані збитковості.

Тоді Міністерство економіки провело антидемпінгове розслідування, за результатами якого було застосовано заходи у вигляді мита на китайські лампочки в розмірі 74,36%. Це дало можливість національному виробникові збільшити обсяги продажу своєї продукції та повернутися до прибуткової діяльності. Однак цього року мав закінчитися термін дії антидемпінгових заходів, і якби не активна та чітко аргументована позиція УСПП і Міністерства економіки, все могло б повернутись до минулорічної ситуації.

— Тож виходить, що в держави є достатньо важелів впливу на зовнішньоекономічну діяльність, які поки що використовуються не зовсім ефективно...

— На жаль, в Україні ще не сформовано єдину систему державної підтримки національного експорту. Тим часом у більшості розвинутих країн вже давно відпрацьовано механізми, що дають можливість забезпечити комплексну, системну підтримку експортних спрямувань виробників готової продукції, їх виходу на нові перспективні ринки. В Україні цим опікуються кілька державних та громадських інституцій, серед яких лише Мінекономіки, УСПП та певною мірою Торгово-промислова палата справді системно займаються цими питаннями.

Однак у нас просто не існує єдиного органу, який би здійснював узагальнення та практичне вирішення всього комплексу питань з експорту та надавав би експортерам юридичну, інформаційно-аналітичну, консалтингову, кредитно-гарантійну підтримку.

Тож УСПП підтримує ідею, яка нині часто звучить практично на всіх рівнях: створення спеціального органу на зразок колишнього Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі. Такий орган міг би об’єднати зусилля окремих міністерств та відомств щодо просування українських товарів та послуг на зовнішні ринки, забезпечити участь у прийнятті рішень громадських бізнесових об’єднань, активізувати участь вітчизняних виробників у закордонних виставках та спеціальних промо-акціях. УСПП, в свою чергу, має достатньо можливостей та досвіду для участі в цій роботі. Водночас, ми чітко усвідомлюємо, що без системної, професіональної державної підтримки нам не обійтися.