Пристрасті довкола Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» викликають подив і занепокоєння.

Суд, прокуратура, СБУ, секретаріат Президента вимагають не друкувати текст закону. Тим самим позбавляють співвітчизників права на отримання інформації. Адже «Голос України» в суботньому номері за 07.07.07 видав у світ документ, де чітко вказав, що це не є офіційною публікацією, а має на меті ознайомлення громадськості. Понад те, на шпальті газети представлено не текст закону, а його фотокопію. Тексту зазначеного закону для офіційного оприлюднення «Голос України» не отримував.

Тим більше, що в матеріалах ухвали Господарського суду міста Києва

№ 33/173 від 06.07.07 зазначається: «дії, які вчиняють відповідачі по підготовці опублікування та оприлюднення документа, не мають сили закону України та не породжують правових наслідків Закону України». Тобто, ніяких правових наслідків публікація не має.

До речі, клопотання про забезпечення позову до кількох установ, зокрема «Голосу України», про заборону друкувати згаданий закон редакція не одержувала. Клопотання було розглянуто супероперативно і без участі представників відповідача.

Тому й дивно, чому всі згадані достойні установи так нервово реагують. Хіба вони не знають порядку офіційного оприлюднення, яке тільки й може ввести в дію нормативний акт такого рівня?

Я в це не вірю. Тому й виникає занепокоєння. А чи не ставлять вони перед собою іншу мету? Адже в різних листах редакцію «Голосу України» попереджають (щоб не сказати — погрожують) про відповідальність, називають певні статті Кримінального кодексу, говорять про «накладання арешту на майно».

Що це, як не спроба тиску, а може, й припинення виходу у світ?!

І це в той час, коли в Києві проходить Парламентська асамблея ОБСЄ.

Схаменіться, панове.